Громадянство

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Доброго дня, шановний Уповноважений Верховної Ради з прав людини, такий ЗАПИТ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ я відправила до ЦДАВО. Відповідь мені повинні були надати 28 жовтня. Але до цього часу (31 жовтня 2024 року) відповіді я не отримала. Вони вимагають мої персональні дані, відповідно до ст.5 Закону України "Про звернення громадян". Але я надсилаю ЗАПИТ на публічну інформацію, і у відповідному законі сказано:
Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію

1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

4. Письмовий запит подається в довільній формі.

5. Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Отже, я надала ім’я запитувача, електронну адресу, але відповіді не отримала. Хочу,щоб ви посприяли у тому, щоб ЦДАВО надали мені відповідь згідно чинного законодавства. Дякую.

Жінка з власним іменем Валентина,
яка діє у правовому статусі
«Людина як суб’єкт міжнародного права
з повними правами і свободами»,
громадянка СРСР / УРСР за Правом Народження
[email address]

ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ
ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
(ЦДАВО УКРАЇНИ)
Код ЄДРПОУ 03494349
Місцезнаходження юридичної особи:
Вул. Солом’янська, 24, м. Київ,03110,

Дві тисячі двадцять четвертий рік, жовтень місяць, двадцять другий день

Запит на публічну інформацію

На підставі статей 5, 8, 13, 19, 38, 40, 56, 60, 68 Конституції України.
Згідно рішення Конституційного суду, Справа N 1-5/2005 у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 60 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України (254к/96-ВР ) в контексті положень її статей 5, 156. Народні депутати України зазначають, що згідно зі статтею 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Звертаюсь до вас повторно. На перший запит ви мені відповіли, що я повинна вказати конкретні дати та реквізити документів, копії яких я хочу отримати. Повідомляю, що я не маю реквізитів документів, копії яких я хочу отримати, бо не отримала Указу Президента України. А дати в даному запиті я вказала.
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, вимагаю надати наступну інформацію (наступні документи):

Копії рішення ВРУ, Укази Президента України, завірені згідно ДСТУ з підписом уповноваженої особи та печаткою, чинних рішень:
1. Копію рішення Верховної Ради України, Верховної Ради УРСР, Верховної Ради СРСР та Указів Президента України за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р.:
a. про вихід Валентини Олексіївни Білик 1962 р.н. з громадянства УРСР/СРСР;
b. про втрату Валентиною Олексіївною Білик громадянства УРСР/СРСР;
c. про позбавлення Валентини Олексіївни Білик 1962 р.н громадянства УРСР/СРСР;
2. Копію заяви від Валентини Олексіївни Білик 1962 р.н. за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р .:
a. про вихід з громадянства УРСР/СРСР;
b. про втрату громадянства УРСР/СРСР;
c. про позбавлення громадянства УРСР/СРСР;
3. Копію заяви від Валентини Олексіївни Білик 1962 р.н. за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р.:
a. про набуття громадянства України;
b. про вступ до громадянства України.
4. Указ Президента України, виданий в період з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р. про набуття Валентиною Олексіївною Білик громадянства України.
5. Копію рішення Верховної Ради України, Верховної Ради УРСР, Верховної Ради СРСР за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р..:
a. про вихід Олексія Юрійовича Таранця 1986 р.н. з громадянства УРСР/СРСР;
b. про втрату Олексієм Юрійовичем Таранцем 1986 р.н. громадянства УРСР/СРСР;
c. про позбавлення Олексія Юрійовича Таранця 1986 р.н. громадянства УРСР/СРСР;
6. Копію заяви від Олексія Юрійовича Таранця 1986 р.н. за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р.:
a. про вихід з громадянства УРСР/СРСР;
b. про втрату громадянства УРСР/СРСР;
c. про позбавлення громадянства УРСР/СРСР;
7. Копію заяви від Олексія Юрійовича Таранця 1986 р.н. за період часу з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р.:
a. про набуття громадянства України;
b. про вступ до громадянства України.
8. Указ Президента України, виданий в період з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р. про набуття Олексієм Юрійовичем Таранцем громадянства України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991р. № 1543-XII всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України.
Слід зазначити, що 08.10.1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про громадянство України» (далі - Закон № 1636-XII). У статті 2 Закону № 1636-XII зокрема було зазначено, що громадянами України є:
- усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) постійно проживали на території України.
Як, взагалі, міг там хтось проживати, якщо ні території України, ні юридичного суб’єкта України тоді ще не існувало взагалі. Тодішня влада не зробила абсолютно нічого, щоб просто громадян СРСР зробити реальними та дійсними громадянами України. Бо для цього, в першу чергу, потрібно було замінити наші свідоцтва про народження, тому що саме свідоцтво про народження визначає наше громадянство.
На мій запит міграційна служба надала відповідь: «Прийняття до громадянства України або припинення громадянства України здійснюється шляхом видання Указів Президента України.
Таким чином, видання Указів Президента України про прийняття до громадянства України передбачено лише у разі прийняття до громадянства України іноземця або особи без громадянства.»
Кожен громадянин СРСР повинен був написати заяву про вихід із громадянства СРСР. І тільки тоді повинен був вийти Указ Президента України про те, що абсолютно кожному громадянину колишнього СРСР видати свідоцтво про народження саме України.
А ось яка справжня відповідь міграційної служби про все це: «Видання Указу Президента про прийняття до громадянства України для громадян колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України, законодавством не передбачено».
Мені надана відповідь від самого Офісу Президента України про громадянство: «На Ваш запит, що надійшов до Управління доступу до публічної інформації Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України повідомляємо, що інформація стосовно Вашої особи в Управлінні з питань громадянства Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород Офісу Президента України відсутня.
Водночас інформуємо, що надання громадянства чинним законодавством України не передбачено.»
У 2013 році вийшов указ Папи Римського під назвою «Moto próprio», в якому він ліквідував абсолютно всі держави світу. І після цього кардинально змінився Закон України «Про громадянство України» (Документ 2235-III, чинний, поточна редакція — Редакція від 25.08.2024):
«Громадянство України - правовий зв’язок між фізичною особою і Україною (де зникло слово «держава?), що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках;
особа - фізична особа; (тепер з’явилася не просто особа, а фізична особа)
громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; (саме тут повинен був бути Указ Президента України «Про надання громадянства», тому що кожен повинен був отримати Указ Президента України про надання йому громадянства України.) Але у нас немає такого Указу Президента України.
Фізична особа – що це, взагалі, таке? Чітке визначення фізичної особи є в Законі України «Про режим іноземного інвестування» (Документ 93/96-ВР, чинний, поточна редакція — Редакція від 03.09.2024). Це визначення є реальним та дійсним: Ст.1 п.1): «фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;».
Як це пов’язано з громадянством? Наступним чином: кожен громадянин повинен мати прописку щодо свого місця проживання. А зараз не існує ніяких прописок. Існує саме реєстрація. А реєстрація – це не що інше, як місце тимчасового проживання. *Наприклад – в готелі, в аеропорту – ви просто реєструєтесь, тобто підтверджуєте ваше тимчасове перебування в тому чи іншому місці. І всі прописки, тобто, реєстрації в тій чи іншій нерухомості зареєстровані в реєстрі УКРАЇНИ. Саме тому у нас є міграційна служба (для мігрантів) замість паспортного столу. Бо ми, мабуть, є мігрантами, без постійного місця проживання, а просто з реєстрацією.

Повторюю запитання ще раз:
 Коли (в період з 24 серпня 1991 року по 22 жовтня 2024 р. ) Валентина Олексіївна Білик та Олексій Юрійович Таранець писали заяви про вихід з громадянства СРСР/УРСР і вступ до громадянства України? (надати підтверджуючі документи).
 В якому правовому статусі станом на 22 жовтня 2021 року знаходяться і діють Валентина Олексіївна Білик та Олексій Юрійович Таранець: громадянами СРСР/УРСР за правом народження, мігрантами чи громадянами України? Якщо ми – громадяни України – де Указ Президента України про наш вступ до громадянства України?

Відповідь - копію документів, оформлену належним чином, із зазначенням номера вхідного документу, з розшифровкою підпису відповідальної особи та завірену мокрою печаткою надайте по суті та згідно хронології питань на мою електронну адресу, котру я вказала у формі реєстрації на даному сайті.
Сайт «Доступ до Правди» є платформою для надсилання саме запитів на інформацію, оскільки Закон «Про звернення громадян» не дозволяє надсилати звернення в електронній формі.
Запит не є зверненням, уточнюю різницю між запитом та зверненням:
Відтак, вони відрізняються між собою, в першу чергу, своїм змістом: запит — прохання надати інформацію, звернення — прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.
Запит на інформацію - це прохання громадянина до розпорядника інформації, надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Дане роз’яснення визначене статтею 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Таке роз’яснення висвітлено у статті 3 Закону України “Про звернення громадян”.
Варто також мати на увазі, що запит на інформацію подається з метою реалізувати конституційне право на отримання інформації, передбачене статтею 34 Конституції України і детально врегульоване Законом України “Про доступ до публічної інформації”, звернення — з метою реалізації низки конституційних прав. А саме, за допомогою пропозицій громадяни можуть реалізовувати не тільки право на звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, але й право брати участь в управлінні державними справами.
І основною відмінністю, що має практичне значення, є строк надання відповіді. На запити — 5 робочих днів, на звернення — 30 календарних днів.

Вимагаю згідно чинного законодавства, надати мені запит на публічну інформацію протягом 5 робочих днів.

Запит на інформацію стосується інформації, необхідної для безпеки та захисту життя на фоні ведення бойових дій на території України і введеного воєнного стану в Україні Указом Президента України № 64/2022, тому відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі ненадання або надання неповної інформації, я буду оскаржувати бездіяльність розпорядника відповідно до статті 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» до керівника розпорядника, вищого органу, суду або Омбудсмана.

Без шкоди для мене
З повагою,

Автор: Жінка Валентина

З повагою,

Жінка Валентина