Граничний вік

Шановний Міністерство оборони України,

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Чому військові комісаріати порушують законодавство в частині поновлення на військовому обліку громадян, що досягли граничного віку, в звязку зі збільшенням граничного віку перебування в запасі, а саме порушують:
- ч.1 ст. 58 Конституції України.
Верховний Суд України у Постанові №21-620а/14 від 10 лютого 2015 року зазначив, що згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, відповідно до пункту 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в час. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (абзаци перший і другий пункту 5 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони; скасовують або пом'якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2000 КСУ від 19 квітня 2000 року). Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Із цього приводу Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).

Практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права.

Досить цікавим є факт, що військові комісаріати пояснюють свої дії тим, що у військових квитках відсутній штамп виключений з військового обліку, але в Законі України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, що діяла до внесення змін стосовно збілшення граничного віку відсутня вимога наявності штампу виключений з військового обліку в військовому квитку, а лише є формулювання, що виключенню підлягають громадяни України, які досягли граничного віку.

З повагою,

Оксана Чубик

Шановний Міністерство оборони України,

Чому досі не надано відповідь на мій запит?

З повагою,

Оксана Чубик

Шановний Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформ,

Відповідь не надходила! Опублікуйте відповідь на даному сайті!

З повагою,

Оксана Чубик

Повторно!!!

Шановний Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформ,

Відповідь не надходила! Опублікуйте відповідь на даному сайті!

З повагою,

Оксана Чубик

Шановний Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформ,

Яка причина порушення Вами законодавства про публічну інформацію? Прошу відповідь на мій запит опублікувати на даному сайті?

З повагою,

Оксана Чубик

Шановний Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформ,

Опублікуйте, будь ласка, витяги з нормативно-правових актів всіх рівнів (в тому числі, з наказів та дериктив МОУ), якими передбачений підстави та порядок поновлення на військовому обліку громадян.

З повагою,

Оксана Чубик

Повторно

Шановний Відділ по роботі з громадянами та доступу до публічної інформ,

Опублікуйте, будь ласка, витяги з нормативно-правових актів всіх рівнів (в тому числі, з наказів та дериктив МОУ), якими передбачений підстави та порядок поновлення на військовому обліку громадян.

З повагою,

Оксана Чубик

Доброго дня!

Відповідь не надходила! Опублікуйте відповідь на даному сайті!

З повагою,

Оксана Чубик

Доброго дня!

Відповідь не надходила! Опублікуйте відповідь на даному сайті!!

З повагою,

Оксана Чубик