Конкурс на заміщення посади генерального консула

Доброго дня!

Я є активістом української громади Канади.
У мене виникли деякі питання щодо роботи нашого генерального консульства у Торонто, яке певний час перебуває без керівника. Вважаю, що це шкодить роботі установи та інтересам громадян. Така ситуація неприпустима, коли країна воює, а кілька мільйонів її громадня вимушені шукати захисту за кордоном та не отримувати допомоги через відсутність керівників установ.

З огляду на це прошу на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, надати наступну інформацію:

1. Чи має МЗС України проводитися конкурс на заміщення посад генеральних консулів України? (я знайшов норму закону Про дипломатичну службу, яка зобов'язує проводити такі конкурси - сатті 12 та 14, крім осіб, яких призначає президент)
2. Чи мають публікуватися оголошення про конкурс або його результати?
3. Де можна ознайомитися з результатами такого конкурсу? (я їх не знайшов)
4. Якщо конкурс все ж проводився, прошу повідомити мені, хто брав у ньому участь та хто переміг, а також надати відповідні документи, що фіксували рішення комісії?
5. Якщо конкурс не проводився, то дату його проведення та кандидати, що подалися?
6. Я читав у фейсбуці Дмитра Кулеби, що можна подавати свої кандидатури на послів, але не знайшов ніде, чи можна подати свою кандидатуру на генерального консула?

Прошу надати повні відповіді на усі порушені питання у встановлений законом строк - 5 робочих днів.
Дякую.

З повагою,

Антін Гуньо

Доброго дня, шановний пане Віталію!

Вдячний за вашу відповідь. Втім хтів би зауважити, що повідомлена інформація до порядку призначення керівників генеральних консульств не вельми підтверджується законом.
З великим подивом читав вашу відповідь, де ігнорування норм закону Про дипломатичну службу щодо проведення конкурсів пояснювалося геть не причетним до цього указом президента.
Згідно з відповіддю на мій подібний запит, яку я був отримав від голови НАДС Н. Алюшиної (2535/07.2-24 14 лютого 2024 року), на усі посади дипломатичної служби людину призначають за конкурсом, крім тих, що їх призначає пан президент. Цитую:
"Згідно частини другої статті 8 та пункту 2 частини другої статті 9
Закону № 2449 посада Генерального консула України – це дипломатична посада,
що відноситься до категорії «Б» дипломатичних посад.
Частиною першою статті 12 Закону № 2449 визначено, що вступ на
дипломатичну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України
на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім визначених
цим Законом випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює
Президент України".
Замість цього ви мені будете писали, наче генерального консула можна призначати без конкурсу, бо так пише в "Положенні про закордонні дипломатичні установи України". Але то не є правда, бо Положення згдіно з Законом Про дипломатичну службу визначає не порядок призначення на посади, а статус, завдання та функції закордонних дипломатичних установ України. Власне, так пише й у пункті 1 Положення. Воно жодним чином не може визначати порядок призначення на посади державної служби, бо це суперечитиме закону Про дипломатичну службу, який жодним чином не дозволяю втручатися у затверджені норми якимся указам (хай навіть і президента).
Я мав дещо часу й натхнення й, маючи хоч і місцеву канадську, але юридичну освіту, ознайомився з чинним українським юридичним базисом.
Отже, на той випадок, коли ви знов пошлетеся на якийся указ (хоч підкреслю, що попереднє посилання жодним чином не здатне аргументувати застосовуваний вами та МЗС порядок призначення генеральних консулів на посади дипломатичної служби), хочу привернути увагу, що укази президента за своєю юридичною силою підпорядковані законам України (стаття 106 Конституції України). Це означає, що у разі виникнення суперечності між законом та указом, перевагу має закон.
Закон про дипломатчну службу натомість прямо говорить у частині третій статті 14, що президент України призначає винятково послів та постійних представників (генеральних консулів НЕ ПРИЗНАЧАЄ).
Це означає, що призначення на усі інші посади відбувається за результатами конкурсу, бо такою є вимога статті 12 Закону:
"1. Вступ на дипломатичну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім визначених цим Законом випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України.
2. Конкурс на зайняття посади дипломатичної служби проводиться конкурсною комісією Міністерства закордонних справ України у порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом."
І саме у згаданій на початку відповіді мені підтвердив НАДС.
Тож прошу звернути увагу, що закон говорить про призначення на посади президентом України, а не погодження ним кандидатур, про що пише у відповіді на мій запит МЗС.
На сторінці МЗС за останні 2 роки я знайшов результати конкурсу аж на одну посаду категорії Б (до якої, до речі, належать і генеральні консули) у закордонних установах. Ця посада - радник-посланник з економічних питань в посольстві України в USA.
Отже, прошу повідомити мені, керівники яких генеральних консульств були призначені з 24 лютого 2022 року БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ, як того вимагає закон Про дипломатичну службу.
Також прошу інформувати чи проходили такі призначення узгодження через антикорупційний орган МЗС, бо мають усі ознаки корупційного правопорушення (особливо зараз, коли у такий спосіб заможні люди можуть втікти за кордон від мобілізації).
Прошу надати відповідь у строк, встановлений Законом Про доступ до публічної інформації.
Застерігаю від подальшого надання відповідей, які межують з правовим нігілізмом чи юридичним невіглаством, та лишаю собі право звертатися за роз'ясненнями до НАДС, НАЗК, ДБР, НАБУ, комітетів Верховної Ради України тощо та поширювати отриману інформацію у будь-який спосіб як таку, що є публічною й відповідає інтересам українського соціуму.

Перепрошую за емоційне звернення, але я відчув, що ви вважаєте мене дурнем, коли прочитав попередню відповідь чи радше відписку.

З повагою,

Антін Гуньо