Копії рішень

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 р. № 69/49 "Про визначення земельних ділянок для розташування об'єктів соціального обслуговування та інженерного забезпечення на території міста", із усіма додатками;

2. Рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.03.2000 р. № 585 "Про порядок проведення будівельно-монтажних робіт поблизу споруд Дніпропетровського метрополітену", із усіма додатками.

З урахуванням того, що зазначеними вище рішеннями у даний момент керуються посадові особи органів міської влади під час здійснення своїх повноважень, вказані у запиті рішення у повній мірі відносяться до публічної інформації, у розумінні Закону України № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

На підставі вищевказаного, прошу надати копії відповідних рішень виключно в електронному вигляді.

З повагою,

Михайло

Шановна Ірино Анатоліївно!

Уважно вивчивши Ваш лист «Про надання інформації» № 47 від 01.11.2017 р. повідомляю наступне:

1.Нажаль, направлена мені листом № 47 від 01.11.2017 р. відповідь на запит не відповідає вимогам ч. 4 ст. 23 Закону № 2939-VІ;

2.Крім того, однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. У п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Розділ ІІ ЦК України входить до книги першої кодексу «Загальні положення», а отже є загальною нормою права.
На мій погляд Ви вірно розумієте ч.1 ст. 28 ЦК України, однак у своїй відповіді Вами, нажаль, зовсім не було прийняте до уваги ч.2 ст. 28 ЦК України, у якій зазначено наступне: при здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.
Норми права, будучи першим елементом системи права та її наповненням повинні відповідати основній спрямованості законодавства – ефективному врегулюванню суспільних відносин. Задля досягнення даної функції законодавство виділяє певний вид правових норм, виділений за критерієм об’єму правового регулювання – спеціальні норми.
Спеціальні норми при регламентації однорідних суспільних відносин, регулюють ті їх сторони, елементи, які складають у цих відносинах своєрідне, особливе, специфічне. Тому спеціальні норми – це загальнообов’язкові правила поведінки, які є результатом правової спеціалізації родових правовідносин з метою зміни способу або меж правового регулювання.
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному!
Щодо Закону України «Про доступ до публічної інформації» (надалі Закон № 2939-VІ), то даний закон однозначно віднесений до спеціального закону у сфері забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, що становить суспільний інтерес.

3.Вимога зазначати у запиті ім’я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов’язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (ст. 19 Закону № 2939-VІ).
Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв’язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).
Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов’язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.
При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.
Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу, а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.

4.Додатково повідомляю, що аналіз ч. 2 ст. 34 Конституції України та ч. 2 ст. 7 Закону № 2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.

З огляду на вищевказане, повторно, прошу Вас надати в електронній формі на зазначену мною адресу електронної пошти наступну публічну інформацію:

1.Рішення Дніпропетровської міської ради від 16.09.2009 р. № 69/49 "Про визначення земельних ділянок для розташування об'єктів соціального обслуговування та інженерного забезпечення на території міста", із усіма додатками;

2.Рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.03.2000 р. № 585 "Про порядок проведення будівельно-монтажних робіт поблизу споруд Дніпропетровського метрополітену", із усіма додатками.

З повагою,

Михайло