Ліцензування психологічної допомоги
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію:
При відкритті фізичної особи підприємця діяльність якого буде спрямованою на надання психологічної допомоги та психологічного консультування чи потрібно одержувати ліцензію на медичну практику у випадку, що її здійснюватиме лікар (лікар-психолог) за спеціальністю «медична психологія»?
При наданні відповіді прошу надати наступні роз'яснення. Як впливають на потребу ліцензування діяльності з надання психологічної допомоги та психологічного консультування лікарем-психологом положення:
- Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010 (Наказ Держспоживстандарту України 11.10.2010 N 457). А саме те, що діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів включена до КВЕД 86.09 «Інша діяльність у сфері охорони здоров'я»
- Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285). А саме зазначене у п. 10: «10. За місцем проживання (перебування) пацієнта може надаватися:
…
паліативна допомога, зокрема психологічна допомога;»
З повагою,
Андрій Дворецький
Доброго дня!
В Україні діє Закон України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Так, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частиною 2 статті 2 цього ж Закону цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Ваш електронний лист від 21.01.2019 з проханням надати роз’яснення вимог діючого законодавства України не відноситься до запиту публічної інформації в контексті Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Разом з цим, відповідно до статті 5 цього Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Згідно з статтею 8 цього ж Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
