Міністри в Україні як "священі корови" в Індії і можуть не боятися тюрми за корупцію
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Які корупційні діяння треба закінчити дією міністру українського уряду, щоб суд визнав міністра винним у скоєному злочині(нах) і в якості покарання призначив корупціонера з уряду представляти інтереси української держави на почесній посаді надзвичайного і повноважного амбасадора від України, для чого відправив засудженого відпрацьовувати "покарання" в розвинену європейську державу.
Якщо у вас така правда, чекайте на повагу від народу, панове!
З повагою,
Слєсаренко Василь Вікторович
Доброго дня!
Повністю приймаю ваше зауваження про невідповідність запиту формату закону, але, як ви мені пропонуєте звернутися з листом як звернення громадян. Суть не в форматі запиту, а в суті визначеного конфлікту, який розгортається, коли суспільство вимагає від менеджерів (бо ніяка це не влада!), яким довірене керівництво державою, відповідно до Конституції України карати за злочини посадовців, які потрапили під недовіру відносно їх доброчесності. Війна не все спише, не той випадок. І майбутнє України в ЄС і в НАТО напряму залежить від політичної волі нещадно карати друзів і не тільки їх, якщо вони крадуть з народної скарбниці, або ще гірше, коли громадяни віддають все, що мають на допомогу Збройним силам, щоб всі разом ми змогли зламати хребет страшному ворогу. І коли посадові особи вищого рангу дозволяють собі і своїм підлеглим запускати руки в народну скарбницю, як у власну кишеню, то це є зрада і крадіжка. Якщо раніше, то за це розстрілювали на фронті. Тепер просто погоджують відставку, не шукаючи в офшорах рахунків крадіїв. Це огидно, за це буде відплата від народу і Божа кара.
А взагалі, можете на якийсь час незважати на такі звернення про обов'язок дотримання справедливості, якої поки немає або вона така мала, що пересічні громадяни і військові на фронті, в окопах, чи на столі у парамедиків, чи вже на реабілітації після ампутації кінцівок не можуть її дочекатися. Що бажав, те сказав. Тепер справа за ЗСУ.
Слава воїнам світла, синам і донькам нашим які б'ються за нашу свободу з ворогом і тим, що полягли за нашу землю як герої, а всі негідники, в тому числі можливі майбутні посли, будуть горіти в Аду.
З повагою,
Слєсаренко Василь Вікторович