На скільки правомірні дії державного виконавця?

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Нормативно-правова база:
Згідно Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) можна розрізнити два види закриття виконавчого провадження, а саме закінчення виконавчого провадження (передбачено ст.39 Закону) та завершення виконавчого провадження (Повернення виконавчого документа стягувачу (передбачено ст.37 Закону).
Згідно абз. 2 ч.1 ст. 40 Закону - Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Процедура відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження передбачена Розділом XV "Інструкції з організації примусового виконання рішень" (далі - Інструкція) затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5).
Згідно ч.1 Розділу XV Інструкції за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:
- втрачене виконавче провадження або його матеріали;
- знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;
- виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.
Згідно абз. 3 ч. 2 Розділу XV Інструкції зазначено, у заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв’язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).
Згідно абз. 2 ч. 3 Розділу XV Інструкції зазначено, якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв’язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

СИТУАЦІЯ:
Органами Державної виконавчої служби в 2015 році було відкрите виконавче провадження на підставі виконавчого листа суду про стягнення заборгованості з фізичної особи на користь банку в розмірі 2000,00 грн.
Постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику не надходила. Боржник не був повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження.
Відомості про виконавче провадження в Реєстрі боржників (https://erb.minjust.gov.ua/) та на сайті АСВП (https://asvpweb.minjust.gov.ua/) відсутні, оскільки виконавче провадження було відкрите та завершене (ВД повернутий стягувачу) в старому реєстрі ЄДРВП.
В рамках даного виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника з занесенням арешту в ДРРП.
В 2016 році виконавче провадження завершене (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу) на підставі п.5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місце проживання, перебування боржника - фізичної особи ).
Повторно виконавчий документ стягувачем не пред’являвся.
В 2022 році боржнику при спробі здійснити переєстрацію нерухомого майна від нотаріуса стало відомо про наявність арешту майна на підставі постанови про арешт майна боржника.
Того ж дня боржником на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби було сплачено всю суму боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Однак державний виконавець відмовляється закінчувати виконавче провадження на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (повне фактичне виконання), аргументуючи це тим, що в рамках даного виконавчого провадження було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та направляє боржника в суд, щоб скасувати її.

ПИТАННЯ:
1) На скільки правомірні дії державного виконавця в даній ситуації?
2) Чи повинен державний виконавець відновити виконавче провадження та закінчити його у зв’язку з повним фактичним виконанням?
3) Процедура відновлення виконавчого провадження, що передбачена Інструкцією передбачає відновлення на всій території України чи лише на тимчасово окупованій території України?

З повагою,

Макаренко Роман