Належне функціювання та покращення роботи місцевих соціальних служб у справах дітей

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Інформацію від Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації про результати останньої перевірки (рекомендацій) діяльності служби у справах дітей Нетішинської ОТГ оскільки останнім часом вжиті даною службою заходи вражають необ’єктивністю, невідповідністю вимогам законодавства, вседозволеністю.

Наприклад 03.03.2022 службою складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини в якому більше 95% факторів , що негативно впливають на рівень безпеки - відсутні, тобто об’єктивні причини безстрокового вилучення дитини відсутні, проте у висновках щодо рівня безпеки із чотирьох можливих оцінок вказана максимально негативна оцінка із негайним безстроковим відбиранням дитини та передачею її бабі. Водночас від служби надані усні вказівки перешкоджати спілкуванню батьків з дитиною і в разі їх бажання тимчасово спілкуватися окремо від баби служба наполягає викликати поліцію, незважаючи що рішення суду не має. Крім того, ця служба протягнула потрібне їй рішення виконкому про безстрокове відбирання дитини; водночас приховала, тобто не ознайомила з цим так званим актом батьків, ще раніше приховувала і не надавала до відома різні замовні скарги складені в умовах конфлікту інтересів. Як їм відомо, батько на тривалий час дитину самотню не залишав і не мав такого наміру, його помилково тимчасово позбавили волі органи дізнання і не надавали змоги зв’язатися телефоном з дитиною. Служба мала змогу тимчасово прилаштувати дитину чи передати її бабі без влаштування цього беззаконня.

В інших правовідносинах, де їх принципова завзятість і активна робота навпаки потрібна разом з виконкомом, ця служба і орган опіки демонструють повну байдужість і холоднокровну бездіяльність. Наприклад кожних два роки багато дітей-інвалідів змушені проходити судово-психіатричні експертизи у обласній психіатричній лікарні з метою встановлення (продовження) опіки, для чого батькам потрібна допомога у спеціальному транспортному сполученні, організації подачі до суду відповідних клопотань, супровід справ. Батьки змушені самі оплачувати послуги адвокатів, де третьою стороною по справі проходять дані органи, змушені шукати спец.транспорт і платити шалені кошти замість того, щоб ці кошти використати на лікування. Організацію юридичного процесу, транспортного сполучення із залученням спец.транспорту на таку значну відстань, щоб мінімізувати для таких громадян ризики (отримання додаткових стресів) мають служба у справах дітей (орган опіки) спільно із виконавчим комітетом, проте цього не роблять і не інформують батьків про те, що вони зобов’язані у цих ситуаціях брати ініціативу на себе.

З повагою,

Дарія Яковлєва