Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Прочитала Ваші роз'яснення, що на Вашу думку, ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування визначено першочерговість реалізації права застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи. Тобто допомога надається за основним місцем роботи, і лише в разі нереалізації права на таку допомогу вона надається за місцем роботи за сумісництвом. Документальним підтвердженням нереалізації права на отримання страхової виплати за основним місцем роботи буде вмотивоване рішення з основного місця роботи про відмову в призначенні страхової виплати.
У нас виникла наступна ситуація. До нашої установи прийнято на роботу за сумісництвом внутрішньо переміщену особу. Її основне місце роботи залишилося на окупованій території. Зараз така особа захворіла. За основним місцем роботи їй не буде нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і вмотивованого рішення ніхто звідти не надасть. Як діяти нам (роботодавцю такого зовнішнього сумісника)? Чи має право наша установа нарахувати лікарняні суміснику? На підставі чого?

З повагою,

Людмила