Охоронні договори

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

реквізити охоронних договорів на об'єкти культурної спадщини, що знаходяться за наступними адресами:

Гаванна вул., 5-а
Старопортофранківська вул., 32
Толстого Льва вул., 1
Толстого Льва вул., 9

Див. лист управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 13.07.2020 № 01-28/58вих.

З повагою,
Оксана
тел.: відсутній

Доброго дня!

Ваша відмова в наданні інформації на повторний запит безпідставна і неправомірна (лист від 30.09.2020 № 563/ЗПІ-94, посадові особи: керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації Мусієнко Денис Володимирович, завідувач сектору з питань доступу до публічної інформації Бішляга Микола Євгенович).

Також не надана відповідь на перший запит відповідно до листа управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 13.07.2020 № 01-28/58вих, що є грубим порушенням Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації".

Вимоги до запиту повністю дотримані: вказані запити містять ім'я запитувача, адресу електронної пошти та загальний опис інформації, щодо якої зроблено запит.

Вимога наявності в запити імені по батькові та прізвища запитувача не відповідає Закону та є неправомірною.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» як спеціальний закон, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, має пріоритет перед іншими законодавчими актами і повинен виконуватися усіма розпорядниками інформації.

Також згідно з частиною 2 статті 1 Цивільного кодексу України, на який посилається розпорядник, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 9.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»,

"вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв'язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти".

Аналогічною є правова позиція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Роз’яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо зазначення у інформаційному запиті імені запитувача), який має право проводити перевірки на дотримання Закону та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Такі дані, як "прізвище, ім'я, по батькові" згадуються в Законі 4 рази (ч. 5 ст. 6; абз. 3 п. 11 ч. 1 ст. 15; п. 1 ч. 4 ст. 22; п. 1 ч. 7 ст. 22), а отже законодавець усвідомленно вимагає від запитувача вказувати в запиті лише ім'я (найменування) (п. 1 ч. 5 ст. 19).

Звертаю увагу на те, що в листі розпорядника від 30.09.2020 № 563/ЗПІ-94 не вказані імена по батькові осіб, відповідальних за розгляд запиту. Таким чином розпорядник порушив пряму норму пункту 1 частини 4 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ненадання відповіді на запит на інформацію від 13.07.2020 та неправомірна відмова у задоволенні запиту на інформацію від 23.07.2020 є адміністративними правопорушеннями, відповідальність за які передбачена частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З огляду на вищевикладене ПРОШУ ДОБРОВІЛЬНО усунути порушення закону та надати відповідь на запит і тим самим зекономити один одному час на оскарження неправомірних дій розпорядника.

З повагою,
Оксана