Оплата комунальних послуг. Вихід на пенсію.

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Міністру
ЛАЗЕБНІЙ
Марині Володимирівні

М.Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601

Вадима Харитонова,

м. Новомосковськ
Дніпропетровської обл.,
Україна.

Дата: 01 жовтня
2022 р.

ЗАПИТ
про надання публічної інформації.

Згідно ст.40 Конституції України, "Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк."

За Законом України "Про інформацію", ст.5, п.1, "Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів."

За Законом України "Про доступ до публічної інформації", ст.3, п.1, "Право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом"

Керуючись діючим законодавством, прошу надати інформацію щодо наступного:

Постановою Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України”, п.1, зазначено:
"Встановити плату за житло і комунальні послуги не більше
15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім'ї. Рівень
сукупного доходу сім'ї і частка плати за житлово-комунальні
послуги у цьому доході встановлюються на підставі декларування
доходів усіх членів сім'ї."

П.3 цієї Постанови зазначено: "Виконання Постанови Верховної Ради України "Про оплату
житлово-комунальних послуг населенням України" покладається на
Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та
органи місцевого самоврядування."

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-VIIIр/2018 від 27 лютого 2018 року, п. 4 мотивувальної частини рішення, п/п 4.5, роз'яснив: "....
Беручи до уваги аналіз відповідних конституційних приписів, міжнародної практики і положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, а також підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що містить перелік доходів громадян, які підлягають оподаткуванню, до якого не включено пенсію, Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов’язаним з будь-яким видом діяльності."

І далі: "...З наведеного вбачається, що законодавець прирівнює пенсію до різних видів доходів громадян, однак аналіз відповідних конституційних приписів, положень законодавства про пенсійне забезпечення в Україні дає підстави для висновку, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України."

Виходячи з вищевикладеного, прошу дати відповідь на наступні запитання:

1. Який механізм реалізації наведених положень? Якщо сім'я складається саме з одних пенсіонерів, якими мають бути дії членів сім'ї , щоб користуватися комунальними послугами безкоштовно?

2. При нарахуванні
комунального платежу за відсутності приладів обліку - лічильників, плата нараховується, виходячи з тарифу на одну особу та
кількості членів сім'ї. Якщо у складі такої сім'ї є пенсіонери, чи повинна загальна плата зменшуватись на кількість пенсіонерів?

В законі України «Про прожитковий мінімум»
від 15 липня 1999 р. № 966-XIV,
ст.3, п.4, зафіксовано:

"…До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв’язку, закладів культури, освіти, охорони здоров’я та інші.

Основними принципами формування набору послуг є: ….
визначення житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг; …

Виходячи з наведеного:

3. Який відсоток у прожитковому мінімумі припадає на оплату житлово-комунальних послуг?

В законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991р № 1788-XII, ст.12, визначено: "Право на пенсію за віком мають:
чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років".

В законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 р № 1058-IV, ст.26, п.1, визначено:
"Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше……", і далі йде ціла низка умов призначення пенсії за віком в залежності від тривалості страхового стажу у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Крім того, тут йдеться про "осіб", тобто загалом чоловіків та жінок. Таким чином, вік жінок, які досягають права на пенсію за віком, вже позначений як 60 років.

Виходячи з наведеного:

4. Чому положення, викладені у ст. 26 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 2003 р № 1058-IV, суттєво погіршують умови виходу на пенсію за віком в порівнянні з положеннями, викладеними у ст. 12 закону України "Про пенсійне забезпечення" від 1991р № 1788-XII, всупереч вимогам ст. 22 Конституції України, де чітко прописано:
"....При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод."?

Відповідь прошу надати у повному обсязі та хронологічній послідовності, відповідно до вищевикладених пунктів запиту,
належним чином оформлену та завірену відповідальною особою, з вказанням посади відповідальної особи та повною розшифровкою прізвища ім’я по батькові.

У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь на будь-яке питання - прошу письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону "Про доступ до публічної інформації", до розпорядника вiдповiдної інформації.

Нагадую, що розпорядник iнформації має надати відповідь на запит не пiзнiше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значноï кiлькості даних, розпорядник iнформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувачив не пiзнiше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

З повагою,

Вадим Харитонов