Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Згідно Закону України ,,Про освіту'', прийнятого в 2017 році, педагогічний працівник зобов'язаний щорічно підвищувати свою кваліфікацію. Разом з тим, нормативними документами, які існували на той час, не передбачено було механізму щорічного підвищення кваліфікації. Педагогічний працівник мав пройти курси підвищення кваліфікації один раз на 5 років, для чого направлявся в ОІППО. За ним зберігалася середня заробітна плата, по місцю роботи оформлювалася відповідна заміна. Педагогічний працівник просто не мав права більше ніж один раз на 5 років, якщо він читає один предмет, пройти курси підвищення кваліфікації. Так було до кінця 2019 року, коли був прийнятий Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, який унормував щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників з можливістю затвердження курсів підвищення кваліфікації пройдених не лише в ОІППО і не лише в очній формі. Тобто до цього часу заклади загальної середньої освіти не мали інструментів визнання проходження підвищення кваліфікації поза ОІППО. Пройдені до цього часу курси на онлайн платформах просто не мали ніякої юридичної сили, а отже не могли йти в офіційний облік годин підвищення кваліфікації.
1. Скільки годин підвищення кваліфікації повинен мати педагогічний працівник на момент атестації у 2021 році? Якщо не 150, то чому?
2. Чи будуть якісь наслідки для педагогічного працівника, якщо в нього за 2017, 2018, 2019 роки немає офіційних курсів підвищення кваліфікації? Фактично, він і не міг пройти ці курси в зазначені роки, якщо, приміром, в нього за планом пройдені курси в 2016 році, через відсутність механізму щорічного підвищення кваліфікації в зазначені роки.
Щиро дякую за Вашу відповідь!

З повагою,

Мініч Володимир