Передача на баланс до суб'єкта права Україна

Доброго дня!

Від людини за ім’ям Олександр,
Українець, Народ України

Ст. 8 Конституції України(далі КУ) каже - В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно Ст. 9 КУ - Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Загальної декларації прав людини та статтею 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

Я Олександр, шляхом вільного волевиявлення - заявляю що
я є людина — суб'єкт міжнародного права!

Відповідно ст.3 КУ - Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.(ст.21 КУ)

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.(ст.22 КУ)

Керуючись статтею 40 КУ - усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Конституційний суд у своєму рішенні за номером 8-р/2018 від 11.10.2018 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008... звертає
увагу, що ст.40 Конституції України не передбачає можливості обмеження права на звернення кожної людини!!!

Відповідно до ст.19 Загальної декларації прав людини та ст.10 Конвенції прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950 року) кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів, визначеного Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе, ратифікованої Законом України №631-ІХ від 20.5.2020)

На підставі статей 1, 13, 19, 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації.

По Суті:

На підставі яких законів, постанов , законодавчих актів та других документів, відбулася прийом-передача с балансу на баланс територїї та нерухомого майна
такого як: енергосистем, електростанцій, газо-трубопроводів, водо-проводів
від суб'єкта права СРСР/УРСР до суб'єкта права Україна?

Звертаю вашу увагу на Указ Президента України від 07.02.2008 № 109 “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування”,
З метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права громадян на участь в управлінні державними справами, а також підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі зверненнями громадян…
Недопущення надання неоднозначних, не обгрунтованих або
неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням
строків, установлених законодавством, безпідставної передачі
розгляду звернень іншим органам;
викоренення практики визнання заяв чи скарг не обгрунтованими
без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними
рішень;

Забороняю:
1. Приєднувати мене до фізичної особи, що є принижуванням гідності і заниженням людини.
2. Застосовувати, щодо мене у випадках звернення, усного чи письмового, та визначенні мого цивільного та правового статусу у будь-яких документах, форми “фізична особа”, так як фізичні особи з паспортами громадян України на території унітарної держави Республіки Україна — не є громадянами (визначення членів Генеральної Асамблеї ООН 1977р.), і навіть більше не є людьми.
3. Збір, зберігання, обробку персональних даних

Дякую за відповідь!

С повагою,
Олександр

Доброго дня!

Відповідь на ліст зареєстрований у Мін’юсті 29 березня 2023 року за № 116-6-23 (дівіться додаток).

Дякую за детальну відповідь.
З'явилася можливість відповісти вам, з приводу статусу "людина".
Практично згоден з першою частиною вашої відповіді, але з приводу 2-ї частини(стр.4) починаючи з " ...Варто зауважити, що національне законодавство не містить визначення поняття "людина" ..”, мушу повідомити таке:

1. Стаття 9 КУ каже: “ Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.”
Також, нагадую зміст Статті 10. Міжнародні договори (ЦКУ) :
“1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.
2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.”
Ось деякі з міжнародних договорів які ратифікувала Україна:
- ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ {Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 },
- Загальна декларація прав людини { Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року}, ст.16
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права {(Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73 ) Пакт є міжнародним договором і має обов'язкову силу для 167 держав-учасників}
Один із прикладів визначення поняття «людина» в Загальної декларації прав людини: Стаття 1. Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у
відношенні один до одного в дусі братерства.

Статтею 6 Загальної декларації прав людини та статтею 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

2. В рішенні Конституційного Суду України(КСУ) від 8 вересня 2016 року(6-рп/2016, Справа № 1-13/2016) https://zakononline.com.ua/documents/sho...

КСУ зазначає:
“Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України”

В Україні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; суспільне життя ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова; кожен має право на свободу світогляду і віросповідання; (частини перша, друга статті 15, стаття 21, частина друга статті 22, частина перша статті 35 Основного Закону України).”

В Конституції України не визначено, що людина є фізичною особою. Відтак положення ст. 24 ЦК України знаходяться у безпосередній суперечності до Конституції України. Тобто людина не може бути фізичною особою.
Більше того, ніде в КУ (основний закон) не використовується термін фізична особа, і не гарантується дотримання і захист прав і свобод фізичної особи.

3. Ви пишете ”Термін «людина», як біологічна категорія, визначає належність живої істоти до людського роду за певними анатомічними особливостями та фізіологічними функціями..” це так, всі ми люди. У біологічному й анатомічному сенсі це безперечно, але йдеться за юридичний правовий статус Людини. Якщо перебільшувати - то раб і цар є біологічно людьми, але різниця в правах і свободах колосальна.
Щодо тлумачення термину Правовий статус людини:
Український вчений-конституціоналіст, Академік ,доктор юридичних наук , професор (1990),почесний професор Національного університету «Одеська юридична академія». З 1997 по 2011 рр. — завідувач кафедрою конституційного права. )О́рзіх Марко Пилипович  Дає таке визначення статусу людини:
“Правовий статус людини (від лат. "status" - положення, стан) - юридично закріплене становище людини в суспільстві, відповідно до якого людина як суб'єкт права вступає у правовідносини, координує свою діяльність і поведінку в суспільстві. Це сукупність суб'єктивних прав, юридичних обов'язків і законних інтересів суб'єктів права. Це «правовий рівень (зріз) структури особистості»”.

4. Поняття фізичної особи
Це юридична фікція, створена задля юридичних конструкцій.
Чітке визначення поняття "фізична особа" в українському законодавстві відсутнє.

4.1. Стаття 24. Поняття фізичної особи
1. Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Вважається…  Тлумачні словники пишуть, що "вважати" - це думати, гадати, прирівнювати до кого-небудь, давати якусь оцінку. Та в жодному місці не сказано, що то є твердження, що так воно і є. Дане формулювання не стверджує, що людина, як учасник цивільних відносин, є фізичною особою. Також не зазначено, ким саме людина вважається фізичною особою. Вважатися людина може кимось, іншим суб'єктом права. Також людина може сама вважати себе (вважати-ся) фізичною особою, використовуючи право на самоусвідомлення та визнання своєї правосуб'єктності, реалізуючи положення ст.6 Загальної декларації прав людини. Однак  зміст цієї статті прямо вказує на те, що в цивільних відносинах будь-якого рівня - чи то з державою, чи з установами чи підприємствами будь-якої форми власності, чи з іншими людьми - пріоритетною у визначенні особистої правосуб'єктності є саме воля людини, а не когось іншого.

4.2. Крім того, в цій статті (ст.24 ЦКУ), використовується термін Людина як основа для визначення фізособи, aле якщо, як ви пишете, в наше законодавстві немає чіткого визначення Людина, то поняття фіз особа - ще більш не визначене. Зміст поняття «фізична особа» не наданий - знайти офіційне юридичне тлумачення цього поняття практично неможливо.
На мою думку, ця стаття являє собою односторонній правочин, таку собі оферту, до якої можна приєднатися як добровільною згодою, так і мовчазною згодою. Але ж можна і не приєднуватись. Можна створити заперечення.

З повагою,
Александр