Повернення судового збору

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787 (далі - Порядок №787) передбачено, що повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
Також відповідно до вимог пункту 5 цього Порядку №787 під час подання платником заяви про повернення коштів з бюджету судового збору в електронній формі одночасно подається сканована копія з обов’язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги»: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого), довіреності на отримання коштів довіреною особою, засвідченої згідно з вимогами Цивільного кодексу України, паспорта довіреної особи (у разі повернення коштів довіреній особі).
Разом з тим, процесуальними кодексами України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) чи її окремої підсистеми, з накладанням кваліфікованого електронного підпису судді (колегії судів), що розглядав (розглядали) справу.
З урахуванням вимог Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” такий електронний документ вважається оригіналом електронного документу, юридична сила якого не може бути заперечена.
Як вбачаєтья, норми Порядку 787 зобов'язують заявника (платника) подати разом із заявою на повернення судового збору виключно скановану копію судового рішення засвідчену електронним підписом платника, що суперечить закону.
Чи є підставою для залишення заяви про повернення судового збору без виконання через те, що платником подано органу Державної казначейської служби (далі - ДКС) судове рішення не у сканованій копії з електронним підписом платника а у оригіналі електронного документу із кваліфікованим електронним підписом судді, що розглядав справу, яке має більшу юридичну силу ніж похідні від нього копії?
Крім того, Порядком №787 передбачено, що платник при зверненні в електронній формі повинен долучити скановану копію платіжної інструкції, що підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Однак, аналізуючи положення чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів у сфері платіжних послуг, зокрема Закону України “Про платіжні послуги” Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №16, то вбачається, що платіжна інструкція по своїй суті не являється підтверджувальним документом щодо перерахування коштів до бюджету, оскільки являється лише розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання певної платіжної операції, яка в подальшому може бути як прийнята надавачем послуг так і відхилена ним.
Водночас, ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір може перераховуватися у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Пунктом 8 розділу IV Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів передбачено, що постачальник платіжних послуг зобов'язаний забезпечити формування первинних документів, які відображають здійснені користувачами операції із застосуванням мобільних платіжних інструментів, у паперовій та/або в електронній формі.
Отже, наприклад, за сплату судового збору у безготівковій формі через інтернет-банкінг, банк формує платіжну квитанцію у електронній формі із відповідним кодом з накладанням факсимільного підпису та печатки банку, як це передбачено законом.
Таким чином, платник отримує від надавача пллатіжних послуг (банку) саме платіжну квитанцію в електронній формі та по суті не взмозі виконати вимоги Порядку №787 в частині подання сканованої копії платіжної інструкції із засвідченням своїм електронним підписом.
Чи буде вважатися законною відмова органу ДКС прийняти заяву платника про повернення судового збору в електронній формі, у разі поданням платником електронної платіжної квитанції сформованої банком, а не сканованої копії платіжної інструкції?
Чи буде вважатися законною вимога органу ДКС до платника засвідчувати своїм електронним підписом платіжної квитанції, яка сформована банком в електроній формі із накладанням факсиміле підпису голови правління банку та печатки банку? Якщо так, то якими нормами це передбачено?

З повагою,

Павло Попов