Про електронні довірчі послуги

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

ПОСТАНОВА від 27 березня 2019 р. № 367 Деякі питання дерегуляції господарської ДІЯЛЬНОСТІ описує питання використання цифровізації в процесі реєстрації по модельному статуту.
Чи слід це трактувати як заборона проведення реєстрації з використанням цифровізації для інших реєстраційних дій зі створенням юридичних осіб, які не було перераховано в даній постанові?
Якщо це трактувати як заборона, то тоді як тлумачити статтю 17 пункт 6: Використання Електрон довірчіх послуг НЕ змінює порядку Вчинення правочинів, встановлений законом.

Правочини, что підлягають нотаріальному посвідченню та / або державній реєстрації у випадка, встановлений законом, вчіняються в електронній форме Виключно Із ЗАСТОСУВАННЯ кваліфікованіх Електрон довірчіх послуг та у встановленому порядку.

Наприклад, якщо державна реєстрація вимагає підпису документів, які повинні бути завірені нотаріально, то отже сам факт запевнення таких підписів є абсурдним, оскільки использование кваліфікованіх Електрон підписів та печаток Забезпечує високий рівень довіри до схем Електронної ідентіфікації, про що свідчить Стаття 15, пункт 3 .

Крім того, виникає колізія, коли документи для створення юридичної особи були оформлені за допомогою КЕП, а для реєстрації нової юридичної особи, що створюється цими особами потрібні паперові копії статутів, засвідчених нотаріально.

З повагою,

Роговський Андрій