Про постанову КМУ 821 як ризик прийняття України до ЄС.
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
В інтернеті з"явилася інформація, що ПФУ погодив текст нової постанови КМУ замість постанови 821. Прошу надати інформацію, чи враховані можливі наслідки дублювання новою постановою головних позицій постанови 821, викладені у даній експертизі ?
Правова експертиза
Щодо ризику відмови Україні в прийнятті до Європейського Союзу у зв’язку з масовим невиконанням судових рішень про виплату пенсій (на прикладі Постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 та заборгованості Пенсійного фонду України)
1. Фактичні обставини.
Постанова Кабінету Міністрів України № 821 від 14 липня 2025 року затвердила спеціальний Порядок здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (у тому числі щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених або перерахованих на виконання судових рішень.
Цей Порядок запровадив окремий механізм фінансування таких виплат: виокремлення «судових» пенсій у спеціальну категорію;
пропорційне (часткове) щомісячне погашення заборгованості залежно від наявних коштів у бюджеті ПФУ;
створення фактичної «черги» на виконання.
За даними уряду на момент прийняття постанови, сума заборгованості за судовими рішеннями щодо пенсій сягала близько 85 млрд грн. Згодом, за різними оцінками, вона перевищила 90–100 млрд грн. Кількість таких рішень зросла у 26 разів за п’ять років.
Постанова № 821 була визнана протиправною та нечинною рішенням Київського окружного адміністративного суду (справа № 320/51895/25 від 04.03.2026), а згодом підтверджена Шостим апеляційним адміністративним судом (червень 2026). Суд констатував перевищення Кабміном повноважень, порушення принципу обов’язковості судових рішень, дискримінацію пенсіонерів та суперечність Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ст. 47).
Незважаючи на скасування, практика масового невиконання або відтермінування виконання судових рішень у пенсійній сфері зберігається і становить системну проблему.
2. Правова оцінка з позиції національного права.
Конституція України (ст. 8, 55, 129-1) закріплює принцип верховенства права, обов’язковість судових рішень та право на ефективний судовий захист. Невиконання судового рішення є прямим порушенням цих норм.
Постанова № 821 створювала підзаконний механізм, який фактично модифікував обов’язковість судових рішень, що виходить за межі повноважень Уряду та порушує ієрархію нормативних актів.
Це призводило до:
правової невизначеності;
дискримінації (два види пенсій — «звичайні» та «судові»);
порушення права на мирне володіння майном (ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ).
Такі дії держави підпадають під практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як системне невиконання судових рішень (справи типу Burdov v. Russia, Yuriy Mykhaylov v. Ukraine тощо).
3. Відповідність критеріям вступу до ЄС
(Копенгагенські критерії та Chapter 23)
Принцип верховенства права (rule of law) є одним з фундаментальних цінностей ЄС (ст. 2 Договору про ЄС) та обов’язковою передумовою членства (ст. 49 ДЄС).
Європейська Комісія в щорічних звітах про Україну постійно наголошує на необхідності забезпечення виконання судових рішень, реформи системи правосуддя та усунення системних порушень.
eur-lex.europa.eu
Ключові елементи rule of law за стандартами ЄС та Венеціанської комісії:правова визначеність;
обов’язковість судових рішень;
ефективний судовий контроль за діями влади;
відсутність свавілля виконавчої влади.
Масове невиконання десятків тисяч судових рішень на суму ~100 млрд грн створює системну проблему, аналогічну до тих, що стали підставою для критики щодо Польщі та Угорщини в механізмах ст. 7 ДЄС.
Для країни-кандидата це може стати блокуючим фактором на етапах:відкриття/закриття переговорних глав (особливо Chapter 23 — Judiciary & Fundamental Rights);
загальної оцінки готовності до членства.
ЄС не приймає державу, де судове рішення не є реальним захистом прав, а лише «паперовою перемогою». Продовження такої практики підриває довіру до української судової системи та держави в цілому.
4. Ризики для процесу вступу.
Високий ризик суттєвого уповільнення або призупинення переговорів, якщо ЄК зафіксує системність порушення.
Можливе вимагання додаткових умов (benchmarks) щодо виконання судових рішень у пенсійній сфері.
Політичні наслідки: посилення аргументів опонентів розширення ЄС, які вказуватимуть на неготовність України.
Порушення ст. 6 ЄКПЛ та ст. 1 Першого протоколу — системні скарги до ЄСПЛ, що погіршить загальну оцінку.
5. Висновки та рекомендації
Продовження практики масового невиконання судових рішень про виплату пенсій (у тому числі через механізми, подібні до Постанови № 821) становить суттєву загрозу для вступу України до ЄС.
Це не технічна бюджетна проблема, а фундаментальне порушення принципу верховенства права — однієї з ключових умов членства.
Для мінімізації ризиків необхідно:
Забезпечити повне, своєчасне та безумовне виконання всіх судових рішень у пенсійних справах.
Уникати підзаконних актів, які обмежують обов’язковість судових рішень.
Прийняти законодавчі зміни, що гарантують пріоритетне фінансування виконання судових рішень (зокрема, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу).
Прозоро інформувати Європейську Комісію про заходи з усунення заборгованості.
Невжиття цих заходів може призвести до того, що ганебна практика невиконання судових рішень стане одним з формальних або неформальних бар’єрів на шляху України до ЄС.
Верховенство права не терпить винятків — навіть у складних бюджетних умовах.
З повагою,
Леонід Морозов