Провокування булінгу серед учнів

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Ответить
Провокування булінгу серед учнів
Анжеліка
22 апреля 2018, 20:43:31

Міністерству науки і освіти Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти

Державній інспекції навчальних закладів України

Департаменту науки і освіти Київської обласної державної адміністрації

Батьків учнів 1-10 класy НВО «ЗОШ I-III ступенів №4 ЦВПВ та ДП» Обухівської міської ради Київської області

Майбороди Анжеліки Олександрівни
тел. 067 – 958-54- 64, [email address]

Антонової Ірини Василівни
т ел. 063 – 94- 95- 456

Андрущенко Галини Олексіївни 067-580-85-63

Скарга

на неправомірні дії та бездіяльність посадової особи

Батьки учнів 10 класу НВО «ЗОШ I-III ступенів №4 ЦВПВ та ДП» Обухівської міської ради Київської області звертаються до Вас з проханням перевірити викладені нижче обставини та за результатами перевірки прийняти відповідні рішення у межах своїх повноважень у відповідності до чинного законодавства:

Директор НВО «ЗОШ I-III ступенів №4 ЦВПВ та ДП» Обухівської міської ради Київської області Марченко В.М. приступила до виконання своїх обов’язків в грудні 2016 року. Вже взимку 2017 року у школі була конфліктна ситуація між директором школи і батьками через незадовільну роботу директора. Директору була подана скарга з реєстраційним номером №63 від 27.02.2017 (копія додається) і однією із вимог біло припинити цькувати наших дітей. Навесні 2017 року були зібрані шкільні загальні батьківські збори, де була присутня начальник управління освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради Мигаль М.Л. На цих зборах батьки Майборода А.О. та Антонова І.В. озвучили на весь загал, що Марченко В.М. практикувала свої навички психолога над нашими дітьми, описуючу їм яскраві ситуації і наголошуючи, що вона дружина колишнього співробітника міліції, що вона має зв’язки у силових структурах, може знайти управу на всіх і покарати будь-кого. Це вразило наших дітей, налякало їх: діти боялися іти до школи, переживали. На зборах нас завірили, що така ситуація більше не повториться.

Але у цьому році виникла нова конфліктна ситуація, а саме:

17.04.2018 директор школи виявила у класній кімнаті 10го класу стілець із помальованою ніжкою. Між 1м і 2м уроком, на перерві, до класної кімнати зайшла директор Марченко В. М. і у формі крику виясняла з учнями 10 класу хто обписав ніжку стільця. Учень Андрущенко О. відразу ж зізнався у ненавмисному обмалюванні ніжки стільця, що це його вина, він вибачився, сказав що все виправить. Директор повідомила учня про наступне: «Ти тепер мені винен 400 гривень, у подвійному розмірі, за 2 стільці». Відразу ж після цього Андрущенко О. привів стілець у належний стан, вивівши плями вологими серветками.

Після 2го уроку Андрущенко О. підійшов до Марченко В.М. і ще раз вибачився за скоєне. Директор відповіла, що не потребує його вибачень і почала знову кричати на Андрущенко О.

Класний керівник Пасіченко Т.Б. повідомила маму учня Андрущенко О. про інцидент у класі. Андрущенко Г.О. вибачилася і дала згоду купити 2 нових стільці, просила на цьому конфлікт вичерпати.

У середу 18.04.2018 р. Андрущенко О. приніс у школу 400 гривень, які вимагала у нього директор; учні шукали директора у школі аби залагодити конфлікт, та директора знайти на робочому місці протягом дня їм не вдалося.

Як згодом ми дізналися, в той же день на педраді директор проінформувала про те, що, оскільки учні не бережуть шкільне майно, вона забирає із 10класу нові меблі (парти і стільці) з виховною метою учнів, що і було зроблено негайно технічними працівниками школи. 18.04.2018р після 6го уроку парт у класі вже не було.

У четвер 19.04.2018р. перед початком уроків діти зайшли у порожній клас: парт не біло зовсім, у кімнаті стояло лише 7 стільці та учительський стіл. Фото порожнього класу додаємо. Діти були шоковані, сподівалися, що їм виділять хоча б якісь меблі, придатні для проведення навчального процесу. На 2у уроці геометрії за ініціативи класного керівника учні разом з класним керівником були вимушені піти шукати по школі меблі, щоб діти мати можливість продовжити навчальний процес. Дітям самим довелося заносити меблі до класу. Стільці були знайдені у кабінеті інформатики, парти позичили у кабінеті фізики.

Після дзвінка на 4й урок у кабінет зайшла Марченко В.М. і відразу почала кричати на ученицю Лавриненко А. за викладений начебто нею пост про відсутність парт у класі у мережі Facebook. Лавриненко А. у класі надала докази, що пост виклала не вона, але директора це не спинило, вона продовжувала кричати. Директор при всіх дітях у класі заявила: «Чому ти не поступила, чому повернулась у цю школу? Це вже перебір! Ідеш зараз до секретаря, береш довідку і шукаєш іншу школу!». Лавриненко А. була доведена такими висловлюваннями до емоційного зриву, зібрала речі і хотіла вибігти з класу, але директорка зупинила її, мотивувавши тим, що розмова ще не закінчена і продовжила кричати. Далі директор почала кричати уже на весь клас і звинувачувати дітей у тому, що учні бачили як ніжка стільця була обмальована Андрущенко О., і нічого директору про це не доповіли. Директор кричала і зауважила, що вона зможе з легкістю розпустити їх клас і 11го класу у цій школі в наступному навчальному році не буде, сказала дітям шукати інші школи для продовження навчання. У своїй промові директор використовувала слова «ви- свині», «я прикриваю ваші косяки».

Марченко В.М. дітям наголосила на тому, що винесла парти з класу виключно у виховних цілях з метою покарання для того, щоб методом колективного пресу учні змусили винуватого зізнатися у скоєному і вибачитися. Нагадуємо, учень вибачився і взяв всю провину на себе ще 17.04.2018р.

Після цього Андрущенко О. встав і сказав, що напередодні приносив гроші за обписаний стілець як того і вимагала директор (хоча до того він стілець привів у належний стан), ще раз при всіх визнав свою провину, ще раз перед усіма учнями директором вибачився і просив покарати тільки його і не чіпати більш нікого із його однокласників.

Марченко В.М. весь цей час вела розмову криком. Після розмови з директором Андрущенко О. побіг за директором вибачатися в черговий раз. Налякані діти почали телефонувати своїм батькам та повідомили про надзвичайно напружену ситуацію у класі.

Наведена вище інформація була розказана нам нашими дітьми і може бути підтверджена іншими учнями класу та їх батьками.

Батьки Майборода А.О. та Антонова І.В. одразу ж, протягом півгодини після розмови директора з класом, пішли до директора з проханням пояснити що врешті решт відбулося у класі. Батьки не могли навіть припустити, що обмальована ніжка стільця може викликати таке психологічне насилля над учнями директором (!) навчального закладу, маючи диплом психолога (!). Ми не могли навіть припустити, що доросла, освічена людина з педагогічним стажем може собі дозволити так відриватися на дітях, примушуючи їх таким чином фактично до булінгу!

Директор батькам підтвердила, що винесла парти навмисно. Вона ще раз вже батькам наголосила, що така її дія дійсно мала виховну мету методом колективного пресу змусити клас віднайти винного і змусити його відчути провину і вибачитися. Вона намагалась таким чином пробудити у дітях почуття справедливості, відповідальності, щоб діти змогли згуртуватися проти винуватця. Вона хотіла такими діями навчити дітей повідомляти про винуватця директору і навчити колективно тиснути на винуватця, щоб він відчув сором за скоєне і пішов просити вибачення у директора. І не тільки у цій ситуації, а і в подальшому взагалі. Батьки зауважили, що директор не мала права чинити на дітей психологічний пресинг, вимагати гроші з неповнолітніх та зривати навчальний процес у класі. Директор відповіла, що наші діти вже cамостійні і достатньо дорослі і всі питання вона буде вирішувати з дітьми особисто без присутності дорослих. Така відповідь обурила батьків, адже у нашому класі це вже не перший інцидент з психологічним тиском на дітей.

Додому діти повернулися надзвичайно пригніченими, знервованими і обуреними тим фактом, що як можна довіряти вчителям після того, як директор дозволяє собі таке поводження з дітьми, після такого примусу «стукачити» і тиснути на однолітка.

Восени 2017 року по всій школі був проведений інструктаж під підпис неповнолітніх дітей по техніці безпеки серед дітей, під соусом інструктажів дітям розказували, що потрібно дбайливо ставитись до шкільного майна, що у разі пошкодження майна батькам потрібно буде відшкодувати його подвійну вартість. Такі інструктажі проводились в усіх класах – з 1го по 11й клас. Батьки, особливо молодшої ланки, питали у класних керівників, чому дітям розказують такі страшилки. Батькам відповідали, що згідно з усною вказівкою директора, потрібно довести до відома дітей про подвійне відшкодування за майно у відповідності до прописаного у шкільному Статуті положення про таке відшкодування. Ніхто не надав тоді цьому значення, аж поки не трапилася ситуація із обмальованою ніжкою стільця. Діти не можуть почуватися вільно у школі, бояться ненароком щось зіпсувати\розбити\зачепити. Вважаємо, що подібні міри є перевищенням своїх повноважень адміністрацією школи і розцінюємо збір таких підписів свідомим створенням нездорової психологічної атмосфери у навчальному закладі. Інформування про подвійний збір коштів за пошкоджене майно можуть підтвердити школярі.

Наші діти мають побоювання, що до них і надалі буде подібне психологічне насилля з боку директора, що їм дійсно доведеться змінювати школу і звичне середовище, адже для всіх є незрозумілим що саме хотіла добитися від учнів директор, примушуючи колективно тиснути на Андрущенко О. після його численних вибачень.

Ми, батьки, боїмося, і небезпідставно, що описана вище ситуація в подальшому потягне за собою негативні наслідки для здоров’я наших дітей в силу підліткового віку і характерної для їх віку вразливості, значне погіршення психологічної атмосфери в колективі, негативно позначиться на навчанні. Також ми переживаємо, і не безпідставно, що директор спробує перекинути всі звинувачення на бік класного керівника. Заявляємо, що ні претензій, ні скарг до Пасіченко Т.Б. ми не маємо. Діти і батьки задоволені роботою класного керівника.

Ми, батьки, обурені тим фактом, що директор дожимала дитину Андрущенко О. до останнього, отримуючи від нього все чергові і чергові вибачення. Обурює той факт, чому однокласники Андрущенко О. мали стати інструментом для покарання і приниження його честі і гідності? Обурює то факт, що навіть після отримання згоди матері Андрущенко О. компенсувати збитки, директор продовжувала тиснути на дітей всього класу, підкреслено хизуючись перед дітьми своєю владою і всемогутністю.

Такі поведінка і ставлення педагогічного працівника до дітей неприпустимі як з точки зору моралі, так і згідно норм закону.

Діти – це окрема частина суспільства, якій притаманні особлива поведінка, своєрідні життєві стереотипи, що забезпечують її розвиток і ставлення та перетворення в дорослу частину суспільства.

Внаслідок свого становища діти потребують особливого підходу, соціального захисту та поваги до їхніх прав. Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров’ю, розвитку і соціалізації дитини.

Діти, які пережили різні види насильства, в тому числі і психологічні, мають проблеми з навчанням, невпевнені, мають почуття тривоги, гніву, депресії, почуття неповноцінності, порушення контакту з дорослими; часто мають психопатії та неврастенічний розвиток особистості, стійкі поведінкові порушення (провокуючу, уникаючу, псевдозрілу, незрілу, непередбачувальну, адиктивну поведінку), соматичні порушення, розлади сну, апетиту. Потрібен час, щоб вилікувати фізичні ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевну травму, психіку дитини.

Відповідно до статті 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

Відповідно до п.16 ч.1 ст. 51 Закону України «Про освіту» вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність.

Стаття 56 зазначеного закону передбачає, що педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані: додержуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини, учня, студента; захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

20 листопада 1989 року ухвалена Конвенція ООН про права дитини, до якої приєдналася і Україна. Низка її положень прямо спрямована на протидію жорстокому поводженню з дитиною та їх захист від всіх форм насильства, а саме:

ст. 28 Конвенції, в якій вказується, що держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, які ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини;

ст. 37 Конвенції, яка вказує на обов’язок всіх держав-учасниць забезпечити, щоб жодна дитина не піддавалась катуванням та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження чи покарання.

Гідність та честь дитини є недоторканними (ст. 297 ЦК України).

Будь-які прояви неповаги до дитини є приниженням її людської честі та гідності, що справляє істотний негативний вплив на розвиток повноцінної особистості.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

Зокрема, у статті 10 цього Закону зазначається, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості, і виключають приниження честі та гідності дитини.

У відповідності до «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, а саме п.86 - педагогічні працівники зобов’язані дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати особисту гідність учнів та їх батьків.

У наказі Міністерства освіти і науки України «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми» від 25 грудня 2006 року № 844 наголошується на тому, що жорстоке поводження з дітьми в школі, виховній установі з боку вчителів, вихователів щодо дітей виявляється у наступному:

- приниженнях;
- битті;
- роздяганні дитини перед іншими як способу покарання;
- нагадуванні при класному колективі про недоліки дитини, особливості сім'ї, сімейні події, про які вчителю стало відомо;
- непосильній праці;
- ігноруванні фізичних потреб дитини (заборона піти до туалету);
- існуванні "любимчиків" та "паріїв"; підвищеному тоні, крику, необґрунтованих, неадекватних оцінках;
- суворій дисципліні, яка тримається на страху, а не на інтересі до навчання;
- авторитаризмі, вимогах без пояснень;
- недоцільних вимогах до зовнішнього вигляду дитини (зачіски, форми) і застосуванні дій щодо його покращання - підстригання власноруч, зняття прикрас, відбір мобільних телефонів тощо;»

Звертаємо Вашу особливу увагу на те, що перенесене в дитинстві психологічне насилля залишає відбиток у свідомості людини на все життя.

Зважаючи на викладене, з метою дотримання норм законодавства, а також захисту дітей у вказаному навчальному закладі від будь яких форм насильства та жорстокого поводження просимо невідкладно:

1. Вивчити факти, зазначені у заяві.

2. Притягнути до відповідальності директора школи Марченко В.М. у відповідності із законодавством.

3. Гарантувати нашим дітям захист від жорстокого поводження, психологічного насилля від усіх учасників навчально-виховного процесу (вчителів, дітей, батьків інших учнів).

4. Про результати розгляду заяви повідомити письмово у встановлений законом термін на електронну адресу.

23.04.2018 р.

Майборода А.О.

Антонова І.В.

Андрущенко Г.О.

Іщенко О.

Пянтківська Т.В.

Луговська Л.І.

Вложенные файлы:
лист скарга 1.docx
32К
2017-03-08 001.jpg
5,3М
2017-03-08 002.jpg
7,5М

2017-03-08 003.jpg
2М

2017-03-08 004.jpg
959К

2017-03-08 005.jpg
2,2М
ОтветитьПереслать

З повагою,

Майборода Анжеліка Олександрівна