Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №20 від 19.01.2009

Доброго дня!

У відповідь на мій запит від 04.02.2019 я отримав від Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради відмову в наданні електронних (сканованих) версій запитуваних мною документів (інформації) — копія відповіді вих. №532-11.1-383ЗПІ від 15.02.2019 знаходиться за постійною веб-адресою: https://dostup.pravda.com.ua/request/roz....

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-ХІІ «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно до положень статті 7 згаданого Закону, право на інформацію охороняється законом.

Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Положеннями статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. №2939-VI (далі — Закон №2939) встановлено, що публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації серед іншого забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону №2939).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень — органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, — стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, — стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Закону №2939 запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначено, що запитувана інформація має бути зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Зокрема, згідно пункту 9.1. зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України передбачено, що збереженість на матеріальних носіях як головна властивість інформації (частина перша статті 1 Закону №2939-VI) означає, що вона повинна бути викладена у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі та зафіксована відповідно на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (абзац четвертий статті 1 Закону України від 9 квітня 1999 року №595-XIV «Про обов'язковий примірник документів», абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища»). Із цієї властивості випливає, що на момент виникнення правовідносин щодо неї публічна інформація повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.

Закон №2939-VI не регулює відносин зі створення публічної інформації; предметом його регулювання є діяльність з приводу інформації, яка вже існує (створена, отримана, знаходиться у володінні) на момент виникнення конкретних інформаційних відносин з приводу неї. Тому на підставі згаданого Закону має бути забезпечено доступ як до інформації, створеної (отриманої) до набрання ним чинності (9 травня 2011 року), так і до інформації, створеної (отриманої) після цієї дати.

Згідно до положень частини 1 статті 22 Закону №2939, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 цієї статті закріплено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначено, що Закон №2939-VI не містить переліку способів ознайомлення запитувача інформації із запитуваною інформацією.

Зважаючи на частину другу статті 34 Конституції України та частину другу статті 7 Закону №2657-XII про те, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації.

Винятком є випадок, коли розпорядник надсилає відповідь, в якій міститься відмова або відстрочка розгляду запиту. Для таких випадків законом передбачена обов'язкова письмова форма (частини п'ята і шоста статті 22 Закону №2939-VI).

Згідно пункту 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» вказано, що частиною п'ятою статті 19 Закону №2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

Таким чином, Законом України «Про доступ до публічної інформації» при визначенні сфери його дії охоплено не поняття «документ», а поняття «інформація» в широкому сенсі. При цьому інформація може міститися в різних джерелах та надаватись різними шляхами та в різному вигляді, в тому числі в електронному вигляді шляхом надіслання на електронну адресу.

Направляючи запит від 04.02.2019 Я ОБРАВ ЕЛЕКТРОННУ ФОРМУ НАДАННЯ МЕНІ ЗАПИТУВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ шляхом надіслання електронних (сканованих) копій документів.

У пункті 11.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що ОСОБА МАЄ ПРАВО ВИБИРАТИ НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД ФОРМУ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.

У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

Також, відповідно до чинного законодавства України, сканування (переведення в електронну форму) документів не є способом виготовлення копій документів, і розпорядник інформації не може стягувати із запитувачів інформації плату за сканування документів.

Однак, з боку Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради не наведено доводів про технічну неможливість переведення запитаних мною документів (інформації) в електронну форму, або що за наявної кількості його працівників для проведення таких робіт необхідно буде залучити значну кількість або всіх працівників та витратити значну кількість часу, а також доводів, що це може спричинити негативні наслідки в діяльності Департаменту щодо виконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, доводи Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради про те, що в даному випадку для надання запитуваних мною документів (інформації) необхідно здійснювати друк або копіювання документів, як це визначено в статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що має наслідком необхідність оплати цих робіт, Є НЕОБҐРУНТОВАНИМИ ТА НЕЗАКОННИМИ. При цьому, виготовлення електронних копій документів за змістом вказаного Закону оплати від запитувача інформації не вимагає та не є підставою для відмови у наданні інформації.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, ПОВТОРНО ПРОШУ НАДАТИ НАСТУПНУ ІНФОРМАЦІЮ (наступні документи):

1.) Копію (електронну/скановану) Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №20 від 19.01.2009 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту — 8-12-ти поверхового житлового будинку з вбудованими торговими та офісними приміщеннями й підземною автостоянкою, розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Французький бульвар, 9 (будівельний номер)» з актом державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту від 29.12.2008.

З повагою,

Андрій Вірастюк

Доброго дня!

Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте, станом на 11.03.2019 мій запит (постійна веб-адреса: https://dostup.pravda.com.ua/request/roz...) й досі залишається невиконаним (нерозглянутим).

Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», в разі ненадання відповіді на запит на інформацію, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, ПОВТОРНО ПРОШУ НАДАТИ НАСТУПНУ ІНФОРМАЦІЮ (наступні документи):

1.) Копію (електронну/скановану) Розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №20 від 19.01.2009 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту — 8-12-ти поверхового житлового будинку з вбудованими торговими та офісними приміщеннями й підземною автостоянкою, розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Французький бульвар, 9 (будівельний номер)» з актом державної технічної комісії про готовність завершеного будівництвом об'єкту від 29.12.2008.

З повагою,

Андрій Вірастюк