Розшук тцк

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації.

Стаття 19 Конституції України
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. На підставі якого закону здійснюється подання особи в розшук в Національну поліцію зазначене в ст. ст. 16, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560?
2. Згідно ст. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, за наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук особи, здійснюється затримання. На підставах якого закону?
3. Згідно ст. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, якщо в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів містяться відомості про подання особи щодо розшуку в Національну поліцію, то на підставі якого закону проводиться розшукова діяльність?
4. В день отримання запиту, роздрукувати його паперову версію, зареєструвати згідно вимог діловодства, поставити на титульній сторінці запиту штамп для вхідної кореспонденції, зазначити дату отримання запиту, вхідний номер запиту, прізвище/ініціали/підпис відповідальної особи, та надіслати фотокопію титульного аркушу зареєстрованого запиту на мою електронну пошту.
5. У відповіді на запит по суті, ОБОВ'ЯЗКОВО вказати:
- Номер та дату самого запиту;
- Вхідний реєстраційний номер запиту та дату реєстрації;
- Вихідний реєстраційний номер та дату відповіді.
6. Окремо, вказати у відповіді на запит посилання, за яким на офіційному сайті розпорядника оприлюднена запитувана в П.1, 2, 3 запиту інформація.
7. Відповідь надати у повному обсязі, в хронологічному порядку, протягом 5 робочих днів з моменту отримання запиту.
8. У випадку, якщо з якихось причин неможливо надати змістовну відповідь по суті запиту - перенаправити (переадресувати) запит за належністю до розпорядника інформації, та повідомити про це письмово, на мою електронну пошту
вказавши:
причину відмови, наступного адресата, та вихідний реєстраційний номер та дату відправлення запиту.

ЗГІДНО Ч.4 , Ч.5 СТАТТІ 22 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»:
Розпорядник, відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію, повинен
зазначити:
1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд
запиту розпорядником інформації (тобто тієї, що прийняла рішення про
відмову і підписує відповідну відповідь) та її власноручний підпис;
2) дату відмови та вихідний номер відповіді;
3) мотивовану підставу відмови, тобто одну з підстав для відмови, передбачену частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
4) порядок оскарження відмови, тобто детальний опис до якої конкретно посадової особи чи органу можна оскаржити відмову розпорядника (варто зазначати навіть контактні дані) та на підставі якого закону (Закону України «Про звернення громадян», Кодексу адміністративного судочинства, інше);
5) дотриматися інших вимог до документів: відповідь має бути на офіційному бланку розпорядника або його структурного підрозділу, містити дату та номер запиту, вказаний запитувачем у запиті, дату його отримання розпорядником, реєстраційний номер запиту, присвоєний розпорядником тощо.

Відмовою у задоволенні запиту є будь-яка відповідь розпорядника, в якій не надається уся або частина запитуваної інформації. Отже, кожна така відповідь повинна відповідати вимогам цього підрозділу.

З повагою,

Максим

Доброго дня!
ДО ВІДОМА суб'єкта владних повноважень та посадових і службових осіб розпорядника інформації.
______________________________________________________________

Згідно Частини 2, Статті 19, Закону України “Про доступ до публічної інформації”:

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
______________________________________________________________

Згідно Частини 5, Статті 19, Закону України “Про доступ до публічної інформації”

Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Дані ВИМОГИ до оформлення запиту в розумінні Закону є ВИЧЕРПНИМИ і розширеному тлумаченню не підлягають.

Оскільки ДАНИЙ запит подано шляхом направлення на електронну пошту субєкта владних повноважень, розпорядника інформації, то вимоги П.3, Ч.5, Ст.19 Закону не застосовуються.

Враховуючи, що запит містить ІМ'Я запитувача, адресу електронної пошти та загальну інформацію щодо документа відносно якого зроблено запит, а відсутність номеру засобу зв'язку в запиті передбачена законом в разі його відсутності, то в тлумаченні П.П. 1-2, Ч.5, Ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” ЗАПИТ є таким, що

відповідає вимогам до оформлення запиту

а відмова у наданні інформації з причини невідповідності запиту вимогам до оформлення запиту, часткова відповідь на запит, або ненадання відповіді, буде вважатись неправомірною бездіяльністю розпорядника інформації і буде оскаржена керівнику або вищому органу розпорядника інформації, з одночасним зверненням до Уповаженого Верховної Ради з Прав Людини щодо ініціювання процедури притягнення розпорядника інформації до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та зверненням до суду щодо відновлення порушених законних прав та інтересів запитувача на доступ до публічної інформації і відшкодування збитків спричинених протиправною бездіяльністю розпорядника.

“Запит на інформацію може бути усним чи письмовим, поданий особисто чи
телефоном, надісланий поштою, факсом, електронно. У ньому зазначаються відомості, що необхідні розпоряднику для надання відповіді. Вичерпний
перелік таких відомостей передбачений статтею 19 Закону України «Про
доступ до публічної інформації».

Розпорядники, надаючи публічну інформацію, не повинні з’ясовувати ніяку додаткову інформацію про запитувача: ні повне ім’я і по батькові, чи вигадане ім’я, чи справжнє, чи досяг запитувач повноліття, для чого йому потрібна ця інформація і як він буде її використовувати, чий він родич і чи перебуває він у шлюбі з державним службовцем, заробітна плата якого запитується, а також вимагати цифрового підпису, точної назви документа і його реквізитів (приклади взяті з практики) тощо.

Відмова розпорядника через те, що запитувач не вказав таких відомостей може бути визнана неправомірною відмовою у задоволенні запиту на інформацію.”

ВИТЯГ з ПУНКТУ 9.6 ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВАСУ No10

“Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов’язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для
прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація
розкривається необмеженому колу осіб. Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника
інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій
з перевірки особи запитувача, наприклад, звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.”

________________________________________________________

Згідно Статті 24 Закону України “Про доступ до публічної інформації”

1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
______________________________________________________________

ВИТЯГ зі Статті 22 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»:

1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим
доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21
цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною
п’ятою статті 19 цього Закону.

ВИТЯГ з ПУНКТУ 21.1 ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВАСУ No10:

“Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений частиною першою статті 22 Закону No 2939-VІ, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.”

Витяг з судового рішення:

«Разом з тим колегія суддів вважає, що суди неправильно відмовили у задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача надати копію вказаного розпорядження з мотивів того, що воно визнано незаконним рішенням суду та скасовано розпорядженням секретаря Краматорської міської ради, оскільки Закон No2939-VI не містить такої підстави для відмови у наданні публічної інформації»
(Постанова Вищого адміністративного суду України від 08 липня 2015 року у справі за NoК/800/13553/15).

ВИТЯГ з ПУНКТУ 12.3 ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВАСУ No10:

За змістом пункту 1 частини першої статті 22 Закону No2939-VІ у задоволенні запиту може бути відмовлено лише у разі наявності одночасно двох умов:

1) відсутності інформації у володінні розпорядника інформації;
2) відсутності у нього обов’язку володіти нею.

Якщо інформація відсутня, але розпорядник зобов’язаний нею володіти, то згідно із принципом законності він повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, продовживши у разі необхідності строк розгляду запиту на інформацію.

Згідно ч. 1,2 ст.1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”:

1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Запитувач не зобов’язаний доводити розпоряднику, що запитувана ним інформація є відкритою чи що він має право на отримання саме цієї інформації, і яким конкретним актом таке право передбачене.

Для отримання публічної інформації треба просто подати запит на інформацію, який автоматично породжує обов’язок розпорядника надати інформацію або обґрунтувати чому вона не може бути надана.

Для визнання певної інформації публічною не має значення хто, коли і для чого створював цю інформацію, і навіть яким чином вона потрапила до розпорядника, важливим є фактичне володіння нею.

Відмова надати копію документа на тій підставі, що розпорядник інформації не створював цей документ, може бути визнана неправомірною.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо, або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 р. у справі за No819/954/16 визнана неправомірною відмова обласної ради надати інформацію, оскільки «запитувані документи підлягають використанню у якості доказів в судовому порядку у відповідній цивільній справі No607/6135/16-ц»
ВИТЯГ з ПУНКТУ 10.3 ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВАСУ No10:

“Якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача.”

Отже моє звернення було оформлене з дотриманням усіх вимог. Враховуючи вищевикладене, надайте відповідь на мій запит, який ви отримали 28 серпня 2024 року.

З повагою,

Максим