Щодо документів міжурядового органу, групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Міністерство юстиції України — є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

Дія документів міжурядового органу, групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) — є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою численних публікацій в засобах масової інформації, що викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати й поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами та незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до статті 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів (ЄДРНПА):

• Сорок Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) від 25.09.2003 року, опублікованих в Урядовому кур’єрі від 25.09.2003 №179;
• Міжнародні стандарти щодо боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення - Рекомендації FATF 2012 року (зі змінами станом на жовтень 2025 року);
• Методологія з оцінки технічної відповідності рекомендаціям FATF та ефективності систем протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму (зі змінами станом на жовтень 2025 року);
• Міжнародні стандарти щодо боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення - Рекомендації FATF 2012 року (зі змінами станом на червень 2025 року);
• Методологія з оцінки технічної відповідності рекомендаціям FATF та ефективності систем протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму (зі змінами станом на червень 2025 року);
• Керівництво FATF щодо протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Імплементація фінансових положень Резолюцій Ради безпеки ООН з протидії розповсюдження зброї масового знищення;
• Збірка щодо Стандартів FATF, Методології їх оцінки та Правил Процедури 5-го раунду взаємних оцінок Комітетом MONEYVAL (зі змінами станом на листопад 2023 року),
якщо так, то повідомити в якій саме редакції, зазначити дату прийняття рішення про державну реєстрацію акту, присвоєний йому реєстраційний номер, дату занесення до ЄДРНПА та надати скан-копії еталонних текстів цих документів, які міститься в ЄДРНПА на дату відповіді на цей запит.

(2) Надати інформацію чи є зазначені документи частиною законодавства України або міжнародними договорами у розумінні Віденської конвенції та чи здійснювалась їх ратифікація Верховною Радою України згідно із Законом «Про міжнародні договори України».

(3) Надати інформацію чи здійснювався офіційний переклад цих документів і якої саме їх редакції та чи зобов’язувалась Україна імплементувати їх через свої закони й підзаконні акти й чи було це здійснено.

(4) Надати інформацію чи входить до функцій Державної служби фінансового моніторингу України здійснення офіційного перекладу зазначених документів.

(5) Надати інформацію які правові наслідки для суб’єктів господарювання має неофіційний переклад цих документів здійснений Державної служби фінансового моніторингу України та чи надає цей переклад цим документам статус офіційного джерела українського права й які правові наслідки мають для суб’єктів господарювання неофіційні переклади цих документів.

З повагою,

Володимир БОГАТИР