Щодо інклюзивного навчання
-
Від: Юлія
До: Міністерство освіти і науки України -
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Згідно Положення про організацію інклюзивного навчання в ЗЗСО, таке навчання організовується на підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку та заяви батьків. Для дитини з ООП складається індивідуальна програма розвитку із зазначенням необхідної психолого-педагогічної підтримки та корекціно- розвтиткових послуг. Якщо батьки відмовляються підписувати ІПР , та затягують процес підписання ІПР, різними способами, після ознайомлення, прошу надати роз'яснення:
- якщо всі учасники команди психолого-педагогічного супроводу підпишуть ІПР, окрім батьків, чи є така ІПР чинною?
- Чи є у закладу освіти забезпечувати адаптації чи модифікації освітнього процесу та надавати корекційно-розвиткові послуги дитині, відповідно до неї та висновку, якщо батьки не підписують ІПР?
- якщо ІПР не підписана батьками, чи правомірно отримувати педагогічним працівникам відповідні доплати за роботу в інклюзивному ккласі?
- якщо школа територіально знаходиться за місцем обслуговування та розташування ІРЦ певного району, а дитина проходила діагностику в іншому районі міста, чи мають право батьки вимагати присутності на засіданні команди супроводу лише фахівців ІРЦ де дитина проходила діагностику, якщо школа звернулася до ІРЦ за консультативно-методичною допомогою, за місцем територіального розташування?
- якщо ІПР не підписана батьками, чи має право школа забезпечувати проведення корекційно-розвиткових занять з дитиною?
- Чи правомірним буде фінансування корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних послуг у разі не підписання батьками ІПР?
З повагою,
Юлія
На Ваш лист від 30.11.2022 року повідомляємо таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до положень пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (далі – постанова Пленуму) визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, Законом України «Про звернення громадян». У зверненні громадянина, відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав для розгляду Вашого листа відповідно до положень та вимог законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
Принагідно зазначаємо, що Ви маєте право звернутися до Міністерства освіти і науки України із запитом на інформацію або зі зверненням громадянина відповідно до положень діючого законодавства.
Відділ планування, зв’язків з громадськістю та доступу до публічної інформації
директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
