Щодо кримінального переслідування буковинськими тітушками в погонах.
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Генеральному Прокурору України
Махніцькому О.І.
Жижиян Ігор Андрійович
м.Чернівці, вул. О.Щербанюка, 39/38, 58022
тел. моб. 095-0-77-77-14
ЗАЯВА
Шановний Олег Ігорович, звертаюсь до Вас із приводу кримінального переслідування мене та моєї родини буковинськими “правоохороняцями” у період з 2010р. по даний час.
У 2010році, будучи депутатом Чернівецької обласної ради V скликання, я розкрив схему незаконного привласнення керівництвом буковинської міліції 5 млн. грн. з комерційного банку “ПУМБ”. Із цього приводу у мережі інтернет є чимало публікацій, в тому числі на сайтах: http://ord-ua.com; http://bukpravda.cv.ua; http://www.chas.cv.ua під назвою: “Як буковинська міліція Ахметова обікрала”; “Лист із пекла”; “Лист із СІЗО” та інші. У 2010р. я звертався із депутатським зверненнями до органів прокуратури про вчинення злочину керівництвом Чернівецької міліції. Натомість, мені почали відкрито погрожувати розправою та арештом. На погрози я не звертав уваги, так-як ніколи не робив нічого протизаконного. 7 квітня 2011року погрози були втілені в життя - відносно мене і мого батька сфабриковано кримінальні справи, наступного дня мене арештували.
Зміст обвинувачення виходить за межі здорового глузду. У вересні 2005 року я став учасником прилюдних торгів по реалізаці майна боржника МКДО «Райагробуд», а саме адмінбудинку (контори) та котельні. Стартова ціна становила 14955 грн., запропонувавши ціну 42 500 грн., мене визнано переможцем прилюдних торгів. Отримавши всі документи на право власності, я зареєстрував дане майно у Глибоцькому БТІ. Пізніше, подарував його своєму батькові Жижиян А.Д. Договір дарування нотаріально посвідчений, у районному БТІ зареєстрований, але через 6 років, у 2011 році, слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. у своїй творчій роботі під назвою – обвинувальний висновок – напише, що договір мав формальний характер, тому він підроблений. Порушить карну справу за ст.358 ч.2 КК України (підробка документів). Батько замовив проект реконструкції адмінбудинку під восьмиквартирний житловий будинок. Отримавши всі необхідні дозвільні документи та провівши, згідно з проектом, всі необхідні будівельні роботи, об’єкт ввели в експлуатацію. Але «професійний» слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. кваліфікував ці дії як використання завідомо підробленого «документа» (договора дарування) – ст.358 ч.3 КК України. У період 2006р. - 2007р. всі квартири були реалізовані. У 2011 р., слідчий УБОЗу Беженар О.Ф. заявить, що продаж квартир має ознаки злочину ст.209 ч.3 КК України – відмивання коштів. А для повного “виконнаня” показників цей ж тітушка в погонах порушить ще й карну справу за ч.4 ст.190 КК України (шахрайство), де зазначить, що “покупців квартир уведено в оману так-як не було проведено ремонтних робіт” у новозбудованих квартирах !!!. Пізніше, покупці квартир (потерпілі) звернуться до суду із клопотаннями, де зазначать, що потерпілими себе не вважать і прошуть суд закрити справу згідно п.1 ст.6 КПК України, за відсутністю події злочину.
Під час мого арешту, адміністрація Чернівецького СІЗО отримала завдання зламати мене у будь-який спосіб та отримати від мене хоча б частове зізнання у скоєнні інкремінованих злочинів. Їхній винахідливості дивувались навіть арештанти зі стажем. Перших 8 місяців мене утримували в камері із неосудними (божевільними), за що після запита народного депутата Москаля Г.Г. “винні були суворо покарані оголошеною доганою”. Далі були тортури, тілесні ушкодження, ненадання медичної допомоги, щоденні “шмони” і приниження, перешкоджання у побаченні із захисниками, голодування і камера смертників (пожиттєво ув'язнених). Але не це було самим важким випробуванням. 29 лютого 2012року після постійних допитів, обшуків і знущань, не витримало серце мого батька — він помер на 55-му році життя. Перевертні в погонах, які й досі вершать правосуддя, закатували до смерті найдорожчу мені людину. Звичайно, винним себе я не визнав і досі, так-як дана справа взагалі не містить складу правопорушення.
28 серпня 2012року мені змінили запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд. Таким чином, я незаконно був позбавлений волі майже 1,5роки.
На даний час справа знаходиться на розгляді у Садгірському районному суді м.Чернівці (суддя Тріска А.І.).
Моє обвинувачення насправді являється спором цивільно-правового характеру, що підтверджується рішеннями судів, які знаходяться у матеріалах справи. Даний спір буде вичерпаний після відшкодування ВДВС в Чернівецькій області мені, як спадкоємцю за законом завдані Жижиян А.Д. матеріальні збитки. Після цього я в свою чергу буду мати можливість виконати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.12.2008 року. Що дасть можливість покупцям квартир, у свою чергу, виконати рішення того ж Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення з них заборгованості перед ПАТ «Таскомерцбанком».
Як вбачається із вищевикладеного, єдиним законним та обгрунтованим рішенням суду у даній справі є виключно — виправдальний вирок. Сьогодні Ваші підлеглі роблять спроби “узаконити” моє безпідставне тримання під вартою. Адже частина перевертнів у погонах, що забрали життя батька та сфабрикували відносно нас карні справи, продовжують “творити правосуддя” обіймаючи посади у правоохоронних органах. А вивравдальний вирок суду може призвести до звільнення їх із займаних посад. Тому представник Чернівецької обласної прокуратури Погорілко О.А. продовжує підтримувати сфабриковане обвинувачення та намагається впливати на суд з метою ухвалення завідомо незаконного рішення суду. Кожне судове засідання починається із “наради” прокурора та судді в кабінеті останнього.
Шановний Олег Ігорович, звертаюсь до Вас як Генерального Прокурора України з проханням припинити моє кримінальне переслідування та відмовились від завідомо незаконного обвинувачення, яке дісталось Вам у спадок від колишніх помічників режиму Януковича. Також, прошу висловити позицію ГПУ щодо зазначених у даній заяві злочинних дій передставників правоохоронних органів України.
17 квітня 2014 року
З повагою,
Жижиян Ігор Андрійович