Щодо ліцензування підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти

Доброго дня!

На даний час ліцензування підготовки іноземних здобувачів освіти та осіб без громадянства НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО чинним Законом України "Про вищу освіту".
У той же час у Постанові Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.11.2015 р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності" зазначено, що : "заклади освіти, що здійснюють підготовку іноземців та осіб без громадянства і мають намір продовжувати здійснювати таку підготовку, ПОВИННІ ДО 31 ГРУДНЯ 2019 Р. ПРОЙТИ ПРОЦЕДУРУ ЛІЦЕНЗУВАННЯ В УСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПОРЯДКУ та відповідно до вимог Ліцензійних умов, затверджених пунктом 1 цієї постанови".

Таким чином НАЯВНА НЕВІДПОВІДНІСТЬ вимог Закону України "Про вищу освіту" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.11.2015 р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності", оскільки остання встановлює вимоги, не передбачені чинним законодавством вищого рівня.
Підзаконний акт (Постанова Кабінету Міністрів України) повинен лише встановлювати порядок реалізації вимог Закону України. І не може встановлювати чи змінювати обсяг прав та обов’язків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.1. Положення про Міністерство освіти і науки України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 630:
"Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в науковій сфері, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності."

Саме МОН, як центральний орган виконавчої влади , який реалізує державну політику у сфері вищої освіти має чітко визначити для стейкхолдерів освітнього процесу порядок правозастосування норм чинного законодавства та відповідальності за недотримання цих норм.
Рішення Європейського суду з прав людини (які є джерелом права в Україні і є обов’язковими до правозастосування) . Правова визначеність є обов’язковою умовою правової держави.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).

А отже саме держава Україна через діяльність центральних органів виконавчої влади має забезпечити дотримання і гарантування усім учасникам освітнього процесу принципу правової визначеності з можливістю прогнозувати правові наслідки встановлених норма законних та підзаконних актів.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію

- чи матимуть заклади вищої освіти право здійснювати підготовку іноземців та осіб без громадянства з 01.01.2020 року, якщо вони не пройдуть до 31 грудня 2019 р. процедуру ліцензування підготовки іноземців та осіб без громадянства відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.11.2015 р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності" (оскільки така суперечить вимога Закону України "Про вищу освіту")?

- яка передбачена відповідальність закладів вищої освіти з 01.01.2020, які здійснюють підготовку іноземних громадян в межах акредитованих освітніх програм за невиконання вимог зазначеної Постанови КМУ № 1187 щодо проходження до 31 грудня 2019 р. процедури ліцензування підготовки іноземців та осіб без громадянства?

- прошу надати документи , які містять відповідні роз’яснення зазначених правових норм Закону України "Про вищу освіту" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.11.2015 р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності" щодо однозначності трактування положень цих номративно-правових актів в частині необхідності ліцензування підготовки іноземців та осіб без громдаянсьва закладами вищої освіти до 31.12.2019 р. для учасників освітнього процесу та посилання на джерело, де такі роз’яснення були оприлюднені в публічному доступі для ознайомлення учасників освітнього процесу з правозастосуванням вище окреслених норм.
Оскільки МОН є центральним органом виконавчої влади у сфері вищої освіти, відповідна інформація (роз'яснення, лист чи інші документи) мала би бути належним чином зафіксована у МОН.
Оскільки існує розбіжність між вимогами Закону України "Про вищу освіту" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 30.11.2015 р. "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності", МОН мало би забезпечити дотримання принципу правової визначеності стосовно правозастосування норм вище перелічених нормативно-правових актів , надавши відповідне публічне роз’яснення. Яке і прошу мені надати.
Або прошу надати інформацію, що такі роз’яснень щодо правозастовування окреслених норм та трактування невідповідності між ними для учасників освітнього процесу не надавалися та не публікувалися.

Дякую!

З повагою,

Дацко Олеся