Щодо неналежної організації нормотворчої діяльності Міністерства юстиції України та необхідності реагування на грубі порушення правил нормопроєктувальної техніки

О С О Б И С Т О

Премʼєр-міністру України

Сергію КОРЕЦЬКОМУ

Олександра Федоровича ТАРАНЕНКА
вул. квартал Ольховський, буд. 13, кв. 2,
м. Луганськ, УКРАЇНА

ЗАЯВА

Щодо неналежної організації нормотворчої діяльності Міністерства юстиції України та необхідності реагування на грубі порушення правил нормопроєктувальної техніки

15 липня 2026 року Міністерством юстиції України видано наказ № 1915/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо діяльності соціально-психологічної служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за № 1075/46469.

Ознайомлення з текстом зазначеного нормативно-правового акта свідчить про наявність у ньому численних і очевидних порушень правил нормопроєктувальної техніки, які не лише ставлять під сумнів належний рівень підготовки цього акта, а й викликають обґрунтовані питання щодо фактичного функціонування системи внутрішнього правового контролю в Міністерстві юстиції України.

Особливого значення ця обставина набуває з огляду на те, що саме Міністерство юстиції України відповідно до встановленого ним порядку здійснює правову експертизу нормативно-правових актів інших міністерств та центральних органів виконавчої влади, зокрема перевіряє їх на відповідність правилам нормопроєктувальної техніки.

Отже, йдеться не про окремі стилістичні недоліки чи редакційні неточності, а про ситуацію, за якої орган державної влади, покликаний забезпечувати належну якість відомчого нормативного регулювання та оцінювати якість нормативно-правових актів інших суб’єктів нормотворення, допустив у власному зареєстрованому нормативно-правовому акті помилки, які за звичайних умов мали бути виявлені ще на етапі його підготовки, юридичної експертизи та внутрішнього погодження.

Так, підпунктом 2 пункту 3 Змін пункт 2 розділу V Типових посадових обов’язків психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора спочатку викладено в новій редакції, а після нього цей розділ доповнено новими пунктами 3 і 4.

При цьому наступним абзацом передбачено:

«У зв’язку з цим пункти 2 - 20 вважати відповідно пунктами 5 - 22».

Такий припис є очевидно помилковим.

У разі доповнення розділу після пункту 2 новими пунктами 3 і 4 перенумерації підлягали попередні пункти 3–20, які мали стати відповідно пунктами 5–22.

Натомість відповідно до буквального змісту прийнятого Міністерством юстиції України нормативного припису перенумерації підлягає також пункт 2, який цим самим наказом безпосередньо перед цим викладено у новій редакції.

Унаслідок цього один і той самий нормативно-правовий акт одночасно:

встановлює пункт 2 розділу V у новій редакції;
доповнює розділ новими пунктами 3 і 4;
одночасно приписує вважати пункт 2 пунктом 5.

Йдеться про елементарну помилку структурної нумерації, яка створює внутрішню суперечність нормативно-правового акта та унеможливлює його буквальне виконання без самостійного «виправлення» тексту правозастосувачем.

Особливо показовим є те, що ця помилка безпосередньо впливає на інші структурні елементи того самого нормативно-правового акта.

Так, новий додаток 1 до Типових посадових обов’язків психолога містить посилання на «пункт 2 розділу V», а додаток 2 - на «пункт 3 розділу V».

Водночас самим наказом пункт 2 формально наказано вважати пунктом 5.

Таким чином, Міністерство юстиції України власним нормативним приписом фактично зруйнувало систему внутрішніх посилань у нормативно-правовому акті, який ним же підготовлено, видано та зареєстровано.

Не менш показовим є підпункт 4 пункту 3 Змін, яким передбачено:

«додатки 1 - 5 виключити».

Наступним підпунктом зазначено:

«доповнити новими додатками, що додаються».

При цьому не зазначено, якими саме додатками доповнюється нормативно-правовий акт, не наведено їх номерів і не визначено їх місця у структурі акта.

Такий спосіб внесення змін не забезпечує належної нормативної визначеності та не відповідає самій природі припису про внесення змін до нормативно-правового акта, який повинен однозначно визначати конкретний структурний елемент, що виключається, замінюється або яким доповнюється акт.

У затверджених цим самим наказом формах допущені й очевидні технічні помилки.

Зокрема, у додатку 3 до Типових посадових обов’язків психолога у грифі затвердження надруковано «ЗАВТВЕРДЖУЮ» замість належного «ЗАТВЕРДЖУЮ».

У цій же формі назву одного з напрямів роботи викладено як «Оргайнізаційно-аналітична робота» замість «Організаційно-аналітична робота».

У реквізиті додатка 4 зазначено «(підпункт 2 пункт 1 розділу VI)» замість граматично та структурно правильного «(підпункт 2 пункту 1 розділу VI)».

Окремої уваги заслуговує відсутність термінологічної єдності в межах одного нормативно-правового акта.

Так, у новому додатку 1 використано поняття «самоушкодження», тоді як у примітці до додатка 5 вживається інше поняття - «членоушкодження».

В одному випадку використовується словосполучення «наркотичні засоби», а в іншому - «наркотичні речовини».

В одному положенні використовується конструкція «запобіганню катуванню», а в іншому - «запобігання катуванням».

Для нормативно-правового акта, покликаного встановлювати однакові загальнообов’язкові правила поведінки, така термінологічна строкатість є неприйнятною, оскільки нормативна термінологія має використовуватися послідовно та однаково, а не змінюватися залежно від конкретного абзацу чи додатка.

Окремим прикладом неналежної нормопроєктувальної техніки є пункт 3 розділу VI Типових посадових обов’язків психолога, відповідно до якого:

«За необхідності психолог може вести іншу, потрібну в його роботі, документацію».

Зазначена конструкція не визначає ані виду такої документації, ані її призначення, ані критеріїв «необхідності», ані особи, яка визначає таку необхідність.

Фактично замість конкретного нормативного припису Міністерством сформульовано невизначене правило, зміст якого має встановлювати безпосередньо його виконавець на власний розсуд.

Аналогічний підхід застосовано у примітці до додатка 5, відповідно до якої окремо ведуться списки засуджених, віднесених до певних категорій, після переліку яких використано формулювання:

«та інші групи, ураховуючи особливості категорій засуджених, які тримаються в установі».

Нормативним актом при цьому не визначено ані вичерпного переліку таких груп, ані критеріїв їх утворення, ані суб’єкта, уповноваженого визначати «інші групи».

Так само у графі «Особливі примітки» журналу обліку заходів психологічного супроводу після наведення окремих видів інформації використано слово «тощо», фактично залишивши відкритим та нормативно невизначеним перелік відомостей, які мають вноситися до затвердженої форми документа.

Наведені приклади мають принципове значення саме з огляду на статус Міністерства юстиції України.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, нормативно-правовий акт повинен бути чітким, конкретним і зрозумілим та не повинен містити суперечливих нормативних приписів.

Цим самим Порядком установлено, що під час державної реєстрації спеціалісти Міністерства юстиції України перевіряють нормативно-правові акти, зокрема, на відповідність правилам нормопроєктувальної техніки.

Тобто Міністерство юстиції України фактично не застосувало до власного нормативно-правового акта ті критерії, дотримання яких воно вимагає від інших суб’єктів нормотворення.

Особливо абсурдною ситуація виглядає з огляду на те, що наказ Міністерства юстиції України від 15 липня 2026 року № 1915/5 не лише був підготовлений структурними підрозділами самого Міністерства, а й пройшов державну реєстрацію у тому самому Міністерстві юстиції України.

Отже, помилковий нормативний припис щодо перенумерації пунктів, неправильні внутрішні посилання, невизначений спосіб доповнення акта новими додатками, термінологічна неузгодженість, граматичні помилки та навіть слова «ЗАВТВЕРДЖУЮ» і «Оргайнізаційно-аналітична» не були виявлені ані розробниками, ані посадовими особами, які здійснювали внутрішнє погодження, ані під час юридичного опрацювання, ані під час процедури державної реєстрації.

За таких обставин закономірно виникає питання: яким чином Міністерство юстиції України може вимагати бездоганного додержання правил нормопроєктувальної техніки від інших міністерств та органів виконавчої влади, якщо не забезпечує їх додержання під час підготовки та державної реєстрації власних нормативно-правових актів?

Йдеться про репутацію органу, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної правової політики.

Помилки такого рівня у зареєстрованому нормативно-правовому акті Міністерства юстиції України не можуть пояснюватися виключно «технічними описками», оскільки їх сукупність свідчить про неналежну організацію нормотворчої роботи та очевидну неефективність процедур внутрішнього контролю якості нормативно-правових актів.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Мін’юст очолює Міністр, який здійснює керівництво його діяльністю.

У зв’язку з викладеним ПРОШУ:

Доручити провести перевірку обставин підготовки, погодження та державної реєстрації наказу Міністерства юстиції України від 15 липня 2026 року № 1915/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України щодо діяльності соціально-психологічної служби», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за № 1075/46469.
Надати оцінку дотриманню посадовими особами Міністерства юстиції України під час підготовки та державної реєстрації зазначеного наказу встановлених самим Міністерством вимог щодо дотримання правил нормопроєктувальної техніки.
Встановити причини, з яких під час підготовки, погодження та державної реєстрації наказу не були виявлені наведені у цій скарзі очевидні структурні, нумераційні, термінологічні, мовні та технічні дефекти.
Встановити посадових осіб структурних підрозділів Міністерства юстиції України, відповідальних за підготовку, юридичне опрацювання, погодження та проведення державної реєстрації зазначеного нормативно-правового акта, та надати належну оцінку якості виконання ними відповідних службових обов’язків.
За результатами перевірки ініціювати проведення службового розслідування стосовно посадових осіб Міністерства юстиції України, відповідальних за розроблення, юридичне опрацювання, погодження та державну реєстрацію наказу Міністерства юстиції України від 15 липня 2026 року № 1915/5, з метою встановлення причин та умов допущення численних порушень правил нормопроєктувальної техніки, а також ступеня вини кожної з відповідальних посадових осіб.
За результатами службового розслідування та у разі встановлення в діях (бездіяльності) відповідних посадових осіб ознак дисциплінарного проступку вирішити в установленому законодавством порядку питання щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Вжити заходів для невідкладного усунення допущених у наказі Міністерства юстиції України від 15 липня 2026 року № 1915/5 порушень правил нормопроєктувальної техніки та приведення його тексту у внутрішньо узгоджений, однозначний і технічно коректний стан.
Повідомити, чи вважає Міністерство юстиції України прийнятним застосування до нормативно-правових актів інших центральних органів виконавчої влади вимог щодо нормопроєктувальної техніки, яких не було забезпечено під час підготовки та державної реєстрації власного нормативно-правового акта.
Про результати розгляду цієї скарги, результати проведеної перевірки, прийняті за її наслідками рішення та вжиті заходи повідомити заявника в установленому законодавством порядку.

Олександр Федорович ТАРАНЕНКО