Щодо оцінювання на відповідність займаній посаді судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Юрія Олександровича

Доброго дня!

Вища кваліфікаційна комісія суддів України – постійно діючий орган у системі судоустрою України, відповідальний за формування суддівського корпусу, переведення суддів, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня.

Відповідно до статей 85 та 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вміст суддівського досьє і його ведення забезпечує Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Суддівське досьє має містити зокрема копії всіх рішень прийнятих щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою правосуддя, Вищою радою юстиції, органами суддівського самоврядування, Президентом України або іншими органами, які приймали відповідні рішення.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищої кваліфікаційною комісією Суддів України з метою визначення здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеним законом критеріями.

* * *

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

01 лютого 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі – ВККС, Комісія) рішенням №8/зп-18 призначено проведення оцінювання на відповідність займаній посаді окремих суддів місцевих та апеляційних судів, зокрема, й судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Юрія Олександровича.

За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 17 квітня 2018 року, Гломб Ю.О. отримав 164,625 балів, в тому числі 77,625 балів за наслідками анонімного письмового тестування, 87 балів за наслідками виконання практичного завдання та допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (результати затверджено рішенням ВККС від 07.09.2018 року №193/зп-18).

25 травня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України призначено проведення комп’ютерного тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей для 1344 суддів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року. Відповідно до затвердженого Комісією графіку, 7 червня 2018 року, Гломбом Ю.О. пройдено тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей, 16 червня 2018 року Гломб Ю.О. пройшов інтерв’ю з психологом.

Для дослідження досьє та проведення співбесіди з Гломбом Ю.О. у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді затверджено колегію у наступному складі: Устименко Валентина Євгенівна (доповідач); Луцюк Павло Сергійович; Гладій Степан Васильович.

26 вересня 2018 року за наслідками проведеної співбесіди колегією ВККС ухвалено рішення № 1718/ко-18, відповідно до якого:

- визначено, що суддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Юрій Олександрович за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 651,625 балів;

- визнано суддю Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Юрія Олександровича таким, що не відповідає займаній посаді;

- вирішено внести до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломба Юрія Олександровича.

* * *

«Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів» (частини 12 статті 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

За змістом пункту 7 рішення Ради суддів України від 7 вересня 2017 року №46 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів», у разі виникнення конфлікту інтересів член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід відповідно до положень статті 100 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та/або усунутись від виконання певних завдань і від участі в обговоренні певних питань відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції».

Член Комісії Луцюк П.С. будучи суб’єктом конфлікту інтересів був зобов’язаний взяти самовідвід.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.

Членом ВККС Луцюком П. С. порушені вимоги статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» в частині обов’язків, зокрема: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів (Луцюк П.С. завчасно знав про проведення співбесіди з суддею Гломбом Ю.О, однак заходів для усунення конфлікту не вжив); не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів (Луцюк П.С. опитував суддю Гломба Ю.О в межах співбесіди та взяв участь у прийнятті рішення за наслідками співбесіди); вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (Луцюк П.С. не заявив самовідвід та/або не усунувся від виконання певних завдань і від участі в обговоренні зазначених питань).

Частина перша статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», встановлює, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Так частина другої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» містить імперативну норму про заборону брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і член Комісії Луцюк П.С. вказану норм порушив.

Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Член ВККС Луцюк П.С., як суб’єкт конфлікту інтересів не виконав покладеного на нього обов’язку взяти самовідвід чим порушив вимоги антикорупційного законодавства в частині обов’язків, зокрема: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Упередженість, порушення етичних принципів, існування конфлікту інтересів у члена ВККС Луцюка П.С. в ході дослідження досьє судді Гломба Ю.О. та проведення співбесіди підтверджується наступним.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №817/3263/14 за позовом адвоката Барашивця А.Ю. до Ради адвокатів Рівненської області, Ради адвокатів України про зобов’язання вчинення певних дій. Ухвалою суду у складі судді Гломба Ю.О. від 30.10.2014 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений на 14:00 год. 07.11.2014 року.

В межах даної судової справи Луцюк П.С. здійснював представництво інтересів відповідача по справі – Ради адвокатів Рівненської області, як голова останньої, на підставі службового посвідчення №ВК-001 від 14.10.2012.

07.11.2014 року судове засідання не відбулось, через неприбуття позивача,
належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 17.11.2014 року на 11:00 год., про що Луцюка П.С. повідомлено під розписку.

Після повідомлення учасників процесу про відкладення розгляду справи, Луцюк П.С. зайшов до кабінету судді Гломба Ю.О. та в присутності помічника судді і секретаря судового засідання заявив про намір розповісти головуючому у справі судді, яку позицію слід зайняти суду під час вирішення справи. Після цих слів Гломб Ю.О. пояснив Луцюку П.С., що на нього, як на суддю, покладається обов’язок уникати будь-якого спілкування з учасниками процесу з приводу справ, що розглядаються, поза межами судових засідань, а тому просив завершити розмову і залишити кабінет, інакше виникне необхідність звернутися до відповідних органів з метою надання оцінки його поведінці. Такі дії обурили Луцюка П.С., який виходячи з кабінету почав лаятися та поводити себе недоречно своїй посаді.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №817/66/16 за позовом адвоката Овдійчук О.О. до Кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішення про порушення дисциплінарної справи та про накладення дисциплінарного стягнення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 року у складі судді Гломба Ю.О. позовні вимоги задоволено частково.

Після початку розгляду справи №817/66/16, на адресу суду почали надходили запити члена Комісії Луцюка П.С. щодо надання суддею Гломбом Ю.О. пояснень з приводу скарг, які надійшли до Комісії: від 12.04.2016 року №8вк-9905/15, від 07.07.2016 року №8вк-5060/16, №8вк-9905/15.

Слід зазначити, що Луцюк П.С., будучи членом ВККС з 03.07.2015 року, поєднував перебування на цій посаді з перебуванням на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області до 29.09.2017 року.

З огляду на це, існують обґрунтовані підстави вважати, що надходження неодноразових запитів за підписом члена ВККС Луцюка П.С. саме протягом розгляду справи №817/66/16 свідчить про наявність у нього наміру вплинути у такий спосіб на прийняття по цій справі рішення.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №817/1917/16 за позовом Дулінець О.В. до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинення певних дій.

В ході судового засідання, яке мало місце 23.12.2016, Гломбом Ю.О., як головуючим суддею, на стадії перевірки повноважень представника позивача - адвоката Крутня І.В., було поставлено останньому питання щодо підстав підписання посвідчення вказаного адвоката в.о. головою Ради адвокатів Рівненської області, а не головою Ради адвокатів України, як це передбачено описом зразка посвідчення адвоката України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №30, з урахуванням змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 27.09.2013 року №222. У відповідь представником позивача були надані свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України за підписом голови Ради адвокатів Рівненської області Луцюка П.С., після чого судовий розгляд справи було продовжено.

Після закінчення судового засідання на особистий телефон Гломба Ю.О. надійшов дзвінок від Луцюка П.С. з номеру +380674662068, під час якого він обурився діями суду щодо вчинення окремих процесуальних дій в межах такої справи.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод міститься один із ключових принципів, а саме право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону.

В рішенні «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Тож, неупередженість члена Комісії перевіряється двома способами: об’єктивна перевірка дотримання процесуальних гарантій, достатніх для того, щоб виключити будь-які законні сумніви відносно упередженості; суб’єктивна перевірка, що передбачає розгляд наявності або відсутності особистої упередженості.

Однак, в даному випадку, член Комісії не відповідає ні об’єктивній, ні суб’єктивній перевірці.

В практиці ЄСПЛ чітко та однозначно зазначається про необхідність розгляду справи неупередженим складом суду, який в очах особи не здається негативно налаштованим проти нього, зокрема:

- «П'єрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. - ЄСПЛ уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція суду по цій справі полягає втому, що суб’єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об’єктивний - визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди. Як бачимо, неупередженість, або безсторонність, стосується особистих внутрішніх гарантій судді щодо розгляду справи виключно на підставі закону, не піддаючись емоціям, будь-якому поза правовому впливу чи тиску та не схиляючись на бік жодної зі сторін.

- «Де Кюббер проти Бельгії» від 26.10.1982 р. - ЄСПЛ встановив, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки суддя «міг в очах обвинуваченого» здаватися негативно налаштованим проти нього.

- «Сандер проти Сполученого Королівства» від 09.05.2000 р., ЄСПЛ вказав, що суб'єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості є, наприклад, висловлювання голови суду по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу. А у рішенні Євросуду по справі «Бушемі проти Італії» від 16.09.1999 р. було визнано порушення суб'єктивного критерію неупередженості суддів, адже голова суду, в якому мала розглядатися справа, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі.

В п.105 рішення «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» [ВП], заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

У справі Денисов проти України (заява №. 76639/11) Європейський суд з прав людини одноголосно встановив порушення статті 6 §1 (право на справедливий судовий розгляд). У пунктах 61, 63 Суд зазначив, що як правило, безсторонність передбачає відсутність упереджень або прихильності. Згідно усталеної практики Суду, наявність безсторонності в розумінні статті 6 § 1 Конвенції визначається на основі (і) суб’єктивного критерію, в межах якого потрібно враховувати особисті переконання або поведінку конкретного судді – тобто, чи були у судді будь-які упередження або прихильності під час розгляду певної справи; та (іі) об’єктивний критерій, в межах якого потрібно з’ясовувати, окрім особистої поведінки будь-кого з членів суду, чи забезпечував суд як такий та його склад достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів щодо його неупередженості (див., серед іншого, Мікаллеф проти Мальти, заява №17056/06, § 93, ECHR 2009, з наступними посиланнями).

У цьому відношенні, навіть ведення процесу має значення або, іншими словами «правосуддя повинно не тільки вершитися, має бути зрозуміло що воно звершується». Адже, на кону довіра, яку суди у демократичному суспільстві повинні вселяти людям (див. Моріс проти Франції, заява №29369/10, § 78, ECHR 2015).

Участь члена ВККС, стосовно якого наявні факти прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів, у співбесіді з суддею, зумовлює об’єктивні сумніви у сприйнятті ВККС як безстороннього органу.

Про наявність таких обставин Гломб Ю.О. повідомив Раду адвокатів України, яка в подальшому винесла порушені питання на З’їзд адвокатів України.

15 лютого 2019 року за наслідками, в тому числі виступу Гломба Ю.О. про порушення Луцюком П.С. антикорупційного та іншого законодавства, Луцюка П.С. звільнено з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Такі події набули широкого суспільного розголосу, що підтверджується зокрема, численними публікаціями в засобах масової інформації, зокрема:

- «Боротьба за Феміду: скандальне звільнення рівненського адвоката Луцюка через відвід суддів розглядатимуть у суді на Волині» від 19 березня 2019 року // постійна адреса http://vse.rv.ua/article/lucuk.html //ВСЕ РІВНЕ;

- «У справі Луцюка суддя завила самовідвід» від 04 березня 2019 року // постійна адреса https://zib.com.ua/ua/print/136649-u_spr... //Закон і бізнес;

- «Боротьба за вплив на призначення суддів: Чому звільненого рівненського адвоката Луцюка хочуть повернути» від 27 березня 2019 року // постійна адреса http://vse.rv.ua/article/zvilnenogo-lucu... //ВСЕ РІВНЕ.

Окрім того, 28 лютого 2019 року під час публічної розмови за участі ЗМІ, Луцюк П.С. підтвердив факт дзвінків та розмов з Гломбом Ю.О. (https://www.youtube.com/watch?v=NG1oYmVF...).

* * *

Суддівське досьє Гломба Ю.О. не було оформлене у відповідності до Порядку ведення суддівського досьє та правил організації діловодства та архівного зберігання.

Суддівське досьє було:

- не прошите;

- не пронумероване;

- не містило внутрішнього опису документів;

- не містило засвідчувального напису про кількість аркушів справи;

- не містить обкладинки.

Дослідження ВККС неналежно оформленого Суддівського досьє негативно вплинуло на кількість балів, виставлених за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Неналежним чином оформлене Суддівське досьє порушило право судді Гломба Ю.О. на повний доступ до Суддівського досьє, гарантоване пунктом 1 Порядку ведення суддівського досьє, та створило можливості для несанкціонованого та незаконного внесення змін до досьє. Крім цього, формування Суддівського досьє всупереч вимогам законодавства призвело до того, що надане Гломбу Ю.О. Суддівське досьє в паперовому вигляді різниться за суттю та змістом з Суддівським досьє, розміщеним на офіційному сайті ВККС.

Комісія почала вилучати документи з суддівського досьє після початку розгляду справи у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8...). За фактом вчинення службовими особами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України кримінального правопорушення, передбаченого статті 357 КК України, розпочато досудове розслідування, а суддю визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12019180010001139 від 23.02.2019.

Суддівське досьє не містило актуальної інформації щодо розгляду Вищою радою правосуддя скарг, поданих відносно судді Гломба ЮО.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України не внесла до досьє актуальну інформацію про наслідки розгляду ВРП поданих щодо Гломба Ю.О. скарг, хоча така інформація надсилалась Вищою радою правосуддя (згідно пункту 9.8 Регламенту ВРП) до ВККС ще до дня проведення співбесіди.

Так, відповідно до доповіді члена Комісії Устименко В.Є., за даними Комісії станом на 26.09.2018 року щодо судді Вищою радою правосуддя не завершено розгляд 5 скарг.

Гломб Ю.О. завчасно звернувся до Вищої ради правосуддя з запитом про надання публічної інформації про прийняті Вищою радою правосуддя рішення за наслідками розгляду переданих Вищою кваліфікаційною комісією суддів до Вищої ради правосуддя скарг.

Вища рада правосуддя листом від 25.09.2018 року №34528/0/9-18 повідомила, що з п’яти переданих скарг, відносно чотирьох Радою прийнято рішення, якими скарги залишені без розгляду та повернуті скаржникам. В подальшому на запит про надання публічної інформації Вища рада правосуддя повідомила, що інформація про прийняті ВРП рішення за наслідками розгляду скарг щодо Гломба Ю.О. направлялась до ВККС (лист ВРП від 01.02.2019 №4012/0/9-19).

Натомість у відповідних графах суддівського досьє Комісією було вказано недостовірну інформацію «розгляд не завершено».

Члени Комісії під час співбесіди ставили Гломбу Ю.О. запитання, які не стосуються ні показників, оголошених під час доповіді, ані Суддівського досьє, а також використовували матеріали, які до досьє долученими не були.

Члени Комісії в ході співбесіди задавали ряд запитань, які стосуються приватного життя батька судді - Гломба Олександра Євгеновича, а саме, яка група інвалідності у батька, якою сім’єю він живе тощо.

Під час співбесіди члени Комісії користувались матеріалами, які ні до, ні після співбесіди до досьє не долучаються. Члени Комісії задавали Гломбу Ю.О запитання стосовно розміщених в мережі Інтернет статей не повідомивши ні дату, ні видання, ні адресу їх розміщення. Такі статті до досьє не долучені й після співбесіди.

Члени Комісії під час співбесіди відмовили у дослідженні поданих до Комісії документів.

Жодної негативної інформації суддівське досьє Гломба Ю.О. не містило й не містить. Гломб Ю.О. не відмовляв членам Комісії у наданні документів чи пояснень. Комісія пояснення в ході співбесіди до уваги не брала, залишила без реагування, зокрема й бажання продемонструвати членам Комісії відскановані копії документів безпосередньо під час співбесіди. Окрім того, члени Комісії відмовили у клопотанні оглянути та дослідити надіслані Гломбом Ю.О. до Комісії документи (на запит члена Комісії від 06.07.2018 №32дпс-5737/17).

Члени Комісії під час співбесіди відмовили у можливості надати додаткові докази та пояснення навіть за умови, що документи про які запитують члени Комісії, знаходяться у розпорядженні самої ж Комісії.

Таким чином, під час проведення співбесіди члени Комісії не повністю з’ясували обставини, що мали значення для прийняття рішення за наслідками оцінювання Гломба Ю.О.

Вказаними вище діями члени Комісії порушили право Гломба Ю.О. надати розумні та обґрунтовані пояснення та підтвердити їх доказами з питань, що виникли в ході співбесіди.

* * *

Комісія замість зазначення мотивів у Рішенні про невідповідність Гломба Ю.О. займаній посаді навела перелік засобів встановлення відповідності судді займаній посаді (результати іспиту, результати тестування, результати дослідження досьє, результати співбесіди та ін.). Однак, посилання Комісії на засоби встановлення відповідності судді займаній посаді жодним чином не дозволяє ідентифікувати дійсних підстав (мотивів), з яких виходила комісія під час ухвалення Рішення.

Вказане свідчить про:

- відсутність у Комісії конкретних мотивів для ухвалення рішення;

- формальний підхід Комісії до ухвалення рішення;

- нехтування Комісією своїми обов’язками та зловживання повноваженнями.

У розумінні тлумачного словнику української мови, мотив - підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. Спірне рішення мотивів його прийняття не містить.

ВККС в ході кваліфікаційного оцінювання, з метою вирішення у подальшому питання щодо звільнення судді, має обов’язково з’ясувати три основні питання:

- Чи відповідає суддя займаній посаді за критерієм компетентності?

- Чи відповідає суддя займаній посаді за критерієм професійної етики?

- Чи відповідає суддя займаній посаді за критерієм доброчесності?

При цьому, враховуючи вказані вище норми Конституції України, у рішенні за результатами кваліфікаційного оцінювання має міститись висновок про те, за яким саме критерієм (компетентності, професійної етики або доброчесності) суддя не відповідає займаній посаді. Лише за таких обставин рішення про невідповідність судді займаній посаді буде вмотивованим.

Проте у Рішенні вказана лише загальна кількість балів, яку суддя Гломб Ю.О. набрав за результатами кваліфікаційного оцінювання. Натомість виставлені за результатами кваліфікаційного оцінювання бали не дають змоги встановити за яким конкретно критерієм суддя Гломб Ю.О. не відповідаю займаній посаді, тобто не дають змоги встановити з яких мотивів виходила ВККС під час прийняття Рішення.

Якщо показник чи його компонент визначається за результатами декількох виміряних в психологічному тестуванні параметрів, Комісія має повідомити спосіб формування балу за такий компонент чи показник (на основі яких саме виміряних психологічних параметрів і за якою схемою розраховується бал).

У Рішенні про невідповідність займаній посаді інформація про те, за яким саме критерієм і чому суддя не відповідає займаній посаді немає.

* * *

Будучи переконаним в тому, що рішення про невідповідність судді Гломба Ю.О займаній посаді є необґрунтованим, таким, що прийняте упереджено і без дотримання принципу рівності перед законом (дискримінаційним), непропорційним, а також несправедливим і передчасним, Гломб Ю.О. 4 жовтня 2018 року звернувся до голови ВККС зі зверненням, в якому просив розглянути питання про підтвердження здатності Гломбом Юрієм Олександровичем здійснювати правосуддя у Рівненському окружному адміністративному суді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у пленарному складі. Однак, вказане звернення Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було залишено без розгляду.

Міжнародні стандарти щодо незалежності суддів закріплені у низці міжнародних угод і документів. Загалом, незалежність судової системи є запорукою права на справедливий суд, гарантованого Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі – «Конвенція»). У ній передбачено, що кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи "[…] незалежним і безстороннім судом, встановленим законом". Роз'яснення цього права надано Європейським судом з прав людини (далі – «ЄСПЛ»), який також визнає принцип незмінюваності суддів як логічний наслідок незалежності суддів. Статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (далі – «Міжнародний пакт») також передбачено, в контексті права на справедливий суд, що кожен «має право на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону».

Зобов'язання держав-учасниць ОБСЄ також захищають незалежність судової системи. Документом Копенгагенської наради 1990 року проголошено, що держави-учасниці забезпечують «незалежність суддів і неупереджене функціонування державної судової служби» (параграф 5.12). Це прагнення підтверджено в Документі Московської наради 1991 року, яким держави-учасниці зобов'язались «дотримуватись міжнародних стандартів стосовно незалежності суддів» (параграф 19.1) та «забезпечувати, щоб незалежність судових органів була гарантована й закріплена у конституції чи законодавстві країни та дотримувалась на практиці». Держави-учасниці ОБСЄ також взяли на себе певні конкретні зобов'язання, зокрема щодо заборони неправомірного впливу на суддів (параграф 19.2 i), гарантування незмінюваності та належних умов служби (параграф 19.2 v) та забезпечення того, щоб дисциплінарні санкції, тимчасове усунення від посади та звільнення суддів здійснювалось у відповідності до закону (параграф 19.2 vii).

Існує низка стандартів, покликаних скеровувати виконання таких зобов'язань. До них належать документи ООН, рекомендації Ради Європи, висновки Консультативної ради європейських суддів (далі – «КРЄС»), Європейська хартія про закон «Про статус суддів», а також Київські рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (далі – «Київські рекомендації»).

Міжнародні стандарти щодо незалежності судової системи забезпечують суддям гарантований термін повноважень до обов'язкового виходу на пенсію чи завершення строку повноважень. Цей так званий «принцип незмінюваності суддів» дозволяє забезпечити незалежність окремих суддів і судової системи як такої.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) №1-1/2004 від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004, незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.

Незалежність суддів забезпечується насамперед:

- особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів;

- особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпеченням державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей;

- гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту;

- забороною суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, займатися за сумісництвом певними видами діяльності;

- притягненням до юридичної відповідальності винних осіб за неповагу до суддів і суду;

- суддівським самоврядуванням.

Допущення колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України цілого ряду порушень під час оцінювання та прийняття незаконного та необґрунтованого, рішення, призвело до приниження судді Гломба Ю.О., як судді в очах суспільства та зробило його вразливим до зовнішнього впливу, словесних та інших нападок.

Комісією під час оцінювання судді Гломба Ю.О. було порушено Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, окремі положення Загальної (Універсальної) хартії судді, ухваленої 17 листопада 1999 р. Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань), Мінімальні стандарти судової незалежності, прийняті МАЮ 1982 р., прийнято рішення без дотримання принципів верховенства права та справедливості.

***

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями №№ 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Статтею 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

На Восьмому Конгресі Організації Об'єднаних Націй по попередженню злочинності та поводженню з правопорушниками, який проходив у Гавані, Куба, 07.09.1990 прийняті Керівні принципи, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судове переслідування, які були розроблені для надання допомоги державам-членам у вирішенні задач забезпечення і підвищення ефективності, незалежності та справедливості осіб, які здійснюють судове переслідування, при проведенні кримінального провадження повинні дотримуватися і братися до уваги урядами в рамках їх національного законодавства і практики і повинні бути доведені до відома прокурорів, а також інших осіб, таких, як судді, адвокати, посадові особи виконавчих і законодавчих органів, і населення в цілому. Пунктом 4 Керівних принципів визначено, що держави забезпечують, щоб особи, які здійснюють судове переслідування, могли виконувати свої професійні обов'язки в обстановці, вільної від загроз, перешкод, залякування, непотрібного втручання або невиправданого залучення до цивільної, кримінальної або іншої відповідальності.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

* * *

Відповідно до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

На підставі наведеного та керуючись статтями 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію якому критерію з трьох (компетентність, професійна етика, доброчесність) за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О. визнаний невідповідним займаній посаді.

(2) Надати інформацію про те, які заходи вживались Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою унеможливлення прийняття членом Комісії Луцюком П.С., як суб’єктом конфлікту інтересів, рішень в умовах конфлікту інтересів з суддею Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О. під час співбесіди.

(3) Надати інформацію про те, чи можливе в рамках проведення кваліфікаційного оцінювання суддів використання та обговорення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України тих, матеріалів, документів та інформації, які відсутні у суддівському досьє (зокрема, публікації з мережі Інтернет, на підставі яких задавались запитання) та чим це передбачено.

(4) Надати інформацію про те, чому суддівське досьє судді Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О. не містило актуальної інформації про стан розгляду поданих відносно судді скарг до Вищої ради правосуддя.

(5) Надати інформацію про те, в який спосіб забезпечено право на захист персональної інформації членів сім’ї судді (про стан здоров’я, групу інвалідності, склад сім’ї тощо) що оприлюднювалась та транслювалась он-лайн в мережі Інтернет Вищою кваліфікаційною комісією суддів України під час співбесіди із суддею Гломбом Ю.О. на відповідність займаній посаді.

(6) Надати інформацію чому члени Комісії під час співбесіди відмовили Гломбу Ю.О. надати розумні та обґрунтовані пояснення та підтвердити їх доказами з питань, що виникли в ході співбесіди, зокрема відмовили оглянути документи, що були долучені суддею в межах конкурсу до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, одночасно долучивши інші документи зібрані в межах такого конкурсу, до суддівського досьє Гломба Ю.О.

(7) Надати інформацію чому члени Комісії, у разі наявності у них сумніві щодо наданих суддею Гломбом Ю.О. пояснень під час співбесіди не витребувала такі пояснення та документи у судді, та чи наділені таким правом члени Комісії.

(8) Надати інформацію про причини залишення без розгляду звернення судді Гломба Ю.О. від 04.10.2018 до Голови ВККС щодо проведення співбесіди.

(9) Надати інформацію чи приймались Комісією рішення після 26.09.2018 про долучення або вилучення документів з суддівського досьє Гломба Ю.О.

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ:

Посилання на відеозапис співбесіди, що мала місце 26 вересня 2018 року:
https://www.youtube.com/watch?v=iPDYwRRq...

З повагою,

Володимир БОГАТИР