Щодо підвищення рівня інфекційних захворювань та їх запобіганню.
Міністерство охорони здоров'я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
На даний час питання біологічної безпеки та біологічного захисту, зокрема у контексті ризиків, що виникають у глобалізованому світі, та оборони і безпеки — не врегульовані в законодавстві України.
✵ ✵ ✵
Питяння підвищення рівня інфекційних захворювань та запобігання їм є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою чисельних публікацій в засобах масової інформації.
✵ ✵ ✵
Відповідно до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68, Конституції України, статтями 1, 3, 4, 5, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —
ПРОШУ:
(1) Надати інформацію чи існує в системі охорони здоров’я та епідеміологічного нагляду спеціалізована установа, що здійснює координацію реагування на спалахи особливо небезпечних інфекційних хвороб та чи забезпеченна готовність до спалахів особливо небезпечних інфекційних хвороб та імплементації Міжнародних медико-санітарних правил.
(2) Надати інформацію яким чином забезпечується здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за інфекційними та неінфекційними хворобами, проведення моніторингу та реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, у тому числі розслідування епідемій та спалахів інфекційних хвороб, що мають загальнодержавне значення.
(3) Надати інформацію яким чином здійснюється надання практичної допомоги органам охорони здоров’я на регіональному та місцевому рівнях з метою ліквідації спалахів інфекційних хвороб та захворювань.
(4) Надати інформацію та статистичні дані проведення оцінки ризиків для громадського здоров’я та її результати на дату подання цього запиту, починаючи з 2014 року в розрізі кожного року.
(5) Надати інформацію про кількість та розташування лабораторій з рівнем захисту не нижче BSL-2, які входять до державної мережі лабораторій для реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я, у тому числі референс-лабораторій за основними видами лабораторних досліджень, та дослідного центру з виявлення та вивчення збудників особливо небезпечних інфекційних хвороб з утриманням національної колекції штамів збудників особливо небезпечних інфекційних хвороб;
(6) Надати інформацію про обсяги фінансування Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського» на дату подання цього запиту, починаючи з 2014 року в розрізі кожного року.
(7) Надати інформацію про обсяги фінансування Державної установи «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни Міністерства охорони здоров’я України» на дату подання цього запиту, починаючи з 2014 року в розрізі кожного року.
(8) Надати інформацію про обсяги фінансування Державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» на дату подання цього запиту, починаючи з 2014 року в розрізі кожного року.
З повагою,
Володимир БОГАТИР