Щодо порядку застосування ст. 42, 49² КЗпП України при скороченні працівників філії, врахування сертифікації та захисту від мобінгу
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Прошу надати офіційне роз'яснення з наступних питань:
1. Обов'язковість порівняння переважного права при закритті філії:
Чи має право роботодавець під час закриття/ліквідації філії скоротити її педагогічного працівника, взагалі не проводячи порівняння переважного права на залишення на роботі (ст. 42 КЗпП України) та звільняючи працівників виключно за фактом їхньої роботи у цій філії? Чи може факт роботи вчителя у філії знижувати його переважне право порівняно з педагогами головного закладу?
2. Коло порівняння та статус філії:
Чи є правомірним твердження роботодавця про те, що філія є «окремим закладом з окремим штатним розписом», що нібито дає йому право відмовитися від порівняння? Чи зобов'язаний роботодавець здійснювати порівняльний аналіз кваліфікації та продуктивності праці працівника філії з усіма педагогічними працівниками відповідного профілю/фаху опорного закладу (включно із головним закладом та іншими філіями)?
3. Оцінка досягнень, сертифікації та кваліфікації:
Чи є наявність у педагогічного працівника вищої кваліфікаційної категорії, звання «учитель-методист», успішного проходження сертифікації вчителів початкових класів, багаторічного досвіду роботи експертом із сертифікації, перемог у конкурсах фахової майстерності та авторських методичних розробок підтвердженням більш високої кваліфікації та продуктивності праці у розумінні ч. 1 ст. 42 КЗпП України?
4. Неприпустимість суб'єктивного ухилення від оцінки:
Чи має право роботодавець стверджувати, що сертифікація, категорія, звання або методичні розробки є лише «особистою нагородою», «приватною справою» чи «особистим бажанням вчителя», або що «всі вчителі працюють однаково добре», і на цій підставі ухилятися від оцінки та порівняння переважного права вчителів?
5. Реалізація переважного права та розподіл посад:
Яким чином роботодавець зобов'язаний порівняти двох учителів, якщо один із них має вищу категорію, педагогічне звання та успішну сертифікацію, а інший — нижчу категорію та не проходив сертифікацію? Яким чином має бути реалізоване переважне право працівника, який має вищу кваліфікацію і продуктивність праці, та як у такому випадку мають бути розподілені педагогічні посади/навантаження?
6. Черговість застосування критеріїв:
Чи є правомірним перехід роботодавця до оцінки соціальних чинників (наявність дітей, утриманців, пільг тощо за ч. 2 ст. 42 КЗпП України) до проведения офіційного та документально зафіксованого порівняння рівнів кваліфікації та продуктивності праці (ч. 1 ст. 42 КЗпП України)?
7. Порядок пропонування вакансій:
Чи є правомірними дії роботодавця, який пропонує сертифікованому вчителю з вищою кваліфікаційною категорією посаду з нижчим статусом чи кваліфікаційними вимогами (наприклад, посаду асистента вчителя), у той час як на посадах учителів (за цим самим фахом) в опорному закладі продовжують працювати педагоги з нижчою категорією, без звань та без сертифікації?
8. Обов'язок вивільнення менш кваліфікованого працівника опорного закладу:
Чи зобов'язаний директор опорного закладу скоротити педагогічного працівника опорного закладу (або іншої філії), якщо той має нижчу кваліфікацію чи продуктивність праці, аніж педагог філії, яка закривається, з метою забезпечення реалізації переважного права більш кваліфікованого вчителя філії на залишення на роботі?
9. Захист від маніпуляцій, тиску та кваліфікація дій як мобінг:
Чи є правомірними дії адміністрації закладу освіти, які стверджують, що озвучення працівником вимоги про врахування його переважного права є «звинуваченням інших учителів у непродуктивності», а також упереджене ставляться до вчителя за подання інформаційних запитів, звернень чи вимоги дотримуватися закону при скороченні? Чи кваліфікуються такі дії як мобінг (цькування) відповідно до ст. 2² КЗпП України, і яка відповідальність передбачена за їх вчинення?
З повагою,
Наталія