Щодо повноважень у сфері застосування, скасування та внесення змін до санкцій

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Рада національної безпеки і оборони України — є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Інформація про фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) — є предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, що свідчить про високий суспільний інтерес і викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

Відповідно до Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій (персональні санкції) приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію Указом Президента України. Рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов’язковим для виконання.

Переліки фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані санкції визначені такими рішеннями РНБО України і є невід’ємною частиною Указу Президента України щодо введення в дію цього рішення.

В той же час на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщено інформацію щодо осіб до яких поки не застосовано санкції та пропонується їх включення до санкційних списків, що не притаманно цілям, меті діяльності та повноваженням цього державного органу.

Наведені дії Національного агентства з питань запобігання корупції створюють правову невизначеність, підривають авторитет органів влади на які покладено винесення рішень та забезпечення встановленого законодавством порядку реалізації владних повноважень щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій (персональних санкцій) згідно Закону України «Про санкції», а саме Ради національної безпеки і оборони України.

Статус Національного агентства з питань запобігання корупції визначено статтею 4 Закону України «Про запобігання корупції», як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.

Отже, діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції має відповідати його функціональному призначенню, меті та завданням діяльності.

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, тому подібна практика Національного агентства з питань запобігання корупції не відповідають ні принципу самостійності органів законодавчої і виконавчої влади у здійсненні покладених на них повноважень як фундаментальної основи конституційного ладу України (частина друга статті 6 Конституції України); ні основам правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України); ні положенням Конституції України щодо статусу Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади (частина перша статті 113 Конституції України).

Принцип поділу влади — є засадою організації і здійснення державної влади в Україні. Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) — є розмежування повноважень між різними органами державної влади, що означає, передусім, самостійне виконання кожним органом державної влади своїх функцій і повноважень. Принцип поділу державної влади набуває сенсу лише за тієї умови, коли всі органи державної влади діють у межах єдиного правового поля.

З відкритих джерел відомо, що Рада національної безпеки і оборони України не передавала Національному агентству з питань запобігання корупції свої повноваження, оскільки це означало б перерозподіл конституційної компетенції передбаченої статтею 107 Конституції України.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

(1) Надати інформацію чи делегувала Рада національної безпеки і оборони України свої повноваження Національному агентству з питань запобігання корупції, якщо так, то на підставі якого документу.

(2) Надати інформацію чи залучала Рада національної безпеки і оборони України до виявлення та розшуку таких активів Національне агентство з питань запобігання корупції та надати копію відповідного документу.

(3) Надати інформацію на підставі чого Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює ведення, як зазначено їх на сайті — «Головної бази даних про санкції накладені через напад росії на Україну» та які правові основи діяльності цієї бази.

З повагою,

Володимир БОГАТИР