Щодо стану виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Міністерство юстиції України — є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

Інформація про виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини — є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою численних публікацій в засобах масової інформації та викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

Виконання рішень Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до Положення про Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784, представництво України в ЄСПЛ під час розгляду справ про порушення Конвенції, координація виконання його рішень, а також інформування Комітету міністрів Ради Європи про хід виконання рішень ЄСПЛ покладається Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року — виконання рішень ЄСПЛ покладено на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до статті 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію про кількість невиконаних Україною рішень Європейського суду з прав людини та суму загальної заборгованості держави по таким рішенням на дату надання відповіді на цей запит.

З повагою,

Володимир БОГАТИР