Щодо тіньового обігу золота

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. За різними оцінками експертів, бюджет втрачає до 6 млрд грн на рік через тіньовий обіг золота. Яка частка з цих втрат припадає на маніпуляції з митною вартістю, і чи підтверджують ваші експерти цифру 6 млрд грн? У яку суму ваше відомство оцінює тіньовий та прозорий ринок? Яке співвідношення тіні/офіційного ринку у відсотках?
2. Як БЕБ взаємодіє з Державною митною службою щодо виявлення «піджаків» (фізосіб-кур’єрів), які завозять банківське золото невеликими партіями під виглядом особистих речей?
3. Чи відстежуєте ви, звідки зараз завозиться золото для великих ювелірних заводів? 4. Які країни походження жовтого металу? Скільки з цього золота є контрабандним або переплавленим із брухту без сплати податків?
5. Чи є у БЕБ розробки щодо мереж магазинів, які продають золото за готівку без використання РРО та без належного клеймування Державною пробірною службою? Наведіть перелік цих мереж.
6. Чи проводило БЕБ аналіз: чи не використовується банківська ліцензія на операції з металами як «дах» для виведення капіталу за кордон приватними особами?
7. Яка доля активів фінансових пірамід (типу B2B Jewelry), що працювали із золотими сертифікатами? Скільки реального золота було арештовано і де воно зараз знаходиться?
8. Чи зафіксовані факти сприяння співробітників БЕБ або інших силових структур незаконним схемам обігу золота? Які заходи вживаються, щоб ваші детективи не ставали «абонентами» у великих гравців ринку?
9. Яких саме повноважень не вистачає БЕБ, щоб повністю перекрити канали реалізації золота без документів?
10. Якої проби золото найчастіше фігурує у корупційних тіньових схемах і якого походження (країн)?
11. Скільки ювелірних виробів у великих мережах за останній рік (або кілька років) пройшли перевірку на відповідність клейма? Чи фіксуєте ви випадки, коли під виглядом 585-ї проби продається метал нижчої якості, ввезений контрабандою з Туреччини чи ОАЕ?
12. Чи аналізувало БЕБ схему «дроблення» великих ювелірних мереж на сотні ФОПів? 13. Чому мережа з відомим ім’ям працює як сукупність окремих підприємців, уникаючи загальної системи оподаткування, і чи не є це прямою ознакою організованої схеми ухилення від податків?
14. Яка частка розрахунків у ювелірних магазинах проходить «повз касу» або через фіктивні чеки? Чи проводилися контрольні закупівлі для перевірки реальної фіскалізації дорогих прикрас вартістю понад 50–100 тисяч гривень?

З повагою,

Комерсант український