Щодо типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) – є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

У правозастосовній практиці України, зокрема у кримінальних провадженнях, все частіше використовуються так звані «типології легалізації (відмивання) доходів», підготовлені Державною службою фінансового моніторингу України, а також документи FATF і MONEYVAL, на які ці типології посилаються. Зазначені матеріали використовуються, зокрема, судовими експертами як підґрунтя для формування висновків, що безпосередньо впливають на права, свободи та обов’язки осіб. У зв’язку з цим виникає необхідність офіційного з’ясування їх правового статусу, порядку прийняття та сфери застосування.

Метою запиту є забезпечення правової визначеності щодо статусу типологій як джерел права або інформаційно-аналітичних матеріалів, меж їх застосування органами державної влади та експертами, недопущення використання документів, що не мають нормативного характеру, як підстави для юридичної відповідальності.

Зазначена інформація становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується гарантій справедливого судового розгляду, дотримання принципу законності, захисту прав суб’єктів господарювання та громадян, забезпечення єдності правозастосовної практики у сфері фінансового моніторингу, практики використання доказів у кримінальному процесі та можливого системного порушення прав людини.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати й поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами та незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до статті 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи є «Типології легалізації (відмивання) доходів», що затверджуються наказами Держфінмоніторингу, нормативно-правовими актами у розумінні законодавства України, чи належать до актів індивідуальної дії, чи мають виключно інформаційно-аналітичний (рекомендаційний) характер, зокрема:

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 24 грудня 2019 року №159 та Типологія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб'єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів»;

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у 2015 році» від 25 грудня 2015 року N 166 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї «Типові інструменти, способи та механізми розміщення і відмивання кримінальних доходів»;

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році» від 22 грудня 2017 року N 186 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «Ризики використання готівки» та «Ризики тероризму та сепаратизму»;

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у 2012 році» від 24 грудня 2012 року N 187 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму»;

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 22 грудня 2018 року N 173 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Ризики використання суб'єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів»;

- Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2016 році» від 23 грудня 2016 року №154 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «Відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь».

(2) Надати інформацію чи підлягають зазначені накази Держфінмоніторингу про затвердження типологій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правові акти, якщо ні то прошу зазначити правові підстави.

(3) Надати інформацію чи є типології обов’язковими до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу, правоохоронними органами, судовими експертами при проведенні експертиз у кримінальних провадженнях.

(4) Надати інформацію чи можуть типології або документи FATF/MONEYVAL, на які вони посилаються, створювати юридичні обов’язки або правові наслідки для фізичних чи юридичних осіб в Україні без їх імплементації у нормативно-правові акти.

(5) Надати інформацію з якою метою Держфінмоніторинг розробляє та публікує типології, та яка їх цільова аудиторія (суб’єкти фінмоніторингу, органи влади, аналітичні підрозділи тощо).

(6) Надати інформацію чи можуть типології встановлювати обов’язки, заборони або правові наслідки для фізичних чи юридичних осіб поза системою органів фінансового моніторингу.

З повагою,

Володимир БОГАТИР