Щодо типового правового статусу та типової структури слідчого управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві

Доброго дня!

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Під інформацією вважаються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст.1 Закону № 2657-XII).
Суб’єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об’єднання громадян; суб’єкти владних повноважень (ч.1 ст.4 Закону № 2657-XII).
Об’єктом інформаційних відносин є інформація (ч.2 ст.4 Закону № 2657-XII).
Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів (ч.1 ст.5 Закону № 2657-XII).
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ч.2 ст.5 Закону № 2657-XII).
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб’єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації (ч.1 ст.7 Закону № 2657-XII).
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч.2 ст.7 Закону № 2657-XII).
За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (ч.1 ст.20 Закону № 2657-XII).
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. (ч.2 ст.20 Закону № 2657-XII).
Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (ч.1 ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939-VI), далі – Закон № 2939-VI).
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст. 1 Закону № 2939-VI).
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ч.1 ст.21 Закону № 2657-XII).
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону (ч.2 ст.21 Закону № 2657-XII).
У контексті викладеного, необхідно вказати на те, що відповідно до статті 9 Закону № 2939-VI до службової може бути віднесена інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію, зокрема, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень, і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №9901/510/18 зазначено: «…належність запитуваної інформації до службової на підставі статті 9 Закону України №2939-VІ не є єдиною підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»…».
У пунктах 1-3 частини 2 статті 6 Закону № 2939-VI зазначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (ч.8 ст. 6 Закону № 2939-VI).
У пункті 2 розділу І Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України (затверджено наказом МВС України № 570 від 06.07.2017, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за № 918/30786¸ далі – Положення) зазначено, що слідчими підрозділами у системі Національної поліції України є:
1) Головне слідче управління Національної поліції;
2) слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві;
3) слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання.
Визначене поняття «суб’єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб’єктів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до пункту 6 розділу І Положення структура та штатна чисельність слідчих підрозділів затверджуються Головою Національної поліції в установленому порядку.
Пунктом 2 Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України (затверджено наказом МВС України № 570 від 06.07.2017, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.07.2017 за № 918/30786, далі – Інструкція) встановлено, що організація роботи слідчих підрозділів регламентується КПК України, наказами Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Головного слідчого управління Національної поліції України та головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві.
Отже, з позиції положень частини 1 статті 1 та пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI та зазначених норм Положення та Інструкції Національна поліція України є розпорядником запитуваної мною публічної інформації щодо питання організаційних основ роботи слідчого управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст.3 Закону № 2939-VI).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати, зокрема, інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси, а також інформацію, зазначену в частині п’ятій статті 6 цього Закону.
Слідує зазначити, що за сенсом положень Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України, який затверджений Наказом № 945 від 12.10.2018 (у редакції Наказу Національної поліції України від 01.09.2023 № 810) запитувана мною інформація не належить до службової інформації в системі Національної поліції України.
Відповідно до пункту 2 частини статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію, з яким запитувач має право звернутися до розпорядника інформації незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч.2 ст.19 Закону № 2939-VI).
Разом з тим, з урахуванням зазначених рекомендацій Верховного Суду (постанова від 18 серпня 2022 року по справи № 520/13981/21) та характеру інформації, яку я прошу надати ГУНП в Закарпатській області як розпорядника публічної інформації, адвокатський запит я обґрунтовую не тільки посиланням на положення статті 24 Закону № 5076-VI, а і посиланням як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на положення статей 1, 3, 5, 6, 13, 15 та 19 Закону № 2939-VI.
З урахуванням викладеного, інформація, яка запитується мною, не є інформацію з обмеженим доступом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статтями 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, ПРОШУ надати наступну інформацію у форми електронної копіі:
Типового положення про слідче управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві або іншого документу щодо правового статусу цього слідчого підрозділу (із зазначенням відомчого нормативно-правового акта, яким затверджено Типове положення);
Нормативно-правового акту щодо типової структури слідчого управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві.

З повагою,

Юрій Гришин