Щодо тривалості відпустки
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Мною було надіслано цей запит 26.07.2021 р. до Мінекономіки. Однак у листі від 29.07.2021 р. № 4712-06/39058-07 Мінекономіки відмовило у надінні відповіді посилаючись на те, що в моєму запиті не вказана моя адреса, номер телефону та прізвище. Потрібні дані я вказую:
Проценко Сергій Васильович
+380636427527
адреса: м. Лохвиця, Полтавська область
Прошу Вас надати мені відповідь, адже всі дані я навів. До того ж раніше Мінекономіки НЕОДНОРАЗОВО ВІДПОВІДАЛО на мої запити не потребуючи додатково моїх особистих даних!
З 01.01.1997 р. введено в дію Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (Закон про відпустки). Мінімальна тривалість відпуски відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону про відпуски з 01.01.1997 р. почала становити 24 календарні дні (к.дн.). Однак до введення в дію Закону про відпустки відпустка надавалася в РОБОЧИХ днях, а не в календарних і мінімальна тривалість відпустки відповідно до ст. 75 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (КЗпП) (в редакції від 10.12.1971 р.) становила 15 робочих днів (р.дн.).
Деякі працівники станом на 01.01.1997 р. мали право на відпустку більшої тривалості, ніж 15 р.дн. Щоб зберегти відпустки раніше встановленої загальної тривалості за працівниками, які станом на 01.01.1997 р. користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж 15 р.дн., було передбачено п. 2 постанови ВРУ «Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки"» від 15.11.1996 р. № 505/96-ВР (постанова № 505/96): «відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на цьому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давали їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася».
Отже, працівник, який до набрання чинності Законом про відпустки користувався відпусткою більшої тривалості, ніж мінімальна, має право на використання відпустки збереженої тривалості за наявності умов, на яких вона надавалася.
У нашій установі (санаторна школа) працює інженер з охорони праці, якому встановлено 28 к.дн. щорічної ОСНОВНОЇ відпустки. З її слів (зі слів інженера, документального підтвердження ми цьому не знайшли) в 1996 році (до введення в дію Закону про відпустки) вона мала 24 р.дн. відпустки. Після введення в дію Закону про відпустки на підставі п. 2 постанови № 505/96 їй було встановлено 28 к.дн. щорічної основної відпустки. Працівниця по даний час працює на тій самій посаді, умови її праці не змінилися. З часом змінювалася назва посади, але при цьому не були змінені посадові обов’язки, трудові функції, умови праці. Зокрема, в 1996 р. посада іменувалася «технік з охорони праці», а установа мала назву «обласна загальноосвітня І-ІІІ ступенів школа-інтернат для дітей сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування». Тобто виходить, що до цих пір особа має право на 28 к.дн. щорічної основної відпустки.
Але в нас виникло питання: чому до введення в дію Закону про відпустки особа мала право на 24 р.дн. відпустки? Відповідно до ст. 75 КЗпП (в редакції від 10.12.1971 р.) мінімальна тривалість відпустки становила 15 р.дн. Окрім цього ст. 76 КЗпП (в редакції від 10.12.1971 р.) передбачала додаткові відпустки (наприклад, додаткову відпусту працівникам з ненормованим робочим днем). Однак ми не знайшли тривалості днів таких відпусток. На підставі чого їх встановлювали?
Ми знайшли для себе таке пояснення ситуації, але хочемо Вас запитати чи воно вірне? В 1996 р. технік з охорони праці мала право на:
- щорічну основну відпустку тривалістю 15 р.дн.
- додаткову відпустку тривалістю 9 р.дн.
Отже, загальна тривалість відпустки становила: 15 р.дн. + 9 р.дн. = 24 р.дн. Чи вірна наша думка?
З повагою,
Сергій Васильович