Щодо використання судовими експертами так званих «Типологій легалізації (відмивання) доходів»

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів та веде Реєстр методик проведення судових експертиз.

На сьогодні у кримінальних провадженнях поширилася практика використання судовими експертами так званих «Типологій легалізації (відмивання) доходів», затверджених наказами Державної служби фінансового моніторингу України (зокрема №159 від 2019 р., №166 від 2015 р., №186 від 2017 р. тощо), а також Рекомендацій FATF та звітів MONEYVAL. Зазначені документи використовуються експертами як нормативна та методична база для висновків про наявність ознак легалізації (відмивання) доходів.

Дія документів міжурядового органу, групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), експертне забезпечення правосуддя — є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою численних публікацій в засобах масової інформації, що викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

Суспільне значення запиту обумовлена необхідністю захисту прав громадян на справедливий суд, недопущенням підміни норм Кримінального кодексу України аналітичними матеріалами, що не мають юридичної сили, запобіганням використанню неатестованих методик у судово-експертній діяльності.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої та проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати й поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами та незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до статті 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи подавалися Державною службою фінансового моніторингу України на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України накази про затвердження «Типологій легалізації (відмивання) доходів» (далі – Типології), зокрема:

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 24 грудня 2019 року №159 та Типологія легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб'єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів».

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у 2015 році» від 25 грудня 2015 року № 166 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї «Типові інструменти, способи та механізми розміщення і відмивання кримінальних доходів».

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2017 році» від 22 грудня 2017 року № 186 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «Ризики використання готівки» та «Ризики тероризму та сепаратизму».

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у 2012 році» від 24 грудня 2012 року №187 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму».

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 22 грудня 2018 року № 173 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, «Ризики використання суб'єктів з непрозорою структурою власності у схемах відмивання кримінальних доходів».

• Наказ Державної служби фінансового моніторингу України «Про затвердження Типологій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у 2016 році» від 23 грудня 2016 року №154 та Типології легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «Відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь».

(2) Чи включені зазначені «Типології» (у будь-якій редакції) до Реєстру методик проведення судових експертиз, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

(3) Чи включені будь-які Типологічні дослідження FATF, Рекомендації FATF, звіти та рекомендації MONEYVAL до Реєстру методик проведення судових експертиз, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

(4) Надати інформацію чи проходили зазначені «Типології», Типологічні дослідження чи Рекомендації FATF, звіти та рекомендації MONEYVAL атестацію в Координаційній раді з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України як методики проведення судових експертиз.

(5) Надати інформацію чи має право судовий експерт при складанні висновку у кримінальному провадженні використовувати як методичну базу документи (типології, рекомендації, звіти), які не включені до Реєстру методик проведення судових експертиз та не мають статусу нормативно-правового акта.

(6) Надати інформацію чи є «Типології», Типологічні дослідження чи Рекомендації FATF, звіти та рекомендації MONEYVAL обов’язковими до застосування судовими експертами.

(7) Надати інформацію який юридичний статус мають неофіційні переклади міжнародних стандартів (FATF, MONEYVAL), що не пройшли процедуру реєстрації в Мін’юсті, при їх використанні в експертній діяльності.

(8) Надати інформацію чи вважається висновок судового експерта таким, що відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», якщо він ґрунтується на документах, які мають виключно інформаційно-аналітичний або рекомендаційний характер (зокрема вищезазначені типології Держфінмоніторингу, рекомендації FATF тощо).

(9) Надати інформацію чи має право особа, яка має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» та внесена до Реєстру атестованих судових експертів, надавати у кримінальному провадженні «висновок спеціаліста» або «консультацію спеціаліста» з питань, що належать до предмета дослідження зазначеної експертної спеціальності та чи не суперечить використання статусу «спеціаліста» атестованим судовим експертом вимогам Закону України «Про судову експертизу» та процесуальному статусу експерта, визначеному КПК України.

(10) Надати інформацію чи не є надання атестованим судовим експертом висновку у формі «спеціаліста» способом обходу вимог Закону України «Про судову експертизу», зокрема щодо обов’язковості застосування атестованих методик, попередження про кримінальну відповідальність, процесуального порядку призначення експертизи.

(11) Надати інформацію чи зобов’язаний судовий експерт при здійсненні досліджень діяти виключно в межах своєї експертної спеціальності та атестованих методик й чи є використання аналітичних матеріалів (типологій, рекомендацій), що не є методиками, виходом за межі компетенції експерта.

(12) Надати інформацію чи передбачає експертна спеціальність 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» можливість аналізу «Типологій» як узагальнених моделей, надання висновків щодо відповідності поведінки особи «схемам відмивання доходів».

З повагою,

Володимир БОГАТИР