Щодо визнання іноземців біженцями та осібами, які потребують додаткового або тимчасового захисту

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Державна міграційна служба України — є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

В 2002 році Україна приєдналась до Конвенції ООН про статус біженців 1951 року і Протоколу 1967 року.

Україна визнана державою призначення та транзиту для осіб, які потребують міжнародного захисту, а
розгляд заяв про визнання біженцем здійснюється Державною міграційною службою України відповідно до вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:

• визнання біженцем;
• визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
• визнання особами, які потребують тимчасового захисту.

Питання визнання іноземців біженцями та осібами, які потребують додаткового або тимчасового захисту — є предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, що свідчить про високий суспільний інтерес і викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати статистичну інформацію про кількість іноземних громадян, яких було визнано:

• біженцем;
• особою, яка потребує додаткового захисту;
• особами, які потребують тимчасового захисту;

в період з 2014 року по теперішній час в розрізі кожного року.

(2) Надати статистичну інформацію про іноземних громадян з яких саме країн найбільше (вказати п‘ять найбільших за кількістю), було визнано:

• біженцем;
• особою, яка потребує додаткового захисту;
• особами, які потребують тимчасового захисту;

в період з 2014 року по теперішній час в розрізі кожного року.

(3) Надати статистичну інформацію про кількість осіб позбавлених статусу біженця або додаткового захисту в період з 2014 року по теперішній час.

З повагою,

Володимир БОГАТИР