Штатний розпис Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків)

Коментує Тетяна Олексіюк, експертка з доступу до інформації

Відмова розпорядника надати інформацію у відповідь на запит є протиправною з огляду на наступне.

Дійсно, частина 5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає вимоги до оформлення запиту, серед яких і зазначення імені (найменування) запитувача. Від початку застосування цього закону періодично виникали судові справи щодо відмов надати інформацію у відповідь на запит, в якому не було зазначене повне ім'я запитувача. Проте Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29 вересня 2016 року узагальнила судову практику з цього питання і роз'яснила наступне:

"9.6. Вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв'язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти."

Таким чином розпорядники не повинні ігнорувати запити, в яких не вказане повне ПІБ особи або, як це інколи трапляється, вказане неуснуюче ім'я. Таку відмову варто оскаржити до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.