Сертифікація вчителів початкових класів 2022 року
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
На підставі Закону України «Про звернення громадян», який надає право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання інформації, прошу надати наступні роз’ясненння:
Застосування результатів сертифікації для атестації.
Згідно Закону України ,,Про освіту''.
Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
П.4. За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.
Далі - Закон України ,,Про повну загальну середню освіту''
Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
Саме успішне проходження сертифікації педагогічним працівником є підставою для присвоєння йому кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, без жодних додаткових умов, без посилання на певні пункти Типового положення про атестацію. Тобто саме по собі успішне проходження дає право і є підставою на зазначені преференції.
І останній документ - це Положення про сертифікацію
Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів
п. 40. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії.
Документи я розмістила у послідовності їх дії: Закон України «Про освіту»-Закон України «Про повну загальну середню освіту»- Постанова КМУ від 27.12.2018 №1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників»
Є ще один документ, в якому жодної згадки про сертифікацію, але, який, виявляється, є головним і визначальним у атестації педагогічних працівників, що успішно пройшли сертифікацію, - це Наказ МОН № 930 від 06.10.10 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників'', де говориться про термін між присвоєнням кваліфікаційних категорій у розмірі двох років. В юридичній послідовності, серед наведених документів, Наказ на найнижчому щаблі, тобто мав би підпорядковуватися Законам та Положенню про сертифікацію.
В чому ж суперечності?
Отримавши сертифікат 7 грудня 2022 року, я набула право на позачергову атестацію згідно п.40 Положення про сертифікацію і хочу скористатися цим правом в поточному навчальному році. Все було б добре, якби не вимога Типового положення про право на позачергову атестацію педкадрів не раніше двох років з дня проходження поперньої, на яку посилається адміністрація школи.
Варто зазначити, що в минулому році МОН України своїм листом «Щодо результатів сертифікації вчителів початкових класів у 2021 році» дозволило підвищити кваліфікаційні категорії без дотримання термінів.
Зважаючи на вищевикладене, прошу дати відповідь на наступне питання:
Чи маю я право атестуватися позачергово саме в цьому навчальному році (2022/2023 н.р. ), бо успішно пройшла сертифікацію 2022р. та отримала сертифікат, але попередню атестацію пройшла в березні 2021 року?
Якщо маю - то на який документ повинна опиратися адміністрація школи, щоб атестувати мене в 2023 р, не порушуючи Типове положення про атестацію педкадрів?
З повагою,
Олена Ступак
На Ваш лист від 10.12.2022 року повідомляємо таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до положень пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (далі – постанова Пленуму) визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, Законом України «Про звернення громадян». У зверненні громадянина, відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав для розгляду Вашого листа відповідно до положень та вимог законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
Принагідно зазначаємо, що Ви маєте право звернутися до Міністерства освіти і науки України із запитом на інформацію або зі зверненням громадянина відповідно до положень діючого законодавства.
Відділ планування, зв’язків з громадськістю та доступу до публічної інформації
директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
Доброго дня!
Моє ім’я Ступак Олена.
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
На підставі Закону України «Про звернення громадян», який надає право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання інформації, прошу надати наступні роз’ясненння:
Застосування результатів сертифікації для атестації.
Згідно Закону України ,,Про освіту''.
Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
П.4. За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.
Далі - Закон України ,,Про повну загальну середню освіту''
Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
Саме успішне проходження сертифікації педагогічним працівником є підставою для присвоєння йому кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, без жодних додаткових умов, без посилання на певні пункти Типового положення про атестацію. Тобто саме по собі успішне проходження дає право і є підставою на зазначені преференції.
І останній документ - це Положення про сертифікацію
Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів
п. 40. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії.
Документи я розмістила у послідовності їх дії: Закон України «Про освіту»-Закон України «Про повну загальну середню освіту»- Постанова КМУ від 27.12.2018 №1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників»
Є ще один документ, в якому жодної згадки про сертифікацію, але, який, виявляється, є головним і визначальним у атестації педагогічних працівників, що успішно пройшли сертифікацію, - це Наказ МОН № 930 від 06.10.10 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників'', де говориться про термін між присвоєнням кваліфікаційних категорій у розмірі двох років. В юридичній послідовності, серед наведених документів, Наказ на найнижчому щаблі, тобто мав би підпорядковуватися Законам та Положенню про сертифікацію.
В чому ж суперечності?
Отримавши сертифікат 7 грудня 2022 року, я набула право на позачергову атестацію згідно п.40 Положення про сертифікацію і хочу скористатися цим правом в поточному навчальному році. Все було б добре, якби не вимога Типового положення про право на позачергову атестацію педкадрів не раніше двох років з дня проходження поперньої, на яку посилається адміністрація школи.
Варто зазначити, що в минулому році МОН України своїм листом «Щодо результатів сертифікації вчителів початкових класів у 2021 році» дозволило підвищити кваліфікаційні категорії без дотримання термінів.
Зважаючи на вищевикладене, прошу дати відповідь на наступне питання:
Чи маю я право атестуватися позачергово саме в цьому навчальному році (2022/2023 н.р. ), бо успішно пройшла сертифікацію 2022р. та отримала сертифікат, але попередню атестацію пройшла в березні 2021 року?
Якщо маю - то на який документ повинна опиратися адміністрація школи, щоб атестувати мене в 2023 р, не порушуючи Типове положення про атестацію педкадрів?
З повагою,
Олена Ступак
На Ваш лист від 12.12.2022 року повідомляємо таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ ВІДОБРАЖЕНА ТА ЗАДОКУМЕНТОВАНА БУДЬ-ЯКИМИ ЗАСОБАМИ ТА НА БУДЬ-ЯКИХ НОСІЯХ ІНФОРМАЦІЯ, ЩО БУЛА ОТРИМАНА АБО СТВОРЕНА В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ СУБ’ЄКТАМИ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ СВОЇХ ОБОВ’ЯЗКІВ, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до положень пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (далі – постанова Пленуму) ВИЗНАЧАЛЬНИМ ДЛЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ Є ТЕ, ЩО ВОНА ЗАЗДАЛЕГІДЬ ЗАФІКСОВАНА БУДЬ-ЯКИМИ ЗАСОБАМИ ТА НА БУДЬ-ЯКИХ НОСІЯХ ТА ЗНАХОДИЛАСЬ У ВОЛОДІННІ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ, ІНШИХ РОЗПОРЯДНИКІВ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, Законом України «Про звернення громадян». У зверненні громадянина, відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав для розгляду Вашого листа відповідно до положень та вимог законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
Принагідно зазначаємо, що Ви маєте право звернутися до Міністерства освіти і науки України із запитом на інформацію або зі зверненням громадянина відповідно до положень діючого законодавства.
Відділ планування, зв’язків з громадськістю та доступу до публічної інформації
директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
На Ваш лист від 13.12.2022 року повідомляємо таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до положень пункту 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» (далі – постанова Пленуму) визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.
Також звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити: ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом, Законом України «Про звернення громадян». У зверненні громадянина, відповідно до частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Враховуючи зазначене, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав для розгляду Вашого листа відповідно до положень та вимог законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».
Принагідно зазначаємо, що Ви маєте право звернутися до Міністерства освіти і науки України із запитом на інформацію або зі зверненням громадянина відповідно до положень діючого законодавства.
Відділ планування, зв’язків з громадськістю та доступу до публічної інформації
директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик
