Скарга на неналежний розгляд Секретаріатом Кабінету Міністрів України запиту на публічну інформацію, фактичну відмову в наданні запитуваних відомостей
ОСОБИСТО
Прем’єр-міністру України
Олександра Федоровича ТАРАНЕНКА
вул. квартал Ольховський, буд. 13, кв. 2,
м. Луганськ, Україна
Електронна адреса: адреса, з якої подається скарга
СКАРГА
на неналежний розгляд Секретаріатом Кабінету Міністрів України запиту на публічну інформацію, фактичну відмову в наданні запитуваних відомостей та необхідність забезпечення дотримання законодавства про доступ до публічної інформації
Шановний пане Прем’єр-міністре!
Звертаюся до Вас у зв’язку з обставинами, які свідчать про неналежне виконання Секретаріатом Кабінету Міністрів України обов’язків розпорядника публічної інформації, підміну предмета інформаційного запиту та застосування законодавчих положень, які не регулюють порушеного мною питання.
Вважаю, що такий підхід не лише перешкоджає реалізації гарантованого законом права на доступ до публічної інформації, а й ставить під сумнів належну організацію роботи Секретаріату Кабінету Міністрів України зі зверненнями громадян та інформаційними запитами.
1. Обставини, що стали підставою для подання скарги
20.08.2026 та 22.08.2026 мною були направлені до Секретаріату Кабінету Міністрів України два звернення з різних питань.
Перше стосувалося неналежної організації нормотворчої діяльності Міністерства юстиції України, порушень правил нормопроєктувальної техніки, допущених, на мою думку, під час підготовки, погодження та державної реєстрації наказу Міністерства юстиції України від 15.07.2026 № 1915/5, а також необхідності перевірки викладених обставин і вжиття відповідних заходів реагування.
Друге стосувалося відповідності постанові Кабінету Міністрів України від 12.06.2026 № 768 положень нормативно-правових актів Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та інших державних органів, якими військовослужбовці, зараховані у розпорядження відповідних командирів (начальників), фактично позбавляються додаткової винагороди у розмірі 10 000 гривень, а також правомірності державної реєстрації зазначених положень Міністерством юстиції України.
Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25.08.2026 № 24110/0/2-26 мене повідомлено, що обидва звернення опрацьовуються Департаментом з питань випуску актів Кабінету Міністрів України, роботи із зверненнями громадян та урядового архіву відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а про результати розгляду мене буде поінформовано додатково.
Оскільки остаточної інформації про результати їх розгляду я не отримав, 06.10.2026 мною було подано запит на публічну інформацію, який містив одинадцять конкретних пунктів щодо фактично вчинених Секретаріатом дій та наявних документів.
Зокрема, запитувалися відомості про стан і результати розгляду кожного звернення, прийняті рішення, направлення документів до Міністерства юстиції України та інших державних органів, отримання відповідей, а також електронні копії відповідних документів.
Листом від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 за підписом заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Івана СОПІГИ надано відповідь, яка фактично не містить запитуваних відомостей.
Натомість у зазначеному листі наведено положення статей 5, 7, 8, 13 Закону України «Про звернення громадян», Інструкції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348, а також інформацію про електронні адреси, визначені для приймання звернень громадян.
Крім того, зазначено, що 25.08.2026 мені направлялися роз’яснення щодо невідповідності первинних звернень вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
Однак жодної належної відповіді на питання про рух документів, результати їх опрацювання, вихідну кореспонденцію та наявні рішення у листі не наведено.
1. Неправомірна підміна предмета запиту
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні відповідних розпорядників.
Мій запит від 06.10.2026 не містив вимог повторно розглянути звернення від 20.08.2026 та 22.08.2026, надати правову консультацію або сформувати нову правову позицію.
Його предметом було отримання вже наявної інформації про діловодне опрацювання конкретних документів.
При цьому відомості про їх реєстрацію, передачу на виконання, направлену кореспонденцію, отримані відповіді та прийняті рішення за своєю природою можуть бути відображені в реєстраційних картках, електронній системі документообігу, службових резолюціях, листах та інших документах.
Секретаріат Кабінету Міністрів України не повідомив, що відповідні документи відсутні, не зазначив, якими саме відомостями не володіє, та не обґрунтував підстав їх ненадання.
Замість цього правовий режим запиту на публічну інформацію фактично підмінено правовим режимом звернень громадян.
Саме по собі існування спору щодо належності оформлення попередніх звернень не усуває обов’язку розпорядника надати наявну публічну інформацію про дії, вчинені у зв’язку з їх надходженням.
1. Вибіркове застосування постанови Кабінету Міністрів України № 583
У відповіді від 09.10.2026 Секретаріат послався на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583, зазначивши, що не є розпорядником інформації, отримання якої потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення в інший спосіб.
Проте підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови прямо передбачено, що Секретаріат є розпорядником інформації, отриманої або створеної ним під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, яка перебуває в його володінні.
Отже, Секретаріат застосував лише положення про обмеження його обов’язків як розпорядника, фактично залишивши поза увагою положення тієї самої постанови, якими такі обов’язки прямо встановлено.
Запитувані електронні копії вихідних листів, доручень, резолюцій та відповідей інших органів не потребують створення нових документів аналітичного характеру.
Законодавство не допускає відмови в наданні існуючого документа лише з тієї причини, що його необхідно відшукати в системі документообігу або встановити зв’язок із конкретним зверненням.
Якщо окремі вимоги запиту все ж потребували створення нової інформації, це не звільняло Секретаріат від обов’язку розглянути решту вимог і надати документи, які вже існують.
1. Порушення вимог статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
Частина друга статті 22 зазначеного Закону прямо передбачає, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Надання загальних роз’яснень щодо правил оформлення звернень громадян замість відповіді на одинадцять конкретних пунктів інформаційного запиту має ознаки саме такої відмови.
Крім того, у листі від 09.10.2026 не наведено належної індивідуалізованої правової оцінки кожної групи запитуваних документів, не визначено обсягу інформації, яка перебуває у володінні Секретаріату, та не роз’яснено порядку оскарження ненадання інформації.
Такі обставини потребують перевірки на відповідність частинам першій, другій і четвертій статті 22 Закону.
1. Необхідність з’ясування фактичних результатів опрацювання первинних звернень
Окремого з’ясування потребує співвідношення листів Секретаріату від 25.08.2026 № 24110/0/2-26 та від 09.10.2026 № 29799/0/2-26.
Першим листом повідомлено про опрацювання двох звернень і майбутнє інформування щодо результатів.
Другим — про направлення 25.08.2026 роз’яснень щодо недотримання вимог до оформлення звернень.
Необхідно встановити, чи завершилося опрацювання кожного звернення такими роз’ясненнями, чи продовжувався його розгляд, а також якими документами оформлено відповідні дії.
Це питання має істотне значення, оскільки стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» установлює строки розгляду звернень та порядок їх продовження, тоді як стаття 7 передбачає правові наслідки неналежного оформлення звернень.
При цьому наведені обставини не можуть бути використані для обмеження мого самостійного права на отримання публічної інформації.
1. Необхідність належного управлінського реагування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України.
Статті 14, 22 і 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлюють обов’язки розпорядників інформації, підстави відмови та відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Вважаю неприйнятною практику, за якої відповідь на конкретний документальний запит замінюється формальним викладенням законодавчих положень без встановлення фактичних обставин, щодо яких звернувся запитувач.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 19 і 40 Конституції України, статтями 1, 13, 14, 19, 22–24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про звернення громадян»,
ПРОШУ:
1. Організувати перевірку обставин розгляду Секретаріатом Кабінету Міністрів України мого запиту на публічну інформацію від 06.10.2026 та правомірності відповіді від 09.10.2026 № 29799/0/2-26.
2. Забезпечити належний повторний розгляд запиту від 06.10.2026 по суті кожного з одинадцяти пунктів, зокрема шляхом надання електронних копій наявних документів, що стосуються звернень від 20.08.2026 та 22.08.2026.
3. Доручити перевірити наявність у Секретаріаті реєстраційних карток, резолюцій, доручень, вихідних листів, документів про передачу матеріалів до Міністерства юстиції України та інших державних органів, а також отриманих відповідей і документів щодо завершення розгляду звернень.
4. Установити, чи направлялися фактично матеріали кожного звернення до Міністерства юстиції України, а матеріали другого звернення — також до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України або інших органів. У разі наявності відповідних документів забезпечити їх надання в порядку законодавства про доступ до публічної інформації.
5. Перевірити правомірність застосування Секретаріатом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583 без урахування його положень про статус Секретаріату як розпорядника інформації.
6. З’ясувати, чи були звернення від 20.08.2026 та 22.08.2026 прийняті до розгляду по суті, чи завершено їх розгляд направленням роз’яснень від 25.08.2026 та чи існують документи, що підтверджують відповідні процесуальні рішення.
7. За результатами перевірки, у разі встановлення порушень, розглянути питання про вжиття передбачених законодавством заходів реагування щодо посадових осіб, відповідальних за підготовку та надання відповіді від 09.10.2026 № 29799/0/2-26.
8. Забезпечити, щоб викладені у цій скарзі доводи щодо дій посадових осіб Секретаріату не були передані для остаточного розгляду виключно тим посадовим особам, правомірність дій яких оскаржується.
9. Про результати розгляду цієї скарги, встановлені обставини та вжиті заходи повідомити мене письмово з наведенням конкретних фактичних і правових підстав прийнятих рішень.
Відповідь прошу направити на електронну адресу, з якої подано цю скаргу.
14.10.2026
Олександр Федорович ТАРАНЕНКО
Повідомляємо, що відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян" письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Отже, електронне звернення – це письмове звернення з альтернативним поштовому способом надсилання.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
На підставі статті 8 згаданого Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" обов'язковому прийняттю та розгляду підлягають лише звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку.
Доданий файл повинен бути одного з наведених форматів: pdf, docx, jpeg, png.
Відділ з питань роботи із зверненнями громадян
Департаменту з питань випуску актів Кабінету Міністрів України,
роботи із зверненнями громадян та урядового архіву
Секретаріату Кабінету Міністрів України


