СКАРГА на порушення прав, фальсифікацію медичних документів, відмову у забезпеченні конституційних гарантій та дискримінацію за релігійною ознакою, вчинені командуванням військової частини А 3211
Кому:
Командування Об’єднаних Сил ЗСУ
Командування Сухопутних військ ЗСУ
Командувач ВМС ЗСУ
Міністерство оборони України
Військова прокуратура України
Офіс Генерального прокурора України
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Офіс Президента України
Вiд: Військовослужбовець Потій Володимир Володимирович
Військова частина А 3211, 355 навчальний механізований полк,
5 взвод 2 рота 2 батальйон 5 намет
22.11.1981 р.н.
РНОКПП: 2991113591
Електронна пошта: [email address]
СКАРГА
на порушення прав, фальсифікацію медичних документів, відмову у забезпеченні конституційних гарантій та дискримінацію за релігійною ознакою, вчинені командуванням військової частини А 3211
Я, Потій Володимир Володимирович, 22.11.1981 р.н., мобілізований до лав Збройних Сил України, наразі перебуваю у навчальному підрозділі військової частини А3211, 355 навчального механізованого полку (5 взвод, 2 рота, 2 батальйон, 5 намет).
Цією скаргою звертаюся з вимогою провести перевірку незаконних дій та бездіяльності командування військової частини А 3211, які виражаються у:
• фальсифікації військово-лікарської комісії (оформлення довідки без моєї участі та огляду),
• ігноруванні численних звернень щодо мого погіршеного стану здоров’я,
• невжитті заходів для направлення мене на лікування або повторне ВЛК,
• примусі до дій, які суперечать моїм релігійним переконанням,
• дискримінаційному ставленні з боку представників командування.
Нижче мною описано основні порушення моїх прав:
1. Порушення права на охорону здоров’я (ст. 49 Конституції України):
28.05.2025 р. на моє ім’я була оформлена довідка ВЛК №2025-0528-1357-0440-7 з постановою "придатний до військової служби". Заявляю: вказану ВЛК я не проходив, на комісії не був присутній, підпис не проставляв, рішення мені не оголошувалося. Військовий квиток підписаний без моєї участі — що є прямим доказом фальсифікації документів службовими особами ТЦК.
Мій стан здоров’я — згідно з численними МРТ, хірургічними втручаннями та висновками лікарів — категорично несумісний з проходженням військової служби, особливо в польових умовах. У медичній документації зафіксовано:
• двосторонній остеоартроз колінних суглобів;
• IV ступінь хондромаляції наколінників;
• розриви менісків (Stoller 3а і 3b);
• синовіт, кісти Бейкера, лігаментопатія, тендинопатія, прогресуюча дегенерація суглобових структур;
• проведення артроскопії (06.02.2023) та наявна потреба в повторному хірургічному лікуванні (висновки від 19.12.2022 і 27.11.2023).
ВЛК, що винесла рішення про придатність, не врахувала медичних документів, не провела належного огляду, не призначила стаціонарного обстеження, всупереч вимогам п.6.9, 6.12, 6.28 Положення №402 МОУ.
2. Неодноразові звернення щодо стану здоров’я та бездіяльність командування
Після прибуття до навчального підрозділу військової частини А3211 я неодноразово звертався до командування із письмовими та усними скаргами на свій вкрай поганий стан здоров’я, який задокументований численними висновками лікарів, результатами МРТ та післяопераційними виписками. Я також неодноразово подавав прохання про направлення мене на стаціонарне лікування та ініціювання повторного проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) з урахуванням наявних хронічних та прогресуючих захворювань опорно-рухового апарату.
Однак, незважаючи на надані документи та об’єктивні медичні показання, командування частини системно ігнорує мої звернення, не надає жодної відповіді і не вживає жодних дій, передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МОУ №402). Таке зневажливе ставлення порушує моє конституційне право на охорону здоров’я (ст. 49 Конституції України), суперечить нормам міжнародного гуманітарного та медичного права і створює ризики незворотного погіршення мого фізичного стану.
3. Порушення права на свободу віросповідання (ст. 35 Конституції України):
Я є вірянином Свідків Єгови (докази додаю). Моя релігія категорично забороняє носити військову форму, брати до рук зброю, приймати присягу, брати участь у будь-яких військових діях.
Це було неодноразово письмово повідомлено командуванню частини. Натомість:
• на мене здійснюється тиск і моральне переслідування;
• погрожують вилученням спальних речей, телефоном, обмеженням в їжі;
• мене змушують носити форму та брати участь у навчаннях з бойовою підготовкою.
4. Порушення міжнародного та конституційного права:
• Конституція України гарантує безумовне право на релігійну свободу (ст. 35) навіть у період воєнного стану;
• Рішення Конституційного Суду №5-рп/99 (1999 р.) підтверджує: особа не може бути примушена до виконання обов’язків, що суперечать її віросповіданню;
У цьому рішенні Конституційний Суд України офіційно підтвердив, що право на свободу віросповідання включає також право на відмову від виконання обов’язків, які суперечать релігійним переконанням особи, у тому числі — від служби у збройних силах зі зброєю в руках.
Ключові положення рішення:
1. Свобода віросповідання (ст. 35 Конституції України) передбачає не лише право сповідувати або не сповідувати будь-яку релігію, а й поведінку відповідно до релігійних переконань.
2. Особа має право не виконувати обов’язків, що суперечать її релігійним переконанням, за умови проходження альтернативної (невійськової) служби, як це передбачено Законом України «Про альтернативну службу».
3. Конституційний Суд наголосив: держава зобов’язана створити належні умови для реалізації права особи на альтернативну службу, і воєнний стан не скасовує дію ст. 35 Конституції.
4. Суд вказав, що проходження альтернативної служби є формою реалізації конституційного обов’язку перед державою, не порушуючи при цьому особисту совість.
5. Примус особи до несення військової служби всупереч її релігійним переконанням є порушенням прав людини та Конституції України.
Фактичне примушення мене — як вірянина Свідків Єгови — до носіння військової форми, участі у навчаннях із використанням зброї та перебування в структурі, де її використання є обов’язковим, є прямим порушенням мого конституційного права на свободу віросповідання, гарантованого ст. 35 Конституції та підтвердженого рішенням КСУ №5-рп/99.
Це рішення має обов’язкову юридичну силу, і жодна постанова органу виконавчої влади чи командування ТЦК не може його ігнорувати чи скасувати.
• Європейський суд з прав людини визнав порушення прав віруючих у аналогічних випадках (Bayatyan v. Armenia, 2011).
• Суть справи: Товмас Баятан, громадянин Вірменії та вірянин Свідків Єгови, був засуджений до позбавлення волі за ухилення від військової служби, незважаючи на те, що він письмово заявив про свою готовність проходити альтернативну невійськову службу згідно з релігійними переконаннями.
Рішення Суду:
ЄСПЛ визнав, що засудження особи за відмову від проходження військової служби з мотивів релігії є порушенням статті 9 Європейської конвенції з прав людини (свобода думки, совісті і релігії). Велика палата Суду змінила попереднє рішення (2009), яке не визнавало порушення.
Ключові висновки ЄСПЛ:
- Свобода совісті та віросповідання охоплює право на відмову від військової служби, якщо така служба суперечить релігійним переконанням особи.
- Держава зобов’язана надати альтернативу військовій службі особам з глибокими релігійними переконаннями.
- Незалежно від того, чи існує в національному законодавстві чітко прописана норма про альтернативну службу, держава-член Ради Європи зобов’язана забезпечити захист цього права, якщо вона приєдналась до Конвенції.
- Суд визнав, що примус особи служити зі зброєю проти її совісті є втручанням у релігійну свободу, яке не може бути виправдане навіть в умовах національної безпеки, якщо відмова щиро обґрунтована віросповіданням.
5. Висловлення готовності захищати Вітчизну у формі, що не суперечить релігійним переконанням
Звертаю особливу увагу, що я не відмовляюся від обов’язку захищати Україну як громадянин, щиро усвідомлюючи важливість оборони держави у час війни. Однак, відповідно до моїх глибоких релігійних переконань як вірянина Свідків Єгови, я не можу брати участі у жодних формах військової діяльності, включно з несенням служби навіть у тилу, з використанням військової форми, носінням зброї чи проходженням військової підготовки.
Я не ухиляюся від суспільного обов’язку — я лише прошу надати мені можливість реалізувати своє право на захист Вітчизни у формі, не пов’язаній із військовою службою, наприклад, шляхом виконання громадських або соціально значущих робіт, що не суперечать моїй совісті та вірі. Така позиція повністю відповідає рішенню ЄСПЛ у справі Bayatyan v. Armenia, яке зобов’язує держави-учасниці поважати право на альтернативну (невійськову) службу як прояв релігійної свободи.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО МЕНЕ ТА МОЄ ВІРОСПОВІДАННЯ:
Я почав вивчати Біблію з подружжям — Галі та Колею Ковшунами, друзями моєї дружини, Свідками Єгови, приблизно 2010 року. Те, що я дізнавався, мені дуже подобалось, особливо надія на воскресіння. Це вивчення особливо зворушило моє серце. Великим підбадьоренням стала перспектива знову побачити рідних, зокрема улюблену бабусю, яка бачато чого зробила для мого виховання.
Ще до вивчення Біблії мене турбувало, чому у світі стільки несправедливості. Завдяки Писанню я знайшов відповіді на всі питання. Особливо мене зворушило усвідомлення, що маю Небесного Батька — Бога Єгову, який любить і піклується про мене. Це мало велике значення, адже з трирічного віку мене виховував батько який був схильний до тиранії і жорстких методів виховання, що істотно вплинуло на моє дитинство.
З 2010 року я упорядковую своє життя: веду конспекти біблійних доповідей, залишив шкідливі звички, припинив святкувати світські свята й переконався, що істина у Свідків Єгови. Відтоді ділюся здобутими знаннями з друзями, колегами й рідними, двома молодшими сестрами та батьком, який тоді ще був живий, — хочу, щоб люди дізналися про те, що готує Боже Царство, про чудового Бога Єгову і про надію, яка незабаром здійсниться у новому світі.
Я став неохрещеним вісником — це перший етап в організації Свідків Єгови перед хрещенням. Навесні 2014 року разом із дружиною ми почали відвідували служіння і приймати участь у проповіді , брали участь у зібраннях, а я вступив до Теократичної школи служіння, де навчаюся й досі. Маю письмові підтвердження виконаних завдань із читання Біблії та розвитку ораторських навичок.
Вважаю своїм християнським обовʼязком допомагати співвіруючим і роблю це охоче: регулярно підтримував та допомагав літніх духовних сестер Діану й Зою у зборі «Київ Борщагівка Центральна». У 2014–2015 роках добровольцем допомагав будувати Зал Царства: пів року власною машиною Газель безплатно доставляв матеріали з магазинів безпосередньо на будмайданчик.
Через важке дитинство у мене низька самооцінка і висока вимогливість до себе, тому поки що не вважаю себе гідним хрещення. Працюю над рисами характеру й звичками й продовжую це робити. Разом із дружиною від 2010 року ми регулярно відвідуємо всі конгреси, зібрання та Спомин смерті Ісуса Христа (14 нісана за єврейським календарем), навіть під час COVID-19 відзначали його вдома.
Обласні конгреси на стадіоні Олімпійський ми відвідували щороку. 2021 року помер мій батько. Не дивлячись на все моя надія на воскресіння стала ще міцнішою й принесла велике підбадьорення — я вірю, що в майбутньому побачу його живим тут, на землі, завдяки воскресінню. Я й далі ділюся своїми переконаннями з друзями, людьми яких зустрічаю та родиною і робитиму це надалі.
На підставі вищенаведеного,
ВИМАГАЮ:
1. Провести службове розслідування щодо фальсифікації ВЛК та інших документів з боку службових осіб ТЦК.
2. Скасувати фальсифіковану довідку ВЛК №2025-0528-1357-0440-7.
3. Направити мене на повторне незалежне стаціонарне обстеження у військово-медичному закладі.
4. Визнати мене непридатним до військової служби або таким, що може проходити службу в органах тилового забезпечення або ТЦК без носіння зброї і форми, наприклад, шляхом виконання громадських або соціально значущих робіт, що не суперечать моїй совісті та вірі.
5. Забезпечити неухильне дотримання моїх релігійних прав відповідно до Конституції України та Європейської конвенції з прав людини.
6. Заборонити моє подальше перебування в навчальному центрі.
7. Притягнути до відповідальності осіб, які організували або допустили фальсифікацію документів.
12 червня 2025 року Потій В. В
