Скарга щодо притягнення винних посадових осіб Секретаріату Кабінету Міністрів України до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини

Олександра Федоровича ТАРАНЕНКА
вул. квартал Ольховський, буд. 13, кв. 2,
м. Луганськ, Україна

СКАРГА

про неправомірну відмову в наданні публічної інформації, порушення законодавства про доступ до публічної інформації та притягнення винних посадових осіб Секретаріату Кабінету Міністрів України до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП

Звертаюся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у зв’язку з порушенням Секретаріатом Кабінету Міністрів України мого конституційного права на доступ до публічної інформації, наданням відповіді не по суті інформаційного запиту та наявністю у діях відповідальних посадових осіб ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).

Вважаю, що допущене порушення не може бути усунуте шляхом надання чергових загальних роз’яснень законодавства, а потребує належної правової оцінки, поновлення порушеного права та вирішення питання про притягнення винних посадових осіб до встановленої законом відповідальності.

1. Обставини порушення мого права на доступ до публічної інформації

20.08.2026 та 22.08.2026 мною були направлені до Секретаріату Кабінету Міністрів України два звернення, які стосувалися різних питань.

Перше звернення стосувалося неналежної організації нормотворчої діяльності Міністерства юстиції України, численних порушень правил нормопроєктувальної техніки, допущених, на мою думку, під час підготовки, погодження та державної реєстрації наказу Міністерства юстиції України від 15.07.2026 № 1915/5, а також необхідності перевірки зазначених обставин і вжиття відповідних заходів реагування.

Друге звернення стосувалося відповідності постанові Кабінету Міністрів України від 12.06.2026 № 768 положень нормативно-правових актів Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України та інших державних органів, якими військовослужбовці, зараховані у розпорядження відповідних командирів (начальників), фактично позбавляються додаткової винагороди у розмірі 10 000 гривень, а також правомірності державної реєстрації відповідних положень Міністерством юстиції України.

Листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25.08.2026 № 24110/0/2-26 мене повідомлено, що обидва звернення опрацьовуються Департаментом з питань випуску актів Кабінету Міністрів України, роботи із зверненнями громадян та урядового архіву відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а про результати їх розгляду мене буде поінформовано додатково.

Оскільки остаточних відповідей про результати розгляду зазначених звернень я не отримав, 06.10.2026 мною було подано окремий запит на публічну інформацію.

У запиті, який містив одинадцять конкретних пунктів, я просив надати інформацію щодо фактичного опрацювання кожного із зазначених звернень, зокрема:

* чи завершено їх розгляд, а якщо завершено — коли та з якими результатами;
* які рішення прийнято за результатами розгляду та якими документами їх оформлено;
* чи направлялися до Міністерства юстиції України відповідні листи, доручення, запити або інші документи;
* чи направлялися матеріали другого звернення до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України або інших органів;
* чи надходили відповіді від зазначених державних органів;
* які документи складено щодо завершення або продовження строків розгляду;
* електронні копії відповідних документів.

Таким чином, предметом запиту були конкретні відомості про вже вчинені дії та документи, які створювалися або отримувалися Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час виконання покладених на нього функцій.

Листом від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 за підписом заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Івана СОПІГИ мені було надано відповідь, яка не містить належної інформації по суті жодного з одинадцяти пунктів запиту.

Замість запитуваних документів і відомостей Секретаріат навів положення статей 5, 7, 8, 13 Закону України «Про звернення громадян», Інструкції з діловодства за зверненнями громадян, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 348, а також відомості про електронні адреси для подання звернень громадян.

Крім того, повідомлено, що мої звернення від 20.08.2026 та 22.08.2026 були переслані на електронну адресу, визначену для подання звернень громадян, а 25.08.2026 мені направлялися роз’яснення щодо їх невідповідності вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

Водночас інформації про фактичний рух звернень, наявність відповідних рішень, направлення матеріалів до інших органів та електронних копій документів надано не було.

Отже, Секретаріат Кабінету Міністрів України фактично ухилився від розгляду інформаційного запиту за його предметом, підмінивши відповідь на запит роз’ясненнями щодо оформлення попередніх звернень громадянина.

2. Відповідь не по суті запиту є неправомірною відмовою в наданні інформації

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває у володінні відповідних розпорядників.

Згідно зі статтею 19 зазначеного Закону запит на інформацію є проханням особи до розпорядника надати публічну інформацію, що перебуває в його володінні.

Частиною другою статті 22 цього Закону прямо встановлено, що відповідь розпорядника інформації не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Зазначена норма має імперативний характер і не ставить правову кваліфікацію неналежної відповіді в залежність від її назви, формального змісту або наявності у листі слова «відмова».

Визначальним є те, чи надано запитувачу інформацію, яка становила предмет його запиту.

У моєму випадку Секретаріат не повідомив про відсутність конкретних документів, не зазначив, якими саме відомостями не володіє, не надав документів, які перебувають у його володінні, та не обґрунтував неможливість їх надання відповідно до вимог Закону.

Натомість було наведено законодавчі положення, які стосуються іншого виду правовідносин.

Таким чином, відповідь Секретаріату Кабінету Міністрів України від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 має ознаки неправомірної відмови в наданні публічної інформації в розумінні частини другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому право розпорядника відмовити в задоволенні запиту обмежене вичерпним переліком підстав, визначених частиною першою статті 22 Закону.

Жодної з таких підстав у відповіді належним чином не наведено.

Крім того, у листі не зазначено порядку оскарження фактичної відмови в наданні інформації, що потребує перевірки на відповідність вимогам частини четвертої статті 22 Закону.

3. Неправомірна підміна законодавства про доступ до публічної інформації законодавством про звернення громадян

Обґрунтовуючи свою відповідь, Секретаріат Кабінету Міністрів України послався на недотримання мною вимог до оформлення первинних звернень від 20.08.2026 та 22.08.2026.

Проте зазначені обставини не стосуються юридичної природи та предмета запиту від 06.10.2026.

Правовідносини щодо розгляду звернень громадян і правовідносини щодо надання публічної інформації мають різний предмет правового регулювання та регулюються різними законами.

Мій запит від 06.10.2026 не містив вимоги повторно розглянути первинні звернення або вирішити порушені в них питання.

Я вимагав виключно надати інформацію про фактично вчинені Секретаріатом дії та відповідні документи.

Навіть у разі встановлення недоліків оформлення первинних звернень Секретаріат не звільняється від обов’язку надавати наявну публічну інформацію про їх надходження, реєстрацію, передачу на виконання, прийняті рішення та направлену кореспонденцію.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» роз’яснено необхідність розмежування звернень громадян і запитів на публічну інформацію залежно від їх змісту.

Отже, посилання Секретаріату на вимоги Закону України «Про звернення громадян» не може вважатися належним обґрунтуванням ненадання інформації за запитом від 06.10.2026.

Вважаю, що наведений підхід свідчить про фактичну підміну встановленої законом процедури доступу до публічної інформації іншою адміністративною процедурою.

4. Вибіркове застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583

У відповіді від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 Секретаріат Кабінету Міністрів України також послався на пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади».

При цьому зазначено, що Секретаріат не є розпорядником інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб.

Однак підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови прямо визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України є розпорядником інформації, отриманої або створеної ним під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, яка перебуває в його володінні.

Таким чином, у відповіді використано лише положення, що стосується інформації, яка потребує створення, без належної оцінки іншого положення тієї самої постанови, яке встановлює обов’язки Секретаріату як розпорядника інформації.

Звертаю увагу, що вимога надати копію вже створеного документа не є вимогою створити новий аналітичний документ.

Реєстраційні картки, резолюції, вихідні листи, доручення, повідомлення та отримані відповіді, якщо вони існують, є самостійними документами, які можуть бути предметом інформаційного запиту.

Навіть якщо окремі питання запиту вимагали певного узагальнення відомостей, це не звільняло Секретаріат від обов’язку надати інші наявні документи, запитувані окремими пунктами.

Отже, посилання на постанову № 583 не може саме по собі виправдовувати ненадання всіх запитуваних документів.

5. Необхідність перевірки суперечливих повідомлень Секретаріату Кабінету Міністрів України

Особливої уваги потребує співвідношення змісту двох офіційних листів Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У листі від 25.08.2026 № 24110/0/2-26 прямо зазначено, що обидва мої звернення опрацьовуються відповідним структурним підрозділом, а про результати їх розгляду мене буде поінформовано додатково.

Натомість у листі від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 зазначено, що ще 25.08.2026 мені направлено роз’яснення у зв’язку з недотриманням вимог до оформлення звернень.

За таких обставин залишається незрозумілим, чи були первинні звернення фактично прийняті до розгляду по суті, чи завершилося їх опрацювання направленням роз’яснень, чи здійснювалися після 25.08.2026 будь-які інші дії щодо їх розгляду.

Саме для встановлення зазначених обставин мною і було подано запит від 06.10.2026.

Однак замість надання відповідної документованої інформації Секретаріат повторно виклав обставини, пов’язані з оформленням первинних звернень.

Вважаю, що така відповідь не усуває порушеної правової невизначеності, а навпаки, позбавляє мене можливості встановити фактичні результати опрацювання моїх документів.

Зазначені обставини підлягають перевірці шляхом дослідження реєстраційних даних, службових резолюцій, матеріалів внутрішнього документообігу та вихідної кореспонденції Секретаріату.

6. Наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 КУпАП

Відповідно до частини другої статті 212-3 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, зокрема, за ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації у випадках, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Об’єктивна сторона відповідного адміністративного правопорушення може полягати не лише в повному ігноруванні інформаційного запиту, а й у наданні відповіді, яка за своїм змістом не забезпечує реалізації права на доступ до публічної інформації та відповідно до закону визнається неправомірною відмовою.

У цьому випадку наявні такі обставини:

1. Запит на публічну інформацію від 06.10.2026 був отриманий Секретаріатом Кабінету Міністрів України, що підтверджується його відповіддю від 09.10.2026 № 29799/0/2-26.
2. Запит містив одинадцять конкретних пунктів щодо надання інформації та електронних копій документів.
3. Секретаріат надав відповідь, яка переважно стосується порядку оформлення первинних звернень громадян, а не предмета інформаційного запиту.
4. Запитуваних копій документів не надано, а наявність чи відсутність більшості з них не встановлено у відповіді.
5. Передбачених частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» підстав для відмови в наданні відповідної інформації належним чином не наведено.

Наведене свідчить про наявність достатніх підстав для проведення перевірки з метою встановлення в діях або бездіяльності відповідальних посадових осіб Секретаріату Кабінету Міністрів України складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 КУпАП.

Відповідь підписана заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України Іваном СОПІГОЮ.

Водночас факт підписання документа сам по собі не визначає остаточно особу, відповідальну за порушення. Для належного вирішення питання про адміністративну відповідальність необхідно встановити посадових осіб, які здійснювали розгляд запиту, визначали правові підстави відповіді, готували, погоджували та ухвалювали рішення щодо її змісту.

Відповідно до статті 255 КУпАП уповноважені особи Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого наділені повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП, у межах визначеної законом компетенції.

Отже, вирішення питання про складення відповідного протоколу належить до передбачених законом процесуальних повноважень уповноважених осіб, а не є виключно питанням внутрішнього дисциплінарного реагування Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Наполягаю, щоб за результатами перевірки, у разі встановлення передбачених законом ознак і необхідних елементів складу правопорушення, щодо винної посадової особи було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 212-3 КУпАП з подальшим направленням матеріалів для розгляду уповноваженим судом.

Вважаю неприпустимим обмеження реагування виключно рекомендацією надати повторну відповідь без належного вирішення питання про адміністративну відповідальність.

7. Повноваження Уповноваженого щодо витребування документів та забезпечення незалежної перевірки

Відповідно до статті 101 Конституції України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Статтею 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачено право Уповноваженого ознайомлюватися з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримувати їх копії в органах державної влади.

Зазначені повноваження дозволяють провести перевірку не лише на підставі пояснень посадових осіб, дії яких оскаржуються, а й шляхом безпосереднього дослідження відповідних матеріалів.

Усі документи, необхідні для перевірки викладених обставин, створені або отримані Секретаріатом Кабінету Міністрів України чи повинні бути відображені в його системі документообігу, якщо відповідні дії фактично здійснювалися.

Зокрема, йдеться про звернення від 20.08.2026 та 22.08.2026, лист Секретаріату від 25.08.2026 № 24110/0/2-26, запит на публічну інформацію від 06.10.2026, відповідь від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 разом із додатками на 11 аркушах, а також інші матеріали їх реєстрації та опрацювання.

З огляду на те, що ця скарга подається через електронну платформу «Доступ до правди» (dostup.org.ua), яка не забезпечує належного долучення зазначеного комплекту документів, копії відповідних матеріалів до скарги не додаються.

При цьому мною наведено достатні ідентифікаційні дані всіх основних документів, включно з датами, реєстраційними номерами, найменуванням органу державної влади та посадовою особою, яка підписала оскаржувану відповідь.

У зв’язку з цим прошу Уповноваженого самостійно витребувати відповідні документи та матеріали у Секретаріату Кабінету Міністрів України в межах наданих законом повноважень.

Відсутність додатків не повинна перешкоджати перевірці, оскільки всі необхідні документи можуть бути точно ідентифіковані за відомостями, наведеними у цій скарзі.

Вважаю, що належний розгляд порушеного питання потребує не формального пересилання скарги до Секретаріату Кабінету Міністрів України, а самостійної перевірки обставин порушення мого права на доступ до публічної інформації.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 34, 40, 55, 101 Конституції України, статтями 1, 13, 14, 19, 22–24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статтями 13, 16, 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», частиною другою статті 212-3, статтями 254, 255, 256 КУпАП,

ПРОШУ:

1. Прийняти цю скаргу до розгляду та здійснити незалежну, повну і всебічну перевірку обставин порушення Секретаріатом Кабінету Міністрів України мого права на доступ до публічної інформації під час розгляду запиту від 06.10.2026.

2. Встановити, чи є відповідь Секретаріату Кабінету Міністрів України від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 неправомірною відмовою в наданні публічної інформації відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

3. Надати правову оцінку ненаданню відповідей по суті одинадцяти пунктів запиту від 06.10.2026, ненаданню електронних копій запитуваних документів та відсутності належного обґрунтування підстав їх ненадання.

4. Самостійно витребувати у Секретаріату Кабінету Міністрів України всі документи та матеріали, необхідні для встановлення фактичних обставин порушення, зокрема:

* звернення від 20.08.2026 та 22.08.2026 разом із матеріалами їх реєстрації та опрацювання;
* лист Секретаріату від 25.08.2026 № 24110/0/2-26;
* запит на публічну інформацію від 06.10.2026;
* відповідь Секретаріату від 09.10.2026 № 29799/0/2-26 з усіма додатками на 11 аркушах;
* реєстраційні картки, резолюції, доручення, вихідну кореспонденцію, документи щодо передачі матеріалів іншим державним органам та отримані від них відповіді;
* документи, на підставі яких зроблено висновок про невідповідність первинних звернень вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян»;
* матеріали підготовки, погодження та підписання відповіді від 09.10.2026 № 29799/0/2-26.

5. Витребувати письмові пояснення посадових осіб Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідальних за розгляд запиту від 06.10.2026, щодо причин ненадання запитуваної інформації, застосування законодавства про звернення громадян та посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583.

6. Встановити коло посадових осіб, які здійснювали розгляд запиту, готували, погоджували та підписували відповідь від 09.10.2026 № 29799/0/2-26, а також визначити їхні повноваження та відповідальність за допущені порушення.

7. У разі встановлення за результатами перевірки необхідних елементів складу адміністративного правопорушення — забезпечити складення уповноваженою посадовою особою Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представником Уповноваженого протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 212-3 КУпАП, стосовно винної посадової особи Секретаріату Кабінету Міністрів України та направлення відповідних матеріалів до суду для розгляду справи по суті.

8. Не обмежувати вирішення питання про адміністративну відповідальність винних посадових осіб формальним роз’ясненням законодавства або направленням рекомендацій щодо повторного розгляду інформаційного запиту.

9. У разі встановлення порушення мого права на доступ до публічної інформації вжити передбачених законодавством заходів реагування, спрямованих на його поновлення, зокрема щодо забезпечення надання Секретаріатом Кабінету Міністрів України повної та обґрунтованої відповіді на запит від 06.10.2026 з наданням наявних документів.

10. Перевірити правомірність застосування Секретаріатом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583 без урахування положень, які прямо визначають його статус як розпорядника інформації, отриманої або створеної ним під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

11. У разі встановлення порушень законодавства про доступ до публічної інформації розглянути питання про внесення відповідного акта реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та здійснення контролю за усуненням виявлених порушень.

12. У разі неприйняття рішення про складення протоколу за частиною другою статті 212-3 КУпАП надати окреме мотивоване обґрунтування такого рішення із зазначенням установлених фактичних обставин, результатів перевірки та конкретних правових підстав, які виключають складення протоколу.

13. Повідомити мене про результати розгляду цієї скарги, встановлені порушення, вжиті заходи реагування, посадових осіб, щодо яких здійснювалася перевірка, та результати вирішення питання про складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Окремо наголошую, що вимагаю належного вирішення питання про адміністративну відповідальність посадових осіб, оскільки саме по собі надання повторної відповіді на інформаційний запит не усуває факту раніше допущеного порушення законодавства і не виключає відповідальності за його вчинення.

Прошу не обмежувати розгляд цієї скарги отриманням формальних пояснень Секретаріату Кабінету Міністрів України без безпосереднього дослідження відповідних документів, встановлення фактичних обставин та надання їм належної правової оцінки.

Відповідь прошу надати в електронній формі на адресу електронної пошти, з якої направлено цю скаргу.

14.10.2026

Олександр Федорович ТАРАНЕНКО