Свавілля міністрів

Доброго дня Володимир Борисовичу!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію.
Вважаю за необхідне звернутися до Вас з попередженням щодо укладання договорів з обслуговування і ремонту зовнішніх та внутрішньо будинкових газорозподільних мереж. Останні 2 роки, господарська діяльність ПАТ «Дніпргаз» , суб’єкта природної монополії на ринку розподілу природного газу викликає серйозну стурбованість та багато запитань починаючи з встановлення загально будинкових лічильників, відключення житлових будинків від газу на необмежені строки з вигаданих , різноманітних причин, від наявності боргів «у когось», «аварійного стану чогось» та інших «якихось» причини, порушення державних проектів газифікації житлових будинків з подальшим руйнуванням ГРМ (багаторічна, безапеляційна акція з відключення газових проточних водонагрівачів, що призвело до дисбалансу споживання електроенергії , враховуючи застарілі ТП, електромережі та потужні електроприлади, які використовує побутовий споживач) та наполегливе перекладання власних обов’язків на суб’єктів господарювання, які не є сторонами взаємовідносин на ринку розподілу газу.
Багаторічна історія (з 2003 року) взаємовідносин ПАТ «Дніпрогаз» з житлово-експлуатаційними підприємствами міста, а зараз з управляючими компаніями дуже негативна. Повідомлення неправдивих відомостей про певні факти, обставини, події, умисне замовчування юридично значимої інформації, приховування інформації, множинне трактування та маніпуляції нормативно-правовими актами з боку ПАТ «Дніпрогаз», мовчазна підтримка з боку контролюючих органів, численні, безплідні наради з керівництвом ПАТ «Дніпрогаз», представниками міськради та «Держпраці» («Держгірпромнагляду»), судові позови ПАТ «Дніпрогаз» до житлово-експлуатаційних підприємств міста щодо примусового укладання господарських договорів з обслуговування зовнішніх та внутрішньо будинкових газорозподільних мереж призвели до свавілля та некерованості дій , частіше протизаконних з боку природної монополії.
Сьогодні, ПАТ «Дніпрогаз» нав’язливо наполягає на укладанні платних договорів щодо обслуговування РГМ в т.ч. внутрішньо будинкових мереж, укладення актів розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності з «ВЛАСНИКАМИ МЕРЕЖ» - управителями (різних форм власності), ОСББ , ЖБК, ОК ЖБК, аргументуючи нормами Кодексу ГРМ та іншими нормативно-правовими актами за рахунок споживачів або фінансування з бюджету міста. Зазначені вимоги є протизаконними з наступних підстав:
1. У відповідності до вимог чинного законодавства України, приватизація, оренда або в будь-який спосіб відчуження об’єктів газорозподільних систем державної форми власності, залишаються і по сьогоднішній день під законодавчою забороною. Складовими внутрішньобудинкової системи газопостачання є газопроводи, запірна арматура, квартирні прилади обліку газу (газові лічильники), газові прилади (побутові плити, водопідігрівачі, опалювальні котли), які знаходяться в помешканні (квартирі). До внутрішньобудинкової системи газопостачання яка є частиною ГРМ (газорозподільної мережі), відносяться фасадні газопроводи (лежаки, стояки, загальний будинковий вузол обліку газу) завдяки яким забезпечуються газом більше ніж 1 споживач. ЗУ «Про ринок природного газу»: «Газорозподільна система відноситься до технологічного комплексу, що складається з організаційно і технологічно пов’язаних між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.»
2. П.1, п.3 , ст 37 , глави 5, ЗУ «Про ринок природного газу»:
1 Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб’єктів господарювання державного сектору економіки.
3 Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.
Наголошую, до залишкової балансової вартості житлового фонду вартість ГРМ і внутрішньо будинкових мереж газопостачання не входить. На балансі зазначені мережі не обліковуються. Також відсутня будь яка технічна документація, інформація про довжину мереж, стан, наявність приладів, обладнання , включаючи первинні документи - проекти газифікації, Акти введення в експлуатацію газифікованих об’єктів житлового фонду, деталізованих Актів приймання-передачі газових мереж тощо.
Управителі (різних форм власності), ОСББ , ЖБК, ОК ЖБК та індивідуальні споживачі не є власниками зазначених мереж, мережі не знаходяться у зазначених осіб на праві господарського відання або користування.

Про право державної власності ГРМ говорять офіційні документи: Звіти НКРЕ КП 2015-2017р.р. , Річна інформація емітента цінних паперів за 2016 рік і надають загальну інформацію щодо структури власності газорозподільних мереж:
«Оператори газорозподільних систем
Відповідно до наявної інформації близько 75 % газорозподільних мереж перебувають у власності держави, близько 13 % газорозподільних мереж - у комунальній власності, близько 12 % газорозподільних мереж - у приватній власності (6 % у власності газорозподільних підприємств і 6 % - у інших фізичних та юридичних осіб). Графічно розподіл за структурою власності газорозподільних підприємств наведено на рис. 3.3.9.

Рис. 3.3.9 Структура власності газорозподільних систем» , з якої вбачається, що лише 13% ГРМ по всій Україні мають статус комунальної власності, 6% приватної власності Операторів ГРМ і 6% приватна власність інших юридичних/фізичних осіб.
а Акт планової перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ ПАТ «Дніпрогаз» № 45 від 18.04.2016 року, складений комісією з перевірки НКРЕ КП під головуванням Трифонова Д.В. (у доступі на сайті НКРЕ КП) надає розлогу інформацію про перелік державного майна , яке експлуатує ПАТ «Дніпрогаз» в т.ч. внутрішньо будинкові розподільчі мережі (Таблиця 1 , пункт 6) з визначенням довжини зазначених мереж. Також в Акті зазначено відсутність безхазяйних ГРМ (копія витягу додається).

На початку 2017 року питання подальшого використання державних мереж для забезпечення розподілу, було врегульовано КМУ, шляхом прийняття постанови № 95. Таким чином, на сьогоднішній день правовідносини , щодо надійної та безпечної експлуатації, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, яку експлуатує Оператор ГРМ – ПАТ «Дніпрогаз» на законних підставах, повинні були врегулюватися між органом управління державним майном (Міненерговугілля) та операторами систем розподілу газу.
Але, Договори не укладені, а міністри Міненерговугілля та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства вирішили інакше. Наказом Міненерговугілля № 250 від 10.05.2018 скасовано Наказ № 35 від 30.07.1997 «Про затвердження «Положення про порядок проведення технічного обслуговування внутрішньобудирнкових систем газопостачання жилих будинків , громадських закладів, підприємств побутового та комунального пртзначення»». Наказом від 27.07.2018 № 190 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання включено до обов’язкового переліку робіт витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території . Враховуючи це, правове свавілля, ПАТ Дніпрогаз на своїй офіційній сторінці розмістив оголошення про те, що технічне обслуговування ВБСГ буде відбуватися виключно за договорами з власниками та балансоутримувачами житла на умовах вільного ринку !!!
Кодекс газорозподільних систем не є законом і не може мати переваг у застосуванні порівняно із приписами Закону України «Про ринок природного газу» і управління державним майном, що має загальнодержавне значення, як це визначено законом (відносно систем розподілу газу), має враховувати перш за все забезпечення його належного технічного стану Оператором ГРМ.
На підставі викладеного наголошую ,що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності ГРМ повинна бути визначена правом державної власності на підставі договору між Оператором ГРМ – ПАТ «Дніпрогаз» та органом управління державним майном - Міненерговугілля. Тобто послуга з розподілу та постачанню природного газу надається безпосередньо споживачам на підставі Закону України «Про ринок природного газу» та затверджених Типових договорів з розподілу та постачанню природного газу.

Враховуючи викладене і те, що ціна 1 м3 газу не відповідає вимогам ЗУ «Про ціни і ціноутворення» , а тариф встановлений НКРЕ КП економічно необґрунтований із-за розірвання єдиного технологічного процесу від виробника до споживача (включаючи прибуток та інвестиційні складові), вимагаю надати роз’яснення щодо прийняття вищезазначених нормативно-правових актів міністерствами. Які саме підстави та обґрунтування спонукали міністрів до прийняття протизаконних актів, які породжують корупційні схеми та отримання надприбутків монополіями?

З повагою,

Ганна м. Дніпро