Вартість та кількість держмайна - квартир та іншого, поставленого на баланс ДП УСТФ"Укртелефільм" в результаті розслідування НАБУ.

Держслужба НАБУ блокує запит на публічну інформацію щодо результатів розслідування ! Чому?

Все, що треба знати по "розслідуванню вкрадених цифр на папері у 2017 році", зазначено в наведеному частково судовому розгляді:"ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.04.2018Справа № 910/2692/18Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» про забезпечення позову у справі №910/2692/18

за позовом Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодокс»

про визнання договору та додаткової угоди недійсними,

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодокс» про визнання недійсним договору з усіма додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що 12.06.2017 між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13, а 19.12.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду НОМЕР_21 до вказаного договору купівлі-продажу..

Судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на об'єкти нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, зареєстровано за іншими особами, відмінними від відповідача (за іншими фізичними та юридичними особами).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на деякі об'єкти нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, зареєстровано за іншими особами, відмінними від відповідача, до дати укладення між позивачем та відповідачем оспорюваного Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017, зокрема на квартиру НОМЕР_23 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_21 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_22 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_24 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_25 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_26 - 27.12.2013, на квартиру НОМЕР_27 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_28 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_29 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_30 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_31 - 30.12.2013, на квартиру НОМЕР_32 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_33 - 09.09.2016, на квартиру НОМЕР_34 - 09.09.2016, на нежитлове приміщення НОМЕР_35 - 09.09.2016. на нежитлове приміщення НОМЕР_36 - 09.09.2016, на нежитлове приміщення НОМЕР_37 - 09.09.2016, на нежитлове приміщення НОМЕР_38 - 09.09.2016, на нежитлове приміщення НОМЕР_39 - 09.09.2016, на нежитлове приміщення НОМЕР_40 - 09.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_41 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_42 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_43 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_44 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_45 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_46 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_47 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_26 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_48 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_49 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_50 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_51 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_52 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_53 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_54 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_55 - 11.02.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_56 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_57 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_58 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_59 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_60 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_61 - 04.07.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_62 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_63 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_64 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_65 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_66 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_70 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_71 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_67 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_68 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_30 - 01.09.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_69 - 07.07.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_72 - 20.06.2016, на машиномісце у підземному паркінгу НОМЕР_73 - 01.09.2016.

Наведені обставини (реєстрація права власності на вказані об'єкти нерухомості за іншими особами до дати укладення між сторонами оспорюваного договору про перехід до відповідача майнових прав на об'єкти нерухомості) свідчать про те, що позивачем не доведено, що відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Лодокс») набув прав власності на вказані об'єкти нерухомості на підставі оспорюваного Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 та що саме відповідачем вчинялись будь-які дії щодо відчуження вказаних об'єктів нерухомості.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на всі інші об'єкти нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, зареєстровано за іншими особами, відмінними від відповідача, після дати укладення між позивачем та відповідачем оспорюваного Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (з урахуванням додаткової угоди), а саме право власності на квартиру № НОМЕР_1 - зареєстровано 15.03.2018, на квартиру № НОМЕР_2 - 15.02.2018, на квартиру № НОМЕР_3 - 29.01.2018, на квартиру № НОМЕР_4 - 30.01.2018, на квартиру № НОМЕР_5 - 30.01.2018, на квартиру № НОМЕР_6 - 29.01.2018, на квартиру № НОМЕР_12 - 16.02.2018, на квартиру № НОМЕР_13 - 16.02.2018, на квартиру № НОМЕР_14 - 06.04.2018, на квартиру № НОМЕР_15 - 16.02.2018, на квартиру № НОМЕР_16 - 16.02.2018, на квартиру НОМЕР_17 - 16.02.2018, на квартиру № НОМЕР_18 - 16.02.2018, на квартиру НОМЕР_19 - 16.02.2018, на нежитлове приміщення № НОМЕР_11 - 02.02.2018, на машиномісце у підземному паркінгу № НОМЕР_20 - 05.10.2017.

При цьому, судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_11 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 01.02.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 02.02.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_10 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_9 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_8 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_7 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_6 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_5 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу вказаний об'єкт нерухомості був проданий ОСОБА_1 (право власності зареєстровано за ОСОБА_1М.); право власності на квартиру № НОМЕР_4 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ОСОБА_2 (право власності зареєстровано за ОСОБА_2.); право власності на квартиру № НОМЕР_10 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_3 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ТОВ «Бартіон Груп» (право власності зареєстровано за ТОВ «Бартіон Груп»); право власності на квартиру № НОМЕР_2 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ОСОБА_2 (право власності зареєстровано за ОСОБА_3.); право власності на квартиру № НОМЕР_1 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю «Лодокс» на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017 (державна реєстрація прав проведена 26.01.2018) та в подальшому на підставі Договору купівлі-продажу від 29.01.2018 вказаний об'єкт нерухомості був проданий ОСОБА_1 (право власності зареєстровано за ОСОБА_4.).

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Лодокс») набув права власності на квартиру № НОМЕР_1, на квартиру № НОМЕР_2, на квартиру № НОМЕР_3, на квартиру № НОМЕР_4, на квартиру № НОМЕР_5, на квартиру № НОМЕР_6, на квартиру № НОМЕР_7, на квартиру № НОМЕР_8, на квартиру № НОМЕР_9, на квартиру № НОМЕР_10, на нежитлове приміщення № НОМЕР_11 на підставі укладеного між позивачем та відповідачем оспорюваного Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017.

Однак, наразі (на час розгляду судом даної заяви) власниками всіх об'єктів нерухомості, щодо яких позивач просить суд забезпечити позов (в тому числі тих, щодо яких наявні докази набуття відповідачем права власності на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 28/1-13 від 12.06.2017) є інші особи (юридичні та фізичні особи), які не є відповідачами у даній справі, а відомості щодо зареєстрованого за відповідачем права власності на вказані об'єкти нерухомості станом на дату розгляду заяви судом матеріали заяви не містять.

Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов'язаний забезпечити збалансованість інтересів не лише сторін спору, а й інших осіб, які не беруть участі у справі, запобігти порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи встановлені судом обставини, що станом на дату розгляду судом заяви про забезпечення позову власниками об'єктів нерухомості, щодо яких позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, є інші особи, відмінні від відповідача, зокрема після укладення між сторонами оспорюваного договору об'єкти нерухомості (право власності на які були зареєстровані за відповідачем) були відчужені відповідачем на користь третіх осіб (які не відповідачами у справі), суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, які позивач просить суд вжити у даній справі, - не зможуть забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в контексті заявленого позивачем способу захисту (визнання недійсним договору). При цьому, як вже було зазначено судом, суд вирішує питання щодо визначення можливих наслідків невжиття заходів забезпечення у формі істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача (необхідна умова для застосування заходів забезпечення позову), виключно в межах заявлених позовних вимог, тобто в межах способу захисту (предмету позову), з яким позивач звернувся до суду (має намір звернутись), з огляду на приписи ст. 5, ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, заявлені позивачем заходи забезпечення позову (у випадку вжиття їх судом) призведуть до порушення права власності третіх осіб (фізичних та юридичних осіб), які наразі є власниками об'єктів нерухомості відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, та не є відповідачами у даній справі. Таким чином, вжиття таких заходів забезпечення позову призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, тобто матиме місце порушення справедливого балансу між інтересами позивача та правами інших осіб, які не беруть участі у справі.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» про забезпечення позову у справі №910/2692/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у забезпеченні позову Української студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лодокс» у справі №910/2692/18.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.М. Отрош

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/14815/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства "УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ФІЛЬМІВ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ" (02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15, код ЄДРПОУ 02841347)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бартіон ГРУП" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, код ЄДРПОУ 40947810)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача

1) Держаний комітет телебачення та радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, код ЄДРПОУ 00013936)

2) Національне антикорупційне бюро України (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, буд.3, код ЄДРПОУ 39751280)

3) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дубенко Карина Євренівна (01001, вул. Прорізна, буд. 3, офіс 36)

про витребування об`єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ФІЛЬМІВ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бартіон ГРУП" про витребування у останнього об`єктів нерухомого майна, зокрема:

1) 1- кімнатну квартиру № 324- А, загальна площа (кв.м): 46.8, житлова площа (кв.м): 17.9, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

2) 2-кімнатну квартиру № 324-Б, загальна площа (кв.м): 94.7, житлова площа (кв.м): 58.9, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А;

3) 2- кімнатну квартиру № 332-Б, загальна площа (кв.м): 95.5, житлова площа (кв.м): 58.6, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А;

4) 3- кімнатну квартиру № 359, загальна площа (кв.м): 125.5, житлова площа (кв.м): 61, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

5) 2- кімнатну квартиру № 380-А,загальна площа (кв.м): 83.9, житлова площа (кв.м): 54.4, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

6) 1- кімнатну квартиру № 380-Б,загальна площа (кв.м): 58.3, житлова площа (кв.м): 21.6, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

7) 2- кімнатну квартиру № 396-А, загальною площею (кв.м): 83.6, житлова площа (кв.м): 54.2, Київ, яка розташована за адресою: 02002,вул.. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

8) 1- кімнатну квартиру № 396-Б, загальною площею (кв.м): 58.5, житлова площа (кв.м): 21.9, яка розташована за адресою: 02002,вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А ;

9) 3- кімнатну квартиру № 527, загальною площею (кв.м): 123, житлова площа (кв.м): 61.2, яка розташована за адресою: 02002, м. Київ, вул. Туманяна, 15- А;

10) нежитлове приміщення № 649, загальна площа (кв.м): 178.1, яке розташоване за адресою: 02002, вул. Туманяна Ованеса, будинок 15-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2020 позов Державного підприємства "УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ФІЛЬМІВ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, а саме шляхом:

- подання заяви про усунення недоліків позовної заяви, до якої додати документально підтверджені відомості про вартість спірного майна станом на дату реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бартіон ГРУП" права власності на спірні об`єкти нерухомого майна;

- надання доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.4 ст. 116 ГПК України).

При цьому, заявником не надано суду у визначений строк жодних документів на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків поданої заяви у справі № 910/14815/20.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 4 ст. 174 ГПК України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.7 ст. 174 ГПК України).

Судом встановлено, що заявником в межах визначеного строку не усунені вказані судом недоліки позовної заяви.

Враховуючи викладене, позовна заява Державного підприємства "УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ФІЛЬМІВ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бартіон ГРУП" про витребування об`єктів нерухомого майна підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 116, 118, 162, 164, 174, 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства "УКРАЇНСЬКА СТУДІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ ФІЛЬМІВ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ" повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Дата підписання 21.10.2020

Суддя І.О. Андреїшина

У вищенаведеній ухвалі від 21.10.2020 йдеться про дві квартири за номерами 359 та 527, інші чотири (4) квартири розділені на номери А і Б це 324, 332, 380, 396 для створення враження збільшеної кількості державного майна... Але- це тільки п'ять квартир ( 359, 527, 324,380,396 та половина 332 за номером Б) і одне нежитлове приміщення 649.!!! А де ті 24 квартири та 36 паркомісць вартістю більше 80 000 000 про які так гучно заявляло НАБУ !

ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ( офіційного сайту НАБУ) від 28.09.2020

Передумови початку розслідування

У другій половині січня 2018 року до НАБУ надійшла заява працівників ДП «Укртелефільм», у якій вони виклали своє бачення корупційної схеми щодо заволодіння майновими правами. Близько двох тижнів тривала інформаційно-аналітична робота, збиралися додаткові матеріали для внесення відомостей до ЄРДР. 12 лютого 2018 року розпочате розслідування кримінального провадження.

Ключові події

12 лютого 2018 року — початок розслідування.

6 лютого 2019 року — повідомлення про підозру трьом особам.

16 квітня 2019 року — оголошено в міжнародний розшук четвертого підозрюваного.

26 квітня 2019 року — завершення розслідування стосовно 3 осіб.

7 листопада 2018 року — рішенням Господарського суду міста Києва визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між ДП «УСТФ «Укртелефільм» та ТОВ «Лодокс».

21 лютого 2019 року — Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Лодокс» на рішення господарського суду міста Києва. Рішення набрало законної сили.

27 вересня 2019 року — справу щодо завдання збитків «Укртелефільму» скеровано до суду.

На мою е-пошту надійшла відповідь від НАБУ датована 12.03.2021 за номером 04-188/7720.... НАБУ повідомляє що НЕ Є розпорядником інформації щодо вартості державного майна- квартир, паркомісць та іншого, поставленого на баланс ДП "УСТФ "Укртелефільм" в результаті закінченого ними досудового розслідування !!! "Одночасно роз'яснюємо, що зазначені дії / повернення на баланс ДП держ.майна/ відбуваються не внаслідок досудового розслідування у кримінальному провадженні, а шляхом здійснення підприємством господарської діяльності"...Нагадуємо про кримінальну відповідальність про розголошення за розголошення відомостей досудового розслідування !!!" ДОВІДКА з ОФІЦІЙНОГО САЙТУ НАБУ: "Справа «Укртелефільму»
Укртелефільм Стаття розслідування
28.09.2020 10:21

Справа «Укртелефільму» — кримінальне провадження за фактом завдання 68,72 млн грн збитків державному підприємству «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі — ДП «Укртелефільм»).
Зміст

68,72 млн грн збитків
4 підозрюваних
12+ місяців тривало досудове розслідування
обсяг матеріалів провадження — 33 томи
40+ свідків допитано
10+ судових експертиз
20+ слідчих оглядів вилучених речей та документів
за клопотанням НАБУ суд наклав арешти на предмет злочину (67 об’єктів нерухомості у Києві) на речові докази та майно підозрюваних
Цікаво знати
Балансова вартість усіх активів «Укртелефільму» перед укладанням договору становила майже 54 млн грн, а активів, які стали предметом злочину (67 об’єктів) — 42,5 млн грн, тобто вони становили 80% всіх активів ДП."............................... МІЙ ВИСНОВОК з ВІДПОВІДІ НАБУ.... НАБУ НЕ БУДЕ КОНТРОЛЮВАТИ ПОВЕРНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА -КВАРТИР , ПАРКОМІСЦЬ, ОФІСНИХ ПЛОЩ, НА БАЛАНС ДП "УСТФ "УКРТЕЛЕФІЛЬМ"!!! ...
Завданням НАБУ було офіційно заявити про збитки ДП "УСТФ "Укртелефільм" у формулюванні - належало, яке не надає конкретних відповідей на питання : ЧИ ЗНАХОДИЛОСЬ ДЕРЖАВНЕ МАЙНО вартістю 68,7 мільйонів гривень на БАЛАНСІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА? ЧИ БУДЕ ЦЕ МАЙНО ПОВЕРНЕНЕ НА БАЛАНС? СУД триває вже 18 місяців !!!

10 червня 2021 року генеральний директор ДП Укртелефільм АвраховТ.Г. в судовому засіданні ВАКС намагався зняти арешт на державне майно 11 квартир , 6 службових приміщень та 30 гаражів (паркомісць) до вироку суду у справі НАБУ проти організаторів схеми по розкраданню 24 квартир та 36 паркомісць державного майна у 2017-2018 роках... Слід звернути увагу на те, що все це державне майно НЕ увійшло до Акту аудиту державного підприємства, складеного у серпні 2019 року та ніколи не знаходилось на балансі державного підприємства студія Укртелефільм. Також встановлено госп. судом, що всі права власності на державне майно - 24 квартири, 36 паркомісць, 6 нежитлових приміщень- зареєстровано за покупцями у 2016 році та пізніше. Отже, державний службовець Аврахов Т.Г. діє в інтересах приватних осіб, намагаючись зняти арешт з державного майна до закінчення судового розгляду і оголошення вироку підозрюваним. Нагадую, що ще 56 квартир державного майна продані та роздані як хабарі у 2008-2015 роках директором ТОВ Орендне підприємство "Укртелефільм" Аніщенком , який незаконно діяв від імені керівника ДП Укртелефільм з 2004 року. Уточнюю, що для будівництва будинку було незаконно знесено три цехи цілісного-майнового комплексу ДП УСТФ Укртелефільм без дозволу Фонду держмайна та Актів обстеження. Державний герб України
Справа № 991/476/19

Провадження 1-кп/991/82/19

УХВАЛА

Іменем України

10 червня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді Білоус І.О.,

суддів: Кравчука О.О., Крука Є.В.,

секретаря судового засідання Манохіної О.Є.

за участі:

прокурора Кричуна В.В.

представників потерпілого Аврахова Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, проживає на АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Тернополя, проживає на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Гопчиця Київської області, проживає на АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст клопотання і позиції учасників судового провадження.

18 травня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі - ДП «УСТФ «Укртелефільм») - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на вказані об`єкти, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року накладено арешт на перелічені вище об`єкти нерухомості під час досудового розслідування кримінального провадження №52018000000000098 від 12 лютого 2018 року та заборонено відчужувати, розпоряджатись таким майном юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ними дії, що пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.

Правовою підставою для скасування арешту представник потерпілого Аврахов Т.Г. зазначає абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, а саме, відсутність потреби в застосуванні арешту майна в частині, що визначена в клопотанні.

Обґрунтовуючи вказані доводи представник потерпілого перелічив у клопотанні судові рішення у господарській та адміністративній справах, якими з-поміж іншого, скасовано реєстрацію прав власності третіх осіб на нерухоме майно, яке є речовим доказом у цьому провадженні та визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав, укладений між ДП «УСТФ «Укртелефільм» і ТОВ «Лодокс». На підставі цього, представник потерпілого Аврахов Т.Г. зазначив, що особи, які протиправно заволоділи майном ДП «УСТФ «Укртелефільм», більше не є його власниками, а тому не можуть володіти, котируватись та розпоряджатись об`єктами нерухомого майна. З цих підстав представник потерпілого вважав, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Окрім того, щодо ряду об`єктів, станом на дату звернення з клопотанням до суду ДП «УСТФ «Укртелефільм» ведеться робота щодо їх витребування з чужого незаконного володіння, а тому, встановлена ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, заборона вчиняти дії, що пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно перешкоджає у реєстрації законного права за ДП «УСТФ «Укртелефільм».

У судовому засіданні представник потерпілого Аврахов Т.Г. підтримав заявлене ним клопотання та просив частково скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на вказані об`єкти.

Прокурор Кричун В.В. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення цього клопотання та просив суд з вказаних у ньому підстав скасувати арешт майна на зазначені вище об`єкти нерухомості та дозволити державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за ДП «УСТФ «Укртелефільм» на перелічені вище об`єкти.

1.Оцінки та мотиви суду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд уважає, що клопотання представника потерпілого Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту нерухомого майна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перш за все суд звертає увагу на те, що предметом його розгляду раніше вже було аналогічне за змістом клопотання (з певними не значними відмінностями в прохальній частині) представника потерпілого - ДП «УСТФ «Укртелефільм» - адвоката Большакова Д.В. про часткове скасування ухвали Солом`янського районного суду м. Києва, справа № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року в частині накладеного арешту майна на ті ж самі об`єкти нерухомості, розташовані за адресою АДРЕСА_4 .

За результатом розгляду, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 лютого 2021 року відмовлено у його задоволенні. Під час ухвалення вказаного рішення участь в судовому засіданні разом із заявником брав представник потерпілого Аврахов Т.Г. , який був обізнаний про зміст доводів та результат розгляду.

Не дивлячись на те, що з часу винесення ухвали від 16 лютого 2021 року пройшло незначний проміжок часу (менше чотирьох місяців), та за відсутності нових обставин при дослідженні доказів у кримінальному провадженні № 52019000000000355, які б могли вплинути на прийняття судом іншого рішення, представник потерпілого Аврахов Т.Г. подав клопотання, яке за своїм змістом є аналогічним розглянутому раніше клопотанню Большакова Д.В .

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не передбачає права суду визнавати зловживанням права факт повторного подання клопотання про скасування арешту майна після вирішення судом клопотання того самого змісту.

Водночас, положення норми ч. 5 ст. 9 КПК України надають право суду у своїй діяльності використовувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішенні від 01 липня 2014 року у справі «S.A.S. проти Франції», де у п. 66, визначено, що «зловживання правом» - це шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.

У цьому аспекті суд звертає увагу, що подача представником потерпілого Авраховим Т.Г. клопотання про часткове скасування арешту майна, яке є аналогічним за змістом раніше розглянутому клопотанню адвоката Большакова Д.В. призвело до того, що суд, витрачаючи процесуальний час, мав повторно розглядати ті самі доводи, які вже були предметом його розгляду. Очевидно, що вказані обставини негативно вплинули на розгляд кримінального провадження у розумні строки, оскільки вказаний час суд міг використати на дослідження доказів у справі.

По суті заявленого клопотання представника потерпілого Аврахова Т.Г. , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, аналіз кримінального процесуального закону дозволяє виокремити дві підстави для скасування арешту - відсутність потреби в його подальшому застосуванні та накладення арешту необґрунтовано.

Як слідує з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, метою накладення арешту на майно визначено запобігання можливості передачі майна, забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Метою застосування арешту, згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що вони у листопаді-грудні 2017 року разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами на підставі підроблених документів переоформили на ТОВ «Лодокс» за заниженою ціною майнові права ДП «УСТФ «Укртелефільм» на 24 квартири, АДРЕСА_5 , чим завдали матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме недоотриманого доходу на загальну суму 68 720 460,00 грн.

Таким чином, об`єкти, на які накладено арешт ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, є предметом злочину, їх визнано речовими доказами, а тому суд вважає, що арешт накладено обґрунтовано, а потреба у збереженні такого арешту майна залишається.

Окрім цього, зміст ч. 1 ст. 170 КПК України передбачає тимчасове позбавлення за ухвалою суду права на 1) відчуження, 2) розпорядження та/або 3) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. У зв`язку з наведеним, суд на виконання вимог ч. 1 ст. 2 КПК України, дотримуючись належної правової процедури, уповноважений вирішувати питання про скасування/часткове скасування заборони 1) відчуження та/або 2) розпорядження та/або 3) користування майном. У зв`язку з наведеним, суд не вбачає можливим вирішити питання про скасування арешту в частині і у спосіб, у який просить заявник, з огляду на вичерпний перелік складових такого права, перелічених у ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Крім цього, суд звертає увагу, що арешт на нерухоме майно, зазначене у клопотанні Аврахова Т.Г. , накладено в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000098 від 12 лютого 2018 року.

Судом встановлено, що із кримінального провадження № 52018000000000098 від 12 лютого 2018 року під час досудового розслідування виділено матеріали в окреме провадження та присвоєно № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року. По закінченню досудового розслідування провадження № 52019000000000355 від 26 квітня 2019 року направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

На даний час в ході судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судом досліджено постанови детектива Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про визнання речовими доказами 71 об`єкт нерухомого майна.

Рішення щодо речових доказів відповідно до пп. 1, 2 ч. 4 ст. 374 КПК України зазначається у вироку суду, яке приймається у нарадчій кімнаті.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що судовий розгляд у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нині триває. Долю речових вказаних вище речових доказів судом буде вирішено в нарадчій кімнаті при винесенні остаточного рішення у справі, яке після набрання чинності буде виконано, у тому числі, в частині арешту, накладеного на об`єкти нерухомості.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що представником потерпілого Авраховим Т.Г. у заявленому клопотанні не наведено достатніх підстав уважати, що на цей час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту речових доказів (предмету злочину), на які ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року накладено арешт, а тому підстави для задоволення його клопотання відсутні.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. При вирішенні питання про накладення арешту майна суд також може встановити заборону або обмеження користування, розпорядження майном, у випадку, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

При накладенні арешту ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року на нерухоме майно судом встановлено заборону відчужувати, розпоряджатись таким майном юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ним дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене майно.

Отже, заборона вчиняти з дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на нерухоме майно, визначене в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/14440/18 від 12 червня 2018 року, є забезпечувальним елементом, похідним від арешту майна.

Кримінальний процесуальний закон не передбачає такої можливості, як скасування заборони вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) нерухомого майна. Вирішення питання про скасування вказаної заборони нерозривно пов`язане із вирішенням судом питання про скасування арешту майна, як похідне від нього.

Обґрунтовуючи це рішення, суд також ураховує також і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка регулює втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, в п. 195 рішення у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, зробив висновок, що, для того, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: 1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, 2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, 3) має забезпечувати справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами. Крім того, в п. 203 цього рішення, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Вищевказане свідчить про те, що потреби на стадії досудового розслідування виправдовували такий ступінь втручання у права відчуження та розпорядження майном, про яке йдеться у поданому клопотанні.

За вказаних обставин, певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

З урахуванням викладеного, суд на цій стадії розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для часткового скасування арешту на перелічені у клопотанні представника потерпілого об`єкти, розташовані за адресою АДРЕСА_4 .

Керуючись статтями 174, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілого - Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» - Аврахова Т.Г. про часткове скасування арешту майна на об`єкти нерухомості, за адресою АДРЕСА_4 , а саме: квартири (11 шт.) - № 1, 25, 29, 65, 162, 172, 235, 237, 249, 281, 299; нежитлові приміщення (6 шт.) - № 643, 644, 645, 651, 652, 653; гаражі (30 шт.) - № 131, 132, 134, 136, 138, 139, 157, 158, 165, 166, 167, 201, 202, 203, 204, 205, 220, 222, 223, 230, 234, 237, 239, 240, 241, 242, 254, 256, 258, 260 шляхом скасування заборони будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти дії, пов`язані з проведенням державної реєстрації права власності за Державним підприємством «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на вказані об`єкти, у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000355 стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: Білоус І.О.

Судді: Кравчук О.О.

Крук Є.В.