Використання бюджетних коштів 2
Доброго дня!
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Гарантія права на інформацію забезпечується обов’язком органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як розпорядників інформації, оприлюднювати інформацію, яка була отримана або створена в процесі їхньої діяльності згідно зі статтями 3, 4, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому згідно зі статтею 19 зазначеного закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. ч. 1 – 2 ст. 13 Закону публічною інформацією є:
1) уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень;
2) інформація про використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з бюджету;
Пленум ВАСУ роз'яснив, що законодавство не встановлює обов'язку розпорядника публічної інформації ідентифікувати запитувача, а тому до запиту не додаються документи, що засвідчують особу. При вирішенні питання про надання інформації значення має не особа запитувача й обставини його життя, а те, що конкретна інформація розкривається необмеженому колу осіб. Ця сама позиція викладена у роз’ясненнях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Наголошую, що згідно з ч.6 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» відстрочка допускається в тому разі, коли запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили (воєнні дії є обставинами непереборної сили), проте виходячи з положень Конституції, а також згідно рекомендацій юристів та фахівців Програми розвитку ООН, непереборна сила не виникає автоматично у зв’язку із підписанням Указу про введення воєнного стану або подовженням дії цього правового режиму, адже запровадження воєнного стану є наслідком. У випадку неможливості виконання обов’язку надати відповідь на запит про публічну інформацію повинні існувати конкретні обставини (мобілізація відповідальних працівників, відсутність у розпорядника технічної можливості (немає зв’язку, доступу через руйнування приміщення). І у разі зникнення таких обставин та відновлення нормальної роботи, у розпорядника автоматично відновлюється також обов’язок надати відповідь на усі запити, що накопичилися за цей час. Підсумовуюче наведене, правовий режим воєнного стану не може автоматично використовуватися приводом для відстрочки або відмови у наданні відповіді на запит до публічної інформації.
З урахуванням статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також керуючись нормами чинного законодавства України, прошу надати публічну інформацію:
- копії наказів про преміювання працівників апарату Міністерства освіти і науки України, за 2025 рік (в електронному вигляді).
- копії наказів про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівників апарату Міністерства освіти і науки України за 2025 рік (в електронному вигляді).
Звертаю увагу, що відповідно до роз'яснень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Законом України «Про доступ до публічної інформації» передбачено випадки, коли інформація повинна надаватись на запити безоплатно.
Це, зокрема, такі випадки:
Розпорядник не затвердив розмір відшкодування витрат на копіювання та друк
документів.
Запитувач просить надати документ у електронному форматі. При цьому
такий документ має існувати у електронному форматі або у розпорядника
інформації відповідно до його компетенції наявний обов’язок переведення такої
інформації в електронний формат.
Запитувач просить інформацію про себе.
Запитувана інформація становить суспільний інтерес.
Запитувач просить надати йому інформацію (ознайомитись) у приміщенні розпорядника.
Звертаю увагу на постанову Пленуму ВАСУ: «Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
З повагою,
Олександр Олександрович Обуренний
ЗАПИТ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ
та скарга щодо незаконної відмови в наданні інформації
Відповідно до статей 5, 19 та 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» повторно звертаюся із запитом на публічну інформацію та одночасно заявляю скаргу на незаконні відмови, надані Міністерством освіти і науки України у відповідях:
від 24.12.2025 № ЗПІ-О-1940/0-25;
від 31.12.2025 № ЗПІ-О-1954/0-25;
від 05.01.2026 № ЗПІ-О-15/0-26 та № ЗПІ-О-16/0-26.
1. Суть запиту
Прошу надати публічну інформацію, що вже створена та перебуває у володінні МОН, а саме:
Перелік працівників апарату Міністерства освіти і науки України, яким упродовж 2025 року здійснювалось нарахування та виплата премій, із зазначенням сум таких виплат.
Перелік працівників апарату Міністерства освіти і науки України, яким упродовж 2025 року було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із зазначенням сум таких виплат.
Копії усіх наказів про преміювання працівників апарату Міністерства освіти і науки України за 2025 рік (в електронному вигляді)
Копії усіх наказів про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівників апарату Міністерства освіти і науки України за 2025 рік (в електронному вигляді)
2. Щодо незаконності попередніх відмов
У наданих раніше відповідях МОН відмовило у задоволенні запиту, посилаючись на те, що запитувана інформація нібито потребує «узагальнення, аналітичної обробки та створення нової інформації».
Зазначена позиція є юридично неправомірною з таких підстав.
2.1. Судова практика є обов’язковою для врахування
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29 вересня 2016 року:
якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана та надана без значних інтелектуальних зусиль (зокрема без проведення додаткового змістовного аналізу), така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
Запитувана інформація про премії та матеріальну допомогу:
є задокументованою;
міститься в бухгалтерських та кадрових документах;
не потребує оціночного аналізу або створення нових відомостей.
Отже, її зведення у перелік не є створенням нової інформації, а є публічною інформацією і надання її є обов’язком розпорядника публічної інформації.
2.2. Вимога «уточнити реквізити документів» є незаконною
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач не зобов’язаний знати реквізити внутрішніх документів розпорядника.
Покладення на запитувача обов’язку визначати номери бухгалтерських або кадрових документів фактично створює непередбачену законом перешкоду в реалізації права на доступ до публічної інформації.
3. Вимоги запитувача
У зв’язку з викладеним прошу:
Надати запитувану публічну інформацію у повному обсязі у строки, визначені законом.
При підготовці відповіді врахувати правову позицію, викладену в Постанові Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016.
У разі повторної відмови - надати вмотивоване рішення із чітким зазначенням норм закону, які прямо забороняють надання саме цієї інформації, із урахуванням судової практики.
З повагою,
Олександр Олександрович Обуренний



