З А П И Т №315дп -17щодо_скарги3-17

Від: Щербата Анастасія Віталіївна
До: Офіс Президента України
Запит було відхилено Офіс Президента України.

Доброго дня!

21.02.17 я звернулася особисто до п. Порошенка П.О., Президента України, зі скаргою №3-17 про винищування владою українського народу. За відсутності, всупереч закону, оприлюднення електронної адреси Адміністрації Президента України (далі – АПУ), електронної адреси АПУ для звернень громадян, службової електронної адреси Президента України п. Порошенка П.О., і не маючи вибору, я змушена була подавати моє звернення на оприлюднену електронну адресу АПУ для запитів на публічну інформацію, як це рекомендувалось посадовими особами АПУ. Внаслідок наведеного мої персональні дані у вигляді моєї скарги протиправно були передані посадовим особам АПУ, які, за законом, не мають права доступу до таких моїх персональних даних.
Я просила, серед іншого, відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5, підтвердити отримання мого електронного листа за призначенням.
Поштовий робот доставив мою скаргу адресату 21.02.17 о 17-13.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про прожитковий мінімум» прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. Чи запроваджене в АПУ на системному рівні виконання приписів «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5? Так чи ні?
1.1. Якщо запроваджене, яким управлінським рішенням та з якої дати? Прошу надати мені належну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) вказаного управлінського рішення АПУ.
1.2. Якщо не запроваджене, то з якої причини і з чиєї вини? Прошу повідомити мені перелік усіх посадових осіб АПУ (найменування посад, прізвища, імена та по-батькові), відповідальних за організацію діловодства, включаючи запровадження в АПУ виконання приписів «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5. Прошу також надати належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) задокументованих посадових обов’язків (посадові інструкції тощо) таких посадових осіб.
2. Чи надсилалось мені електронне повідомлення АПУ на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 21.02.17 №3-17 як вхідного електронного документу? Так чи ні?
2.1. Якщо електронне повідомлення АПУ на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 21.02.17 №3-17 як вхідного електронного документу мені надсилалось, прошу повідомити його реєстраційний номер та дату, а також надати факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) електронного повідомлення АПУ на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 21.02.17 №3-17 як вхідного електронного документу та докази факту та дати його надсилання.
2.2. Якщо електронне повідомлення АПУ на моє ім’я про отримання/відхилення мого листа від 21.02.17 №3-17 як вхідного електронного документу мені не надсилалось, прошу повідомити причини такого неповідомлення, а також навести перелік усіх посадових осіб АПУ (включаючи найменування усіх релевантних посад, прізвища, імена та по-батькові усіх посадових осіб) та надати факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) їх задокументованих посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо).
3. Витяг з книги АПУ реєстрації електронних повідомлень про отримання/відхилення вхідного електронного документа від 21.02.17 №3-17.
4. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого листа від 21.02.17 №3-17.
5. Витяг з книги АПУ реєстрації звернень громадян за 21.02.17.
6. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) мого листа від 21.02.17 №3-17 з реквізитами його вхідної реєстрації АПУ.
7. Чи передана моя скарга п. Порошенку П.О., Президенту України? Так чи ні?
7.1. Якщо передана, прошу повідомити, хто персонально з посадових осіб АПУ та якої дати передав мою скаргу п. Порошенку П.О., Президенту України, та надати документальне підтвердження цього факту та дати.
7.2. Якщо не передана, прошу повідомити, хто персонально з посадових осіб АПУ є відповідальним за вчасну передачу звернень громадян п. Порошенку П.О., Президенту України. Прошу навести найменування посад, прізвища, імена та по-батькові усіх таких відповідальних посадових осіб, а також надати їх задокументовані посадові обов’язки (посадові інструкції тощо).
8. Повні ім’я та по-батькові заступника керівника приймальні АПУ К.Кокарєва, а також:
8.1. усі наявні в АПУ документи про освіту К.Кокарєва,
8.2. усі рішення про прийняття на роботу в АПУ та усі переведення (переміщення) в АПУ К.Кокарєва;
8.3. задокументовані посадові обов’язки (посадова інструкція тощо) К.Кокарєва;
8.4. призначену заробітну плату в АПУ К.Кокарєву в гривні (посадовий оклад з усіма надбавками);
8.5. усі фактичні виплати К.Кокарєву з фонду заробітної плати в гривні, нараховані та сплачені АПУ йому за період 2016-2017 років, в розрізі місяців.
Принагідно роз’яснюю, що, відповідно до ст.2.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», вказаний закон «…не поширюється… на ВІДНОСИНИ у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом», тобто, на стосунки суб’єктів звернень – заявників та скаржників, з одного боку, і юридичних осіб-адресатів звернень та їх посадових осіб, протягом часу процедури звернення та з приводу цієї процедури. Це обмеження не поширюється на будь-які інші, крім ВІДНОСИН, аспекти звернень, в тому числі і на ДОКУМЕНТАЦІЮ звернень. Навпаки, всі ДОКУМЕНТИ звернень, що містять відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків з прийняття та розгляду звернень, передбачених чинним законодавством, за приписами ст.1 закону України «Про доступ до публічної інформації», є публічною інформацією, а тому на усі документи щодо усіх звернень громадян поширюються усі релевантні правила закону України «Про доступ до публічної інформації».
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім жителям України мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.