Закон 3633-IX на відповідність Конституції

ЗАПИТ
про надання публічної інформації
за Законом України “Про доступ до публічної інформації”

Ознайомившись з положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської хартії місцевого самоврядування, Кримінального кодексу України, Закону України “Про інформацію”, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не здійснюється. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути отримана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відома або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, згідно Закону України “Про публічну інформацію”, КОНВЕНЦІЇ Ради Європи “Про доступ до публічних документів”, КОНВЕНЦІЇ “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”, КОНВЕНЦІЇ “Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних”, Декларації Комітету міністрів Ради Європи “Про свободу вираження поглядів та інформації”, КОНВЕНЦІЇ “Про захист прав людини та основоположних свобод”, Загальної декларації прав людини, Декларації “Про державний суверенітет України”.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Гарантія права на інформацію забезпечується обов'язком органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як розпорядників інформації, оприлюднювати інформацію, яка була отримана або створена в процесі їх діяльності згідно зі статтями 3,4,14 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Згідно зі статтею 5 Закону України “Про доступ до публічної інформації” доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому згідно зі статтею 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причин надання запиту.

В наказі Міністерства юстиції України № 742/23274 від 15 травня 2013 р. який зареєстровано в Міністерстві юстиції України, в розділі III. Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію вказано:
3.2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа («Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

3.5. Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб’єктами нормотворення протягом п’яти робочих днів після їх прийняття.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у пункті 3.2 цього розділу, такі акти також підлягають поданню на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає Міністерство юстиції України після проведення їх правової експертизи.

3.6. Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки, узгоджуватися з раніше прийнятими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами правопису та вимогами Типової інструкції.

Відповідно є ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 28 грудня 1992 р. № 731
Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

2. Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 117 від 19.02.2020}

3. На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін’юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 1440 від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 55 від 17.01.2018, № 1031 від 11.12.2019}

Закон України №3633-IX Від 11.04.2024 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку порушує ряд статей Конституції України, та міжнародних договорів:

1. Стаття 22 частина шоста:
У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Оскільки, ТЦК та СП віднесено до органів військового управління, тобто
зазначена установа є складовою Збройних Сил України.
Відповідно до статті 17 Конституції України Збройні Сили України та інші
військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і
свобод громадян. Та відповідно до статті 29 Конституції України Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» перевірку документів
особи віднесено до розряду превентивних заходів, які відповідно до змісту статті 29
цього Закону направлені на обмеження певних прав і свобод людини.
З урахуванням зазначеного пропоновані зміни суперечать Конституції України
та порушують гарантоване Основним Законом право громадянина на свободу та
особисту недоторканість (стаття 29 Конституції, яка відповідно до статті 64 не може
бути обмеженою під час дії воєнного стану).

Зважаючи на вищевикладене, та відповідно до статей 5, 6, 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, статей 5, 6 Закону України “Про інформацію”, Прошу, а у разі відмови вимагаю надати інформацію:

1. Надати належним чином завірену фото копію паперового оригіналу наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX, та належним чином завірену фото копію паперового оригіналу висновку про державну реєстрацію нормативно-правового акта (додаток 2), який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов’язків в Управлінні), редактором, погоджується начальником Управління і затверджується директором Департаменту.
2. Надати належним чином завірену фото копію паперового оригіналу наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX занесеного до Державного реєстру нормативно-правових актів з підписом Міністра юстиції України.

В кожній відповіді на запит, ОБОВ'ЯЗКОВО вказати: - Номер та дату самого запиту; - Вхідний реєстраційний номер запиту та дату реєстрації; - Вихідний реєстраційний номер та дату відповіді.
Відповідь надати у повному обсязі , в хронологічному порядку, згідно ДСТУ 4163-2003 , протягом 5 робочих днів з моменту отримання запиту.
У випадку, якщо з якихось причин неможливо надати змістовну відповідь по суті запиту - перенаправити (переадресувати) запит за належністю до розпорядника інформації, та повідомити мене про це вказавши: причину відмови, наступного адресата, та вихідний реєстраційний номер та дату відправлення запиту.

З повагою,

Максим