Закон про обов'язок людини мати документи

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

- закони України та закони міжнародного публічного права згідно яких людина (у тому числі людина, що знаходиться у правовому статусі - людина, та правосуб'єктності - людина) повинна мати паспорт (громадянина або закордонний);

- закони України та закони міжнародного публічного права згідно яких людині (у тому числі людині, що знаходиться у правовому статусі - людина, та правосуб'єктності - людина) заборонено не мати паспорт (громадянина або закордонний);

- яким документом згідно законів України та законів міжнародного публічного права, людина може підтвердити свій правовий статус та правосуб'єктність людини, для того щоб користуватися правами та свободами людини, прописаними у Конституції Украіни, Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, і .т.п.?

Відповідь надайте у визначений законодавством термін, на мою електронну адресу, котру я вказала в формі реєстрації на даному сайті.

З повагою,

Людина, женчина Інна Олексіівна Пасічнчіченко

Доброго дня!

Ви пишете, про те що громадяни зобов'язані мати паспорт, але Люди (Человеки) не народжуються громадянами. Люди народжуються вільними Живими Людьми (Человеками), а громдянство набувають спочатку у дитинстві, коли батьки вирішують зареєструвати громадянина, вважаючи, что цей новий громадянин і є їх дитина. А потім у підлітковому віці, коли так званий громадянин користується послугами паспортного столу або міграційної служби, для того, щоб йому видали паспорт громадянина.

Щодо мого запиту, то я не запитувала про громадян, або паспорт громадянина, у тому числі Положення про паспорт громадянина України (якому не відповідають паспорти видані громадянам), або щось подібне. Більш того, я отримала відповідь з Офісу Президента України про те, що в Україні чинним законодавством надання громадянства України не передбачено, а тому його досі нікому надано не було.

Ви пишете, про те що громадянин зобов'язаний мати паспорт, тим часом громадянам Ураїни, які мають паспорт, громадянство України не надали. Що означає, що наявність паспорту не підтверджує громадянство.

А хіба Людина (Человек), про яку я запитувала, зобов'язана бути громадянином?
Згідно Всеобщей декларации прав человека статье 15
1. Каждый человек имеет право на гражданство.
Тобто, Людина (Человек) (не громадянин) може мати громадянство, якщо захоче, але змінювати статус Людини на громадянина не зобов'язана, бо це порушує її права Людини.

Я не запитувала про закони, які захищають права людини, бо сама про них знаю. Більш того, якщо говорити про закони, що захищають права людини, то ви не згадали про договори міжнародного публічного права, наприклад, Загальна декларація прав людини чи Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, та інші.

Також хочу наголосити про те, що ви згадуєте про "ст.92 Конституції України передбачено коло питань, які визначаються чи встановлюються виключно законами України", але не пишете про головну 8 статтю КУ, в якій написано про верховенство права і про те, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй. Ви не згадуєте статтю 9 про міжнародні договори, які є частиною національного законодавства України, а ще ви забули про перехідні положення КУ абзац1.

Нагадую, що я запитувала про Людину (Человека), про документи, що підтверджують її правовий статус Людини (Человека) для захисту її прав і свобод незалежно від того, де вона (Людина, Человек) перебуває. А також я запитувала про закони, в яких сказано, що Людина (Человек) взагалі обов'язково повинна мати паспорт.

Судячи з вашої відповіді, Людина (Человек) не зобов'язана мати паспорт, тому що паспорт - це не документ Людини (Человека), а документ громадянина, яким Людина бути не зобов'язана.

Також, судячи з вашої відповіді "Статус людини не присвоюється публічною владою, а належить людині від народження і реалізується через суб’єктивні права, які мають природно-правовий характер, а тому є невід’ємними. Таким чином, зазначений статус не можна позбавити органами державної влади.", я роблю висновок, що Людина (Человек) для підтвердження свого правового статусу і правосуб'єктності взагалі не повинна мати будь-яких документи публічного права (тим паче приватного), і може самостійно декларувати свій правовий статус і правосуб'єктність у будь-якій формі - як усно, так і письмово, і її статус і правосуб'єктність повинні визнавати всі, згідно ст.6 Всеобщей декларации прав человека и ст.16 Международного пакта о гражданских и политических правах.

Також, згідно Конституціі України ст.69 Людина (Человек), як частина народу, має право робити волевиявлення у "інших формах безпосередньої демократії", в якому має право виявляти свою волю, у тому числі декларувати свій правовий статус та правосуб'єктність.

Волеизъявление Человека в виде декларации.

Я Живой Человек, Женщина, с собственным именем Инна, по отцу Алексеевна, Рода Турко, в Семейном Союзе Пасичниченко, провозглашаю себя с момента своего рождения и на все времена - Человеком, Женщиной, наделённой Телом, Душой, Духом, сознанием и разумом, честью и гордостью, совестью, достоинством и справедливостью.

Я свидетельствую, что я являюсь Живой, что я никогда не была юридически мёртвой или без вести пропавшей ни на море, ни на суше.

Я есть суверен, носитель высшей власти, данной мне от рождения. Я - истинный хозяин и распорядитель Земли.

С этого дня я вступаю в права истинного хозяина и распорядителя Земли. Я отзываю любые переданные мной права, в том числе аннулирую любые ранее произведённые передачи власти у каждого, кто распоряжается правами и властью Человека вне зависимости от того, ознакомлены они с данной Декларацией или нет.

Данная Декларация создана на основании:
- естественного права (природного права), факта моего рождения и осознанной жизнедеятельности, согласно которым я являюсь вольным Живым Человеком и Женщиной;
- международного публичного права, согласно которому я являюсь Человеком, а именно: Всеобщей декларации прав человека, принятой Генеральной Ассамблеей ООН 10 декабря 1948 года; Конвенции о защите прав человека и основных свобод принятой 4 ноября 1950 года, измененной и дополненной Протоколами № 11 и № 14, вступившими в силу 1 июня 2010 года; Международного пакта о гражданских и политических правах, принятого Генеральной Ассамблеей от 16 декабря 1966 года.

Я напоминаю, что государства-члены обязались содействовать, в сотрудничестве с Организацией Объединённых Наций, всеобщему уважению и соблюдению прав Человека и основных свобод.
Ничто в настоящей Декларации не может быть истолковано, как предоставление какому-либо государству, группе лиц или отдельным лицам права заниматься какой-либо деятельностью или совершать действия, направленные к уничтожению прав и свобод, изложенных в настоящей Декларации.