Запит до Центру протидії дезінформації РНБО

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Відомий на всю країну скандал про нібито закупівлю яєць по 17 грн за шт. для армії з плином року (від свого початку) так і не знайшов свого підтвердження. 

Згідно з чисельними заявами МОУ, «такої закупівлі не було». 

Згідно з заявою представниці Громадської антикорупційні ради МО Тетяни Ніколаєнко та результатів внутрішнього аудиту, Міноборони не курувало яєць по 17 грн за 1 шт. Натомість встановлено, що постачальником ТОВ «Актив компані» за контрактами МО були поставлені яйця за ціною 9 грн за 1 шт (вже з урахуванням витрат на доставку товару до військових частин). https://glavcom.ua/amp/economics/finance...

Згідно з публікацією «Юридичної газети» МОУ позивалося до голови Державної аудиторської служби з вимогою спростування заяв про те, що закупівля яєць по 17 грн нібито мала місце. 

Водночас скандал з «яйцями по 17 грн, попри вже його спростування, став джерелом для великої кількості мемів та приводом значної дискредитації Міноборони та влади в цілому. 

Також «яйця по 17 грн», як вказує журналіст Оксана Мороз, стали приводом для роботи російського  ІПСО.

У зв’язку з цим, просимо повідомити, чи оцінювали у Центрі протидії дезінформації наслідки «яєчного скандалу» з точки зору впливу на суспільство, військових? З точки зору негативного впливу на імідж влади та репутацію головного оборонного відомства країни під час війни? З точки зору поширення на його основі російського ІПСО?

Враховуючи той факт, що звинувачення, висунуті на адресу МОУ та постачальників в рамках розвитку «яєчного скандалу» не підтвердилося, який кроків реагування рекомендуватиме МО вжити Центр протидії дезінформації/ які кроки вживатиме сам Центр з метою нівелювання негативних наслідків вказаної історії, демотивації й розчарування військових та суспільства, зокрема? 

З повагою,

Павло Шерман