Запит ІПН
-
Від: Станіслав
До: Верховна Рада України -
Доброго дня!
Статтею 15 Податкового кодексу України встановлено: «Платники податків
15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом».
Платник податків має обов’язки встановлені ст.16 Податкового кодексу України: «Обов'язки платника податків
16.1. Платник податків зобов'язаний:
16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи…» та інші обов’язки притаманні підприємцям.
Люди які працюють найманими працівниками не мають обов’язків Платників податків. Вони не зобов’язані за законом вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, вони НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ЗА ЗАКОНОМ ставати на облік у контролюючих органах згідно порядку, що встановлений законодавством України. Податки на винагороду найманих працівників сплачує Податковий агент/Платник податків при нарахуванні і виплаті зарплатні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» встановлено: «Взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:
призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років»;
Пунктом 2 Додатку 3 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників вказано: «Реєстраційний номер облікової картки платника податків». Додатком 5 до Порядку, Графа 5 Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів офіцерського складу, Графа 5 Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу, Графа 5 Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку призовників, Список жінок вимагають наявність «Реєстраційного номеру облікової картки платника податків».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» нав’язується порушення Конституції України та чинного законодавства України:
1. Призовник у віці від 16 р. навчається в навчальному закладі і не є Платником податків;
2. Призовник до 27 років може не займатись підприємницькою діяльністю, а бути найманим працівником і не бути Платником податків;
3. Військовозобов’язані та резервісти офіцерського складу можуть не займатись підприємницькою діяльністю і можуть не бути Платниками податків;
4. Резервісти рядового, сержантського та старшинського складу можуть не займатись підприємницькою діяльністю і також можуть не бути Платниками податків;
5. Список жінок може містити жінок які не займаються підприємницькою діяльністю і не є Платниками податків;
Стаття 19 Конституції України встановила: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Стаття 117 Конституції України встановила: «Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом».
Сьогодні державна реєстрація нормативно-правових актів здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та в порядку, визначеному Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 (далі - Положення про державну реєстрацію).
Ці нормативно-правові акти було прийнято ще до прийняття Конституції України 28.06.1996 їх існування не відповідає вимогам ст.117 Конституції України.
Стаття 117 Конституції України встановила, що державна реєстрація нормативно-правових актів здійснюється відповідно до порядку встановленому законом, а не указом і не постановою.
Пункт 6 згаданого Указу Президента та п.2 Положення про державну реєстрацію Кабміну встановили неконституційне обмеження ст.117 Конституції України про реєстрацію нормативно-правових актів. Реєстрацію нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади пропонується тільки якщо вони «що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер». Згідно цих нормативно правових актів реєстрації підлягають не всі нормативно-правові акти, а тільки ті які зазначені Указом та Положенням.
Всупереч Указу та Положення ст.117 Конституції України встановила, що ВСІ нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Термін «Поря́док» у загальному значенні — гармонійний, очікуваний, передбачуваний стан або розташування чого-небудь; розташування елементів у послідовності.
Термін «Поря́док» не надає прав Президенту України та Кабінету Міністрів України самостійно визначати які нормативно-правові акти підлягають реєстрації, а які не підлягають.
На Офіційному порталі Верховної Ради України де оприлюднена Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» за адресою https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487... де відсутня інформація щодо її державної реєстрації.
Пунктом 3 Указу Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Конституції України, прямо вказано: «3. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності».
Стаття 8 Конституції України встановила: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй».
«Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними» – встановлено ст.57 Конституції України.
Стаття 60. Конституції України встановила: «Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».
Із зазначених нормативно-правових актів випливає висновок, що Кабінет Міністрів України незаконно примушує людей які не є Платниками податків ставати на облік у контролюючих податкових органах та безпідставно отримувати «Реєстраційний номер облікової картки платника податків».
«Виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина» встановлено ст.92 Конституції України. Не указами, не постановами, а законами визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
ПРОШУ НАДАТИ ПРАВОВУ ІНФОРМАЦІЮ:
1. Враховуючи, що виключно законами України визначаються права і свободи людини, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, прошу надати пояснення: якою нормою Конституції України та згідно якого закону, люди які не є Платниками податків, а є найманими працівниками, безробітними або домогосподарками зобов’язані сьогодні ставати на облік отримувати індивідуальний податковий номер (ІПН) та вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів?
2. Президент України на основі та на виконання Конституції України 28.06.1996 і Законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України, прошу роз’яснити якою нормою Конституції або закону України Президенту України надано право видавати указ Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади?
3. Стаття 117 Конституції України встановила, що реєстрація нормативно-правових актів відбувається в порядку, встановленому законом, а не указом Президента чи Постановою Кабміну прошу надати інформацію яким законом встановлений порядок реєстрації нормативно-правових актів? (якщо такого закону немає, прошу надати однозначну відповідь, що його немає)
4. Якою нормою Конституції України надано право Президенту України звужувати вимоги ст.117 Конституції України і замість реєстрації всіх нормативно-правових актів встановлювати реєстрацію тільки тих документів які зачіпають права, свободи та інтереси громадян або мають міжвідомчий характер? (якщо такої норми немає, прошу надати однозначно зрозумілу відповідь, що такої норми немає)
5. Сьогодні державна реєстрація нормативно-правових актів здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 та в порядку, визначеному Положенням Кабміну про державну реєстрацію нормативно-правових актів, право законодавчої ініціативи має Президент України та Кабінет Міністрів України, прошу роз’яснити: якщо Конституцією України встановлена вимога виконувати реєстрацію в порядку встановленому законом, а не указом чи постановою, то чи є законною діяльність Уряду по реєстрації нормативно-правових актів, який замість виконання ст.117 Конституції України впродовж 27 років не ініціював потрібний закон, а використовував указ та постанову, якими звужується вимоги Конституції України?
6. Стаття 19 Конституції України прямо вказала: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» прошу роз’яснити чи є законною процедура і порядок проведення реєстрації нормативно-правових актів якщо вони здійснюються не згідно порядку встановленому законом, а всупереч вимог ст.117 Конституції України спираючись на інші нормативно-правові акти?
7. Стаття 117 Конституції України встановила, що ВСІ нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом, а Указ Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493 та Положення про державну реєстрацію Кабміну встановили неконституційне обмеження ст.117 Конституції України, щоб реєструвати тільки ті акти «що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер», тож прошу надати пояснення: реєстрації підлягають ВСІ нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як встановлено ст.117 Конституції України, чи тільки ті, які зазначені Указом Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493 та Положенням Кабміну про державну реєстрацію.
8. Пунктом 3 Указу Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493 вказано, що нормативно-правові акти, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, прошу пояснити: чи є чинними нормативно-правові акти які не отримали державної реєстрації, не отримали проведення правової експертизи на відповідність Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України і не занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів?
9. Пунктом 3 Указу Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493 вказано, що нормативно-правові акти, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, прошу пояснити: чи підлягають виконанню нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади які не є чинними згідно п.3 Указу Президента України, від 3 жовтня 1992 р. № 493?
Стаття 40 Конституції України встановила: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».
Згідно ст.2 ЗУ «Про джерела фінансування органів державної влади»: «Органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік».
«1. Правова інформація - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо» встановлено ст.17 ЗУ «Про інформацію».
Згідно п.3), п.4) ч.4 ст.21 ЗУ «Про інформацію»: «4. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: …
4) про факти порушення прав і свобод людини…
5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб».
Прошу на кожне питання надати відокремлену відповідь із зазначенням питання на яке воно надається.
З повагою,
Станіслав
Відповідно до Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 08.02.2021 р. № 19:
1. Приймання службової кореспонденції, що надходить до Верховної Ради України, у тому числі до її органів та Апарату, народних депутатів України здійснюється структурним підрозділом з документального забезпечення засобами поштового зв'язку та/або через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі – СЕВ ОВВ).
2. Звернення у паперовій формі подаються до Верховної Ради України:
1) засобами поштового зв’язку;
2) безпосередньо на особистому прийомі у приймальні Верховної Ради України;
3) через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства;
4) через скриньку "Для звернень громадян", розміщену у приймальні Верховної Ради України за адресою вул. Банкова, 6-8.
Звернення в електронній формі (далі – електронне звернення), надіслане на адресу Верховної Ради України, приймається централізовано структурним підрозділом з питань звернень громадян шляхом заповнення громадянином електронної форми на веб-порталі "Електронний кабінет громадянина" офіційного веб-сайту Верховної Ради України (режим доступу: https://itd.rada.gov.ua/idsrv/).
Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Електронне звернення без кваліфікованого електронного підпису надсилається у вигляді сканованого або фотографованого письмового звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
3. Запит на інформацію подається на вибір запитувача в усній або письмовій формі (засобами поштового зв’язку, факсом, телефоном, електронною поштою (централізовано на єдину електронну адресу запитів на інформацію Апарату [Верховна Рада України request email]), шляхом заповнення електронної форми запиту на інформацію в "Електронному кабінеті громадянина" офіційного веб-сайту Верховної Ради України, через СЕВ ОВВ).
Апарат Верховної Ради України