Запит на определение правосубьектности працівника Комунарського Ліквідованного суду міста Запоріжжя Варнавська Людмили Олександрівни

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав Людини , рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років ;
(частина четверта статті 382. Кримінального кодексу України)

від Людини з власним ім'ям Олександр Юрійович
Россошанській 18 Березня 1978 року народження
громадянина Союзу Радянських Соціалістичних Республік

НЕЗАКОННО ЗАТРИМАННОГО ТА УТРИМУЮЧЕГОСЯ
Держава Установа Запорізькії Слідчий ізолятор √ - 10 за адресою; місто Запоріжжя ( індекс: 69011)
вулиця : Перша Ліварна - 36/37
( Період утримання в приміщенні камерного типу, вже 3 "три" роки та 6 "шість" місяців) ...

ЗАПИТ

" про надання публічної інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» в рамках справи № ЄРДР 12021082040000646 , 333/6003/21" ...

В провадженні працівника ЛІКВІДОВАНОГО Комунарського районного суду міста Запоріжжя Варнавської Людмили Олександрівни справа № 333/6003/21 під номером ЕРДР 12021082040000646 від 05.06.21

В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини свого Рішення від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку , що стаття 6 Конституції України , закріплюючи одну з найважливіши засад правової держави – принцип поділу влади , одночасно визначає, що органи законодавчої , виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Ця вимога проводиться також у частині другій статті 19 Конституції України, яка зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В своєму Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України наголосив, що за пунктом 1 статті 6 Конвенції (995_004) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має Право на Справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж РОЗУМНОГО СТРОКУ НЕЗАЛЕЖНИМ і безстороннім судом , визначеним законом . На розвиток наведеного положення Європейський суд з Прав Людини у рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Добертен проти Франції" зазначив, що за пунктом 1 статті 6 Конвенції (995_004) держави-учасниці Ради Європи повинні організувати свою судову систему у такий спосіб , щоб їх суди і трибунали виконували кожен свою функцію, притаманну їм.

Зважаючи на міжнародні норми права хотілося б зауважити, що відповідно до Загальної декларації Прав Людини (яка була Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) всі Люди є рівні перед законом і мають право, без будь -якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі Люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того, кожна Людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав , наданих їй конституцією або законом (ст. 8).

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…» .
Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права «кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право на правовий захист для будь- якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь -яким іншим компетентним органом , передбаченим правовою системою держави , і розвивати можливості судового захисту» .

Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права .

В своєму Рішенні № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року справа № 1- 2/2002 (яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України встановив, що для забезпечення судового захисту Конституція України (254к/96- ВР) у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами , неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів . Зазначені принципи забезпечують здійснення конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану
(стаття 64 Конституції України (254к/96-ВР).

Частиною першою статті 26 Закону України від 12 травня 2015 року
№389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» встановлено , що правосуддя на території , на якій введено воєнний стан , здійснюється лише судами . На цій території діють суди , створені відповідно до Конституції України .

Згідно частини другої статті 125 Конституції України суд утворюється , реорганізовується і ЛІКВІДОВУЮТЬСЯ ЗАКОНОМ , проект якого вносить до Верховної Ради України і Президенту України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи № 335/2091/24 , ПРОШУ: - надати копію Закону України «Про утворення Комунарського районного суду міста Запоріжжя» .

Частиною першою статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що символами судової влади є державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України .

Відповідно до положень статті 20 Конституції України визначено,
що: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України .

Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів .

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького ЗАКОНОМ (!), що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України - ТРИЗУБ).

Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими ЗАКОНОМ, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються ЗАКОНОМ, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України» .

Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011 наголосив, що «Державні символи України нерозривно пов'язані за своїм змістом з її державним суверенітетом (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року N 1-рп/2003) (v001p710-03). Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів .

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України, ПРОШУ: - розгляд даної справи проводити виключно за наявності в судовій залі символів судової влади, якими є встановлені статтею 20. Конституції України державні символи України, а саме: Державний Герб України і Державний Прапор України .

В своєму Рішенні № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1- 10/2011 (яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України дійшов висновку, що судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя (частина перша статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1 Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України , який в установленому Конституцією України (254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську
посаду в одному із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі (частина четверта статті 126 Конституції України (254к/96-ВР), стаття 51 Закону) (2453-17).

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи № 904/3674/24, ПРОШУ: - надати копію документа (з дотриманням правил захисту персональної інформації про особу) на підтвердження набуття конституційного громадянства суддею Коммунарського районного суду міста Запоріжжя Варнавської Л. А .

Відповідно до положень частини першої статті 127 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні .

Конституційний Суд України в своєму Рішенні № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011 зазначив, що Конституція України (254к/96- ВР) містить загальні вимоги щодо зайняття посади професійного судді в судах загальної юрисдикції, визначає їх способи - призначення вперше і обрання безстроково (пункт 27 частини першої статті 85, частина четверта статті 126 , частини третя, четверта статті 127, частина перша стаття 128) (254к/96-ВР).
За Конституцією України ( 254к/96-ВР ) набуття громадянином України статусу професійного судді пов'язане з настанням відповідного юридичного факту - призначення чи обрання його на цю посаду . Врегулювання передбаченого Законом порядку набуття статусу професійного судді узгоджується з вимогами міжнародних актів . Так, у Європейській хартії про закон „Про статус суддів“від 10 липня 1998 року зазначено, що „закон встановлює обставини, за яких попередня діяльність кандидата або ж діяльність його близьких родичів з причин законних об’єктивних сумнівів, породжуваних такою діяльністю, щодо неупередженості та незалежності цього кандидата, може бути перешкодою для призначення його на посаду судді“ (пункт 3.2). У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності, а також відповідну добору кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддіввід 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві .

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України , для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи № 333/6003/21 , ПРОШУ: - надати копії відповідних документів на підтвердження набуття громадянкою Варнавською Л. А. статусу професійного судді .

Положеннями речення першого частини першої статті 128 нової Конституції України ( документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень ) закріплено, що перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснює Президент України.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 131 нової Конституції України ( документ: 254к/96-ВР – без змін і доповнень) в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить, зокрема, внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

В своєму Рішенні від 16 жовтня 2001 року № 14-рп/2001 ( яке також є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України дійшов висновку: «…,що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років».

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи № 333/6003/21, ПРОШУ: надати копію з оригіналу відповідного документа –подання Вищої ради юстиції Президентові України про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років Варнавської Л. А. .

В своєму Рішенні від 11 березня 2011 року № 2 - рп/2011 Конституційний Суд України дійшов висновку, що додержання присяги є обов’язком судді , що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги – його конституційно визначений обов’язок . Таким чином , присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді .
Дотримання суддею своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства .

Відповідно до положень статті 57 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»:

1) Особа, призначена на посаду судді, складає присягу судді такого змісту: {Абзац перший частини першої статті 57 в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023}

"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".
2) Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. До участі в церемонії запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
3) Текст присяги підписується суддею і зберігається в його суддівському досьє.

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України і відповідних рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи № 333/6003/21 , ПРОШУ : - надати копію з оригіналу відповідного документа – присяги професійного судді встановленої законом та складеної Варнавської Л. А .
В своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11- р / 2019 Конституційний Суд України наголошує, що «рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов’язковими до виконання на всій території України; органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними; рішення Конституційного Суду
України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують
підтверджень з боку будь-яких органів державної влади; обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно -правових актів; додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов’язковості їх
виконання (абзаци другий, третій, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».

В інтересах Людини , Олександр Юріїовича Россошанській , звертаюсь до Вас , як громадська дружина , суспільний захистник та працівник суспільного проекту "Доступ до Правди" ... Наполягаю ;

Відповідь на даний запит ПРОШУ надати у повному обсязі у
хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів
прохальної частини даного запиту та надіслати у письмовому (паперовому) вигляді за адресою ; 69011, місто Запоріжжя, Державна Установа Запорізькії Слідчий ізолятор "10" вулиця Перша Ліварна 36/37 Олександру Юрійович Россошанському, і також в електронному вигляді , на нище зазначену електронну адресу ;
( e-mail: [email address]

P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. (стаття 109 Кримінального кодексу України)
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання. (стаття 111 Кримінального кодексу України)

14 грудня 2024 року Людина з власним ім'ям Олександр Юрійович Россошанські

З повагою,
Надежда Анатольевна Россошанская

Доброго дня!

Будь ласка , в звязку нечитанмостью ответа , прошу надати иншим форматом відповідь , так як не відкривається відповідь ... Дякую...

З повагою,

Надежда Анатольевна Россошанская