ЗАПИТ на отримання роз’яснення щодо виконання судової ухвали у справі № 953/5575/25

Міністерство юстиції України
вул. Архітектора Городецького, 13,
м. Київ, 01001
Email: [email address]

ЗАПИТ
на отримання роз’яснення щодо виконання судової ухвали у справі № 953/5575/25 (текст ухвали внизу)

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про доступ до публічної інформації», прошу надати офіційне роз’яснення щодо порядку виконання ухвали суду від 11.06.2025 у справі № 953/5575/25 (н/п 2-аз/953/7/25), постановленої суддею Київського районного суду м. Харкова Дяченком О.М.

Вказаною ухвалою зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 78220461, яке перебуває на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Виконавче провадження відкрито на підставі постанови про адміністративне правопорушення № 6727 від 31.03.2025, яка є предметом оскарження в суді.

Прошу надати роз’яснення:

Чи повинен державний виконавець після отримання зазначеної ухвали суду вжити заходів для зняття накладеного арешту на банківські рахунки та інше майно боржника (Ревтя Р.С.), з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»?
Чи є зупинення стягнення за виконавчим документом (як в ухвалі) підставою для припинення дії арештів, накладених у межах відповідного виконавчого провадження?
У разі, якщо арешти не підлягають автоматичному зняттю, якими мають бути дії виконавця для приведення у відповідність виконавчого провадження до змісту ухвали?
Додатково інформую, що копія ухвали суду направлена до органу ДВС для виконання, і вона набрала законної сили, є обов’язковою до виконання та не оскаржена.

Прошу надати відповідь у встановлений законом строк письмово на поштову або електронну адресу (вказати бажаний спосіб отримання відповіді).

Справа № 953/5575/25
н/п 2-аз/953/7/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2025 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., перевіривши матеріали заяви Ревтя Романа Степановича про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:
Позивач Ревть Р.С. звернувся через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до суду з позовною заявою до Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Харкова, про скасування постанови № 6727 від 31.03.2025.
Одночасно з подання позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову. В обґрунтування якої зазначає, що на підставі поданої позовної заяви про скасування постанови № 6727 від 31.03.2025, яка винесена Начальником Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором Чепурним О.О., якою притягнуто, Ревтя Р.С., до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу сумою у 17 000,00 грн, виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову. Виконавче провадження, відкрите на підставі оскаржуваної постанови № 6727 від 31.03.2025 та призвело до арешту банківських рахунків, а також розшуку майна, що може спричинити матеріальні збитки та ускладнити подальший захист прав у разі задоволення позову. Просить зупинити дію виконавчого провадження № 78220461, відкритого на підставі постанови № 6727 від 31.03.2025, яка винесена Начальником Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором Чепурним О.О. Заборонити органам виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються арешту банківських рахунків та майна позивача до ухвалення судом рішення за даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Виходячи із системного аналізу змісту правових норм ч. 2 ст. 150 КАС України слідує, що обов`язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.
Отже існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.
З наданих позивачем до матеріалів справи слідує, що Начальником Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майором Чепурним О.О., складено стосовно Ревтя Р.С. постанову № 6727 від 31.03.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
На виконанні у Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перебуває виконавче провадження № 78220461 про стягнення з Ревтя Р.С. штрафу в сумі 34 000,00 грн.
Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Суд вважає, що стягнення штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваної постанови до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.
Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог позивача вжиття заходів забезпечення позову не перешкодить стягненню штрафу після набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, суд враховує той факт, що у тому випадку, якщо з боржника буде у примусовому порядку стягнуто штраф на користь стягувача по виконавчому провадженню № 78220461, а на користь державного виконавця - витрати виконавчого провадження, ефективний захист прав, за яким позивач звернувся до суду, буде істотно ускладненим.
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем наведено обставини та надано докази, які свідчать, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує збалансованість інтересів заявника, держави та суб`єкта владних повноважень, а також співмірність негативних наслідків для кожної із сторін спору.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (п.77).
У рішенні від 31.07.2003 в справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Ураховуючи те, що позивачем оскаржується постанова, на підставі якої відбувається стягнення штрафу, та з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 78220461, відкритому 29.05.2025 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою В.Г., з виконання постанови № 6727 від 31.03.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнення з нього штрафу у розмірі 34 000 грн.
Разом із тим, з урахуванням обставин справи, предмету спору, характеру спірних правовідносин, завдань адміністративного судочинства, співмірним із заявленими позовними вимогами і достатнім заходом для забезпечення позову у даному випадку є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони органам виконавчої служби вчиняти дії, що стосуються арешту банківських рахунків та майна позивача.
Керуючисьст.150, 151,154 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:
Заяву Ревтя Романа Степановича про забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 78220461 відкритому 29.05.2025 старшим державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Молчановою Валерією Геннадієвою з виконання постанови № 6727 від 31.03.2025 про притягнення Ревтя Романа Степановича до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнення з нього штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Копію ухвали направити до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання.
Копії ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження.

Суддя О.М. Дяченко